ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"15" лютого 2011 р. № 2а- 14876/10/2070
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Піскун В.О.,
при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: АДРЕСА_1 - вартість матеріального забезпечення в сумі 266 грн. 67 коп. (двісті шістдесят шість грн. 67 коп.) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу ОСОБА_1 міського центру зайнятості. Позивач, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, просив суд розгляд даної справи здійснювати без його участі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду повернуто конверт з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Таким чином, суд вважає, за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
14.05.2009 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до ОСОБА_1 міського центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки № 201101709051400004.
21.05.2009 року відповідачем до ОСОБА_1 МРЦЗ подана заява про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 21.05.2009 р. № НТ090521 надано статус безробітного і відповідно до п. п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та п. 2.1 “Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000р. № 307, призначена виплата допомоги по безробіттю.
ОСОБА_1 міським центром зайнятості отримана інформація від Державної податкової адміністрації України про те, що ОСОБА_2 працює в КП "ОСОБА_1 Спорту" з 10.09.2009р. (наказ №120-к від 10.09.2009р.) по теперішній час.
На підставі виявленого факту було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 834-ДПА від 07.09.2010 року. Розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_2 дійсно працює в КП "ОСОБА_1 Спорту" з 10.09.2009р. (наказ №120-к від 10.09.2009р.) по теперішній час. За вказаний період отримував дохід.
ОСОБА_1 міським центром зайнятості від 21 вересня 2010 року за №863 виданий наказ «Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2», в якому зазначалась сума, яка підлягає поверненню, а саме 266 грн. 67 коп. Відповідно до наказу від 21.09.2010 р. №НТ100921 у відповідності з п.б.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 р. № 307 повернути виплати за період з 10.09.2009 р. по 25.09.2009 р.
Відповідно статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва. Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей. Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій. Законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі вищенаведеного підприємець не може бути зареєстрований як безробітний, оскільки віднесений законодавством до категорії зайнятого населення.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість, як правило, приносить доход, що, проте, не виключає протилежного. Тому навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.
Судом встановлено, що за період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачу було нарахована та перерахована допомога по безробіттю за період з 10.09.2009 р. по 25.09.2009 р. у сумі 266 грн. 67 коп.
Відповідно до частини другої та третьої статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
ОСОБА_1 МЦЗ було надіслано на адресу ОСОБА_2 лист-претензію від 23.09.2010 року за № 12662 щодо повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення з 10.09.2009р. по 25.09.2009 р. у сумі 266 грн. 67 коп.
До теперішнього часу вищезазначені кошти відповідачем службі зайнятості не відшкодовані.
За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 61183) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу ОСОБА_1 міського центру зайнятості (р/р 37177300802007 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011, ОКПО 36224721, вул. Шевченка, 137 А, м. Харків) вартість матеріального забезпечення у розмірі 266.67 грн. (двісті шістдесят шість грн. 67 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17.02.2011 року.
Суддя Піскун В.О.