Справа № 447/749/13-к Головуючий у 1 інстанції: О.І. Бачун

Провадження № 11-кп/783/48/13 Доповідач: Данко В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Данка В.В.,

суддів Макойди З.М., Олексієнко М.Ю.,

при секретарі Когут Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 11 березня 2013 року про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення,

в с т а н о в и л а :

Вироком Ужгородського міського суду Закарпатської області від 19 жовтня 2011 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України на три роки позбавлення волі.

Адміністрація Держівської виправної колонії № 110 Львівської області за місцем відбування засудженим покарання та спостережна комісія при Миколаївській районній державній адміністрації Львівської області в порядку ст.81 КК України звернулися до Миколаївського районного суду Львівської області з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1, мотивуючи його тим, що засуджений за час відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, до праці відноситься сумлінно, за що тричі заохочувався адміністрацією колонії, порушень вимог режиму утримання не допускав, чим довів, що став на шлях виправлення.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 18 лютого 2011 року; кінець – строку відбування покарання – 18 лютого 2014 року.

Ухвалою від 11 березня 2013 року Миколаївський районний суд Львівської області відмовив у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_1 з рішенням суду не погодився і подав на нього апеляцію, в якій просить переглянути всі обставини справи, скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну та задовольнити його право на умовно-достроково звільнення від відбування покарання. Свої вимоги він мотивує тим, що судом безпідставно відмовлено в застосуванні відносно нього ст.81 КК України; після прибуття в Держівську виправну колонію № 110 він був направлений в СПП відділення, був влаштований на виробничу зону, тричі заохочувався правами начальника установи, був зарахований до навчального технічного закладу для отримання нової професії; жодних порушень не мав.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов’язком суду.

Відмовляючи в задоволенні подання щодо ОСОБА_1, суд першої інстанції врахував особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, його поведінку за весь час відбуття покарання - не притягався до дисциплінарної відповідальності та тричі заохочувався, та дійшов правильного висновку про недоведеність виправлення засудженого, а отже і відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого від покарання.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання від 11 березня 2013 року, дані про особу засудженого, застосування до останнього заохочень досліджувались в ході судового розгляду і при прийнятті остаточного рішення були правильно враховані судом в сукупності з іншими обставинами справи.

Твердження в апеляції про порушення судом вимог ст.81 КК України є голослівними, і колегія суддів їх до уваги не бере.

З огляду на викладене колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою. Ухвала суду першої інстанції є законною й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 11 березня 2013 року про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 – без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий:

Судді:

Оригінал ухвали.