Галицький районний суд Івано-Франківської області

м. Галич, вул. Караїмська, 10, 77100, (03431) 2-21-91

Справа № 2-74/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Клюби В. В.

секретарів Борисевич Н. В., Целюпи А. Б.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 1.1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Крилосівської сільської ради Галицького району про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та визнання недійсним рішення Крилосівської сільської ради від 29 вересня 1996 року №15 про виділення земельної ділянки ОСОБА_3, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить припинити право ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою площею 0,18 гектара по вул. І. Франка, 29 в урочищі «Четверки», «Ільчука», «Клітка» у с. Крилосі Галицького району Івано - Франківської області; визнати недійсним рішення Крилосівської сільської ради №15 від 29 вересня 1996 року про виділення земельної ділянки ОСОБА_3; зобов’язання ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також стягнути з ОСОБА_3 І, і Крилосівської сільської ради Галицького району 5 000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди.

ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що рішенням Крилосівської сільської ради №12 від 17 листопада 1993 року йому виділено земельну ділянку площею 0,16 гектара для будівництва і обслуговування житлового будинку в урочищах «Четверки», «Біля Ільчука». Фактична площа земельної ділянки становить 0,182 гектара і межує із земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_6. З часу виділення він користується вказаною земельною ділянкою. Проте в травні 2009 року ОСОБА_3 виорав частину земельної ділянки. Звернувшись з цього приводу до Крилосівської сільської ради, він дізнався про рішення сільської ради від 29 вересня 1996 року, яким цю земельну ділянку виділено ОСОБА_3. Вказане рішення є фіктивним, оскільки у архівному відділі воно відсутнє. Своїми неправомірними діями, використовуючи фіктивне рішення, ОСОБА_3 позбавив його права вільно розпорядитися земельною ділянко,принизив його честь і гідність в очах односельчан, що в свою чергу спричинило для нього моральні переживання.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і пояснили, що у 1993 році позивачу рішенням сесії сільської ради виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку, яка розташовувалася на пасовищі. Проте громада с. Крилос не дозволила будівництво будинків на пасовищі і тому земельну ділянку було змінено на ту, якою він користувався до самовільного захоплення її ОСОБА_3 Цю земельну ділянку було визначено сільським головою і визначено її межі на місцевості. Сусідніми землекористувачами є ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Крім цього за ним рахується ця земельна ділянка згідно обліку Крилосівської сільської ради Тому вважають незаконними дії ОСОБА_3, який приступив до використання земельної ділянки. При цьому вважають, що фактично рішення щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_3, на яке він посилається, як на підставу користування земельною ділянкою, не приймалося сільською радою взагалі, оскільки воно відсутнє у архівному відділі. Просять задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача, Крилосівської сільської ради, позовних вимог не визнав і пояснив, що йому нічого не відомо про обставини виділення земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки в той час не обіймав посаду сільського голови, проте рішення про виділення земельної ділянки позивачу на сьогоднішній день не скасоване. У 1999 році було винесено рішення про надання земельних ділянок для будівництва житлових будинків на громадському пасовищі, яке було оскаржене до Галицького районного суду і в подальшому скасоване.

Відповідач ОСОБА_3 не визнав позовних вимог і пояснив, що він у 1996 році звернувся до Крилосівської сільської ради про виділення йому земельної ділянки для будівництва житлового будинку і сесією було прийнято відповідне рішення, з яким він звернувся у архітектуру та йому було виготовлено технічну документацію. Тому вважає, що в даний час він правомірно використовує земельну ділянку. Крім цього він жодним чином не порушує прав позивача на користування земельною ділянкою, так як позивачу земельна ділянка виділена у зовсім іншому місці і складено акт відводу землі. З викладених підстав вважає, що позовні вимоги є безпідставними.

Вислухавши в судовому засіданні доводи сторін та представників, показання свідків, а також дослідивши представлені сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Судом встановлено, що позивачу згідно з рішенням Крилосівської сільської ради №12 від 17 листопада 1993 року для будівництва та обслуговування житлового будинку виділено земельну ділянку у с. Крилосі Галицького району. На підставі вказаного рішення позивачу було відведено земельну ділянку в натурі, складено відповідний план відводу та забудови земельної ділянки. Суміжними землекористувачами позивача є ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Також рішенням Крилосівської сільської ради у 1996 році земельну ділянку для будівництва житлового будинку виділено ОСОБА_3 і на підставі вказаного рішення ОСОБА_3 винесено межі земельної ділянки в натурі, складено відповідний план відводу, акт виносу меж і розбивки будівель та виготовлено технічну документацію на будівництво житлового будинку. Земельна ділянки ОСОБА_3 знаходиться по вул. Г. Франка у с. Крилосі Галицького району і площа її становить 0,18 гектара.

