Справа № 2-870-2009р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2009 року Староміський районний суд міста Вінниці

в складі:

головуючого судді Татаурової І.М.,

при секретарі Сускові А.О.,

з участю:

представника позивача Гурби Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Вінницька міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_2, біля буд. АДРЕСА_1, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), на якій, без будь-яких дозвільних документів, встановив металевий гараж. Просить суд, зобов’язати ОСОБА_2 звільнити зазначену самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення металевого гаража, а також стягнути з відповідача витрати пов’язані з оплатою інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи та на користь держави судового збору.

В судовому засіданні представник позивача, підтримав позовні вимоги за обставин викладених у позові. Просить позов задовольнити у повному обсязі, зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та привести її у первинний стан за власний рахунок, шляхом знесення самочинно встановленого металевого гаража, позначеного на схемі під № 3.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про причини неявки суд не повідомив, позов не оспорив.

Суд, враховуючи думку представника позивача, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, в порядку ст. 224 ЦПК України за наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між сторонами виникли правовідносини по виконанню зобов’язань, які регулюються Земельним та Цивільним кодексами України.

Судом встановлено, що в ході здійснення державного контролю за використанням та охороною земель на території Вінницької міської ради, управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області виявлено, що ОСОБА_2, біля буд. АДРЕСА_1, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), на якій, без будь-яких дозвільних документів, встановив металевий гараж, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.04.2009 р. (а.с. 9).

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області було проведено обстеження земельної ділянки біля буд. АДРЕСА_1 та встановлено порушення ОСОБА_2 земельного законодавства України, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 14.04.2009 р. з планом схемою до нього (а.с. 8-9) також було винесений припис від 10.03.2009 р., яким ОСОБА_2 приписано у 5-ти денний строк усунути виявленні порушення земельного законодавства, звільнити та привести земельну ділянку у первинний стан для використання за призначенням (а.с. 5).

Однак, не зважаючи на припис ОСОБА_2 не звільнив самовільно зайняту ним земельну ділянку біля буд. АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 83 ЗК України, земельні ділянки, які належать на праві власності територіальній громаді сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.

Згідно рішення ВМР від 21.06.2004р. «Про землеустрій м. Вінниці», землі, що знаходяться в межах адміністративно – територіальної одиниці м. Вінниці, за винятком земель, що перебувають під об’єктами загально державної власності України, а також переданих і наданих у приватну власність, вважаються землями комунальної власності, якими розпоряджається територіальна громада м. Вінниці в особі Вінницької міської ради.

Відповідно п. 3 ст. 125 ЗК України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», використання земельної ділянки без будь яких дозвільних документів являється незаконним і кваліфікується, як самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ним. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність зобов’язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку біля буд. АДРЕСА_1 шляхом знесення металевого гаража.

Крім того, суд вважає за необхідне, згідно ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільної справи та на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 61, 83, 116, 125, 212 ЗК України, ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Рішенням Вінницької міської ради «Про землеустрій м. Вінниці» від 21.06.2004р. №721, ст. 376 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та привести її у первинний стан за власний рахунок, шляхом знесення самочинно встановленого металевого гаража, позначеного на схемі під № 3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницької міської ради витрати пов’язані з оплатою інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 8(вісім)грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: