Апеляційний суд Харківської області
м. Харків, пл. Руднєва, 36, 61050, (057) 751-88-71
Справа 22-ц–199/2010 р. Головуючий 1 інстанції –
Категорія–комунальні послуги ОСОБА_1
Доповідач – Зазулинська Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Харківської області в складі:
головуючого - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П
суддів – ТАБАЧНОЇ Н.Г., КАРІМОВОЇ Л.В.
при секретарі – Шпарага О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом Житлово-комунального експлуатаційного управління до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті за комунальні послуги, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2009 року Житлово-комунальне експлуатаційне управління Чугуївського району Харківської області ( далі ЖКЕУ) звернулося до Чугуївського міського суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті за комунальні послуги.
Позивач зазначав, що відповідачі проживають і зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1.
ЖКЕУ надає населенню послуги з водопостачання. водовідведення, вивозу сміття, утримання житлового будинку та прибудинкової території, від яких відповідачі не відмовлялися і повинні були їх оплачувати за встановленими тарифами відповідно до своєї частки у майні будинку, але протягом 2006-2009 р.р. ці послуги вони сплачували частково в зв’язку з чим станом на 01.04.2009 року виникла заборгованість в сумі 1428,21 грн.
На підставі наведеного та ст. ст. 67, 68, 160, ч.3 ст. 162 ЖК України, ст.ст. 525, 526, 530, ч.1 ст.1166 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь 1428,21 грн. заборгованості за комунальні послуги та покласти на них витрати з інформаційно-технічного
забезпечення розгляду справи.
Відповідачі проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог,
посилаючись на те, що договірні відносини між ними відсутні, а крім того позивач ніяких послуг, крім вивозу сміття. не надає.
У жовтні 2009 року позивач уточнив позов, збільшивши вимоги про стягнення заборгованості за період з 02.10.2006 року до 01.10.2009 року до 1736,10 грн.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 12 листопада 2009 року позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь житлово-комунального експлуатаційного управління 1487,09 грн. заборгованості за житлово - комунальні послуги за період з 02.10.2006 по 01.10.2009 року; по 8,57 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
У дохід держави з відповідачів стягнуто судовий збір по 14,57 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення як незаконне, необґрунтоване, постановлене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Зокрема, вказує на відсутність договірних відносин між нею та позивачем, що на її думку, виключає можливість виникнення зобов’язань з погашення заборгованості..
Крім того, зазначає, що тариф з обслуговування їх будинку складається з 13-ти послуг, які повинен надавати позивач, у той час як суд визнав доведеним надання тільки 9-ти з них.
Посилається також, що у порушенням вимог ст.131 ЦПК України судом від позивача приймалися докази після попереднього судового засідання.
Вважає, що оплата за утримання будинків та прибудинкових територій не є комунальною послугою, тому суд повинен був відмовити у задоволенні позову ЖКЕУ у викладеній позивачем редакції.
Позивач на апеляційну скаргу подав заперечення, в яких просить про відхилення скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів апелянта
Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги. судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як встановлено районним судом відповідачі проживають та зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_2, яка відноситься до приватизованого житлового фонду.
З 14 травня 2002 року в Чугуївському міжміському бюро технічної інвентаризації вказана квартира на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу від 11.05.2002 року.
Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. № 2482-Х11 та ст. 151 ЖК України утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій.
Згідно п.2 ст. 10 цього Закону, ст. 360 ЦК України, ст. 156 ЖК України власники приватизованого житла у багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Тому співвласник зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна , сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.
Відповідно до ст.156 ЖК України члени сім’ї власника житлового будинку (квартири) які проживають з ним у будинку( квартирі) , що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Повнолітні члени сім’ї власника зобов’язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) придомової території та проведенню ремонту.
Вартість послуг, що надавалися населенню позивачем у період, за який ним заявлено позов про стягнення заборгованості, розраховані на підставі тарифів, затверджені відповідними рішеннями виконавчого комітету Есхарівської селищної ради, у тому числі і щодо послуг на утримання будинків та прибудинкових територій.
Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачі як споживачі зобов’язані були укласти договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підготовлений виконавцем (позивачем) на основі Типового договору, але як стверджує представник позивача, від його укладання ухиляються.
Підпунктом 6 пункту 1 статті 20 цього Закону встановлено, що споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період фактичної відсутності таких послуг, визначених договором.
Районним судом на підставі наданих сторонами доказів безспірно встановлено, що незалежно від того, що відповідачі відмовився від укладення договору про надання послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкової території, вони отримували послуги, надані позивачем і з заявами про відмову від цих послуг не зверталися.
Звернення до позивача мешканців будинку, у тому числі ОСОБА_3, від 11.09.2007 року стосувалося ремонту покрівлі (а.с.37).
Доводи апелянта про те, що її сім’я не користується послугами позивача є безпідставними, оскільки нею не надано відповідно до вимог ст.ст.11,58,60 ЦПК України доказів на підтвердження цих доводів.
Відповідно до п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, платежі за комунальні та інші послуги власниками квартир, наймачами і орендарями вносяться щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця.
Надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території позивач підтвердив відповідними актами.
При цьому представник позивача пояснив, що докази на підтвердження надання вказаних послуг подавалися під час судового розгляду, оскільки попереднє судове засідання було проведено за відсутністю сторін, а також в зв’язку з уточненням позовних вимог та на спростовування заперечень відповідачів проти позову.
Факт неповної оплати вказаних послуг відповідачами не оспорювався, у зв'язку з чим за період з 02 жовтня 2006 року до 01 жовтня 2009 року позивач обрахував їх заборгованість за утримання будинку, при будинкової території та вивозу сміття в сумі 1736,10 грн.
Надавши належну оцінку наданих сторонами доказів суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач не довів надання послуги з поточного ремонту покрівлі будинку, в якому мешкають відповідачі, виключив вартість цієї послуги з загальної суми заборгованості та відмовив у її стягненні.
Доводи апелянта про те, що суд визнав встановленим надання позивачем тільки 9-ти з
13-ти послуг є безпідставними, оскільки таких висновків оскаржуване рішення суду не містить.
Крім того представник позивача пояснив, що розміри тарифів ( нормативних витрат, пов’язаних з утриманням будинків, споруд та прибудинкових територій) визначається ним по кожному будинку окремо, залежно від кількості показників фактичного надання послуг, з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529 „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій” у разі надання неякісних послуг споживач має право ініціювати скликання громадських слухань з участю представника ЖКЕУ, який має право надавати в установленому законом порядку інформацію про перелік та режим надання таких послуг, розглядати претензій та скарги споживачів тощо.
Матеріали справи не містять даних про те, що відповідачами оскаржувалася бездіяльність позивача щодо виконання покладених на нього обов’язків по наданню вказаних послуг.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий –
Судді -