Справа № 1-34/2009 р.

В И Р О К    

     І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                    24 квітня  2009 р.                                                                   Хустський районний суд                                                                                              

                                                                                      Закарпатської області

                                   в складі: головуючого             Джуга С.Д.

                                  при секретарі                           Форкош Д.З.

                                  з участю прокурора                 Дорошевич-Джумурат Н.Й..

                                  представника потерпілого      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу про     обвинувачення

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянина України, українця, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого , не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 191 ч.1КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний  ОСОБА_2, будучи торгівельним агентом приватного підприємця ОСОБА_3 та матеріально-відповідальною особою, в період з 17.03.2006р. по 1.06.2006р. в м.Хуст на гуртівні „ НатВік” згідно накладних №  8-2310 від 18.03.2006 р., № 8-2331 від 21.03.2006 року, № 8-2570 від 20.04.2006 року, № 6-17112 від 03.05.2006 року, № 6-17356 від 15.05.2006 року, № 8-2863 від  17.05.2006 року, №9-3717 від 19.05.2006 року, № 6-17608 від 25.05.2006 року отримав для реалізації товарно-матеріальні цінності на загальну суму 18034 гривні, з яких в касу підприємства сплатив 9 821 грн., а кошти в сумі 8 212 грн. привласнив і використав на свої потреби, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму  8 212 грн.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду ствердив, що  в період з 17.03.2006р. по 1.06.2006р. в м.Хуст на гуртівні „ НатВік” згідно накладних №  8-2310 від 18.03.2006 р., № 8-2331 від 21.03.2006 року, № 8-2570 від 20.04.2006 року, № 6-17112 від 03.05.2006 року, № 6-17356 від 15.05.2006 року, № 8-2863 від  17.05.2006 року, №9-3717 від 19.05.2006 року, № 6-17608 від 25.05.2006 року отримав для реалізації товарно-матеріальні цінності на загальну суму 18034 гривні