Наведені факти підтверджуються поясненням в судовому засіданні сторін та їхніх представників; Планами відводу земельних ділянок під будівництво індивідуального житлового будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_9; копіями рішень Крилосівської сільської ради №12 від 17 листопада 1993 року та №15 від 29 вересня 1996 року; Актом виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель від 17 жовтня 1996 року; Викопіровкою з генплану с. Крилоса; Договором, укладеним 03 жовтня 1996 року між ОСОБА_3 та Госпрозрахунковим проектно - виробничим архітектурно -планувальним бюро на виготовлення проекту будівництва; листом Крилосівської сільської ради №120/2 - 22 від 09 липня 2009 року.

При цьому у представленими в судовому засіданні та отриманих на запит суду копіях рішення Крилосівської сільської ради №12 від 17 листопада 1993 року про виділення земельної ділянки позивачу по різному зазначена її площа, а саме: 0,15 гектара, 0,16 гектара та 0,12 гектара.

Відповідно до показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, позивачу виділено земельну ділянку поряд з його земельною ділянкою і позивач постійно обробляв її.

Свідок ОСОБА_10 дав показання суду, що позивачу виділено земельну ділянку в урочищі «Четверки» у с. Крилосі Галицького району і його сусідами є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 В М..

Згідно з показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, позивач мав у користуванні і обробляв земельну ділянку, яка йому була виділена для будівництва житлового будинку.

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що позивачу була виділена земельна ділянка на пасовищі, але громада с. Крилоса заперечувала і тому позивачу було виділено земельну ділянку в іншому місці. Проте друге рішення також було відмінено і тому позивачу виділено земельну ділянку в урочищі «Четверки».

Відповідно до ст. ст. 9, 19 Земельного кодексу України 1992 року до компетенції сільських рад відноситься питання надання земельних ділянок у користування. Крім цього згідно із ст. 22 Земельного кодексу України 1992 року право користування наданою земельною ділянкою вникає після встановлення меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право.

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 1. відповідно до положень ст. ст. 9, 19 Земельного кодексу України 1992 року отримали на підставі рішень сільської ради у користування земельні ділянки.

Тобто рішення від 17 листопада 1993 року та 29 вересня 1996 року Крилосівською сільською радою прийняті у відповідності до норм земельного законодавства та в межах наданої компетенції.

Разом з тим суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що він із 1993 року постійно користувався спірною земельною ділянкою, оскільки в судовому засіданні не підтверджено правомірність такого користування і позивачем не представлено доказів, що йому виділялася вказана земельна ділянка у визначеному Земельним кодексом України 1992 року порядку.

Крім цього рішення про виділення земельної ділянки позивачу від 17 листопада 1993 року на сьогоднішній день є чинним, не оспорювалося і у встановленому законом порядку не відмінялося, а також на підставі вказаного рішення архітектурою району виготовлено План відводу земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку. Таким чином земельна ділянка у позивача не вилучалася. Про це йдеться і у повідомленні Крилосівської сільської ради за №70/2 - 22 від 05 травня 2010 року.

Згідно ст. З Цивільного процесуального кодексу України особа вправі в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні не встановлено порушення прав чи законних інтересів ОСОБА_1 з приводу володіння та користування земельною ділянкою ОСОБА_3, якому сільською радою передано у користування земельну ділянку відповідно до норм земельного законодавства. При цьому земельна ділянка, яка виділена ОСОБА_1 згідно рішення від 17 листопада 1993 року, на підставах і в порядку, передбачених ст. ст. 27 - 29 Земельного кодексу України 1992 року, у нього не вилучалася і його право користування земельною ділянкою не припинено. Тому позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка завдана внаслідок порушення її законних прав. Так як в даному випадку

відповідачі не вчинили будь - яких дій, спрямованих на порушення прав позивача, позови: вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є також безпідставними.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 в повному об’ємі не підлягають де задоволення.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 9, 19, 22, 27 - 29, 43 Земельного кодексу України від 1992 року, ст. 23 ЦК України та керуючись ст. ст. З, 209, 213 - 215, 223 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Крилосівської сільської ради Галицького району пре припинення права ОСОБА_3 користування земельною ділянкою площею 0,18 гектара по вул. І. Франка, 29 в урочищі «Четверки», «Ільчука». «Клітка» у с. Крилосі Галицького району івано - Франківської області, визнання недійсним рішення Крилосівської сільської ради №15 від 29 вересня 1996 року, зобов’язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення з ОСОБА_3 і Крилосівської сільської ради Галицького району 5 000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга на рішення суду подаються до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд.

Суддя: ОСОБА_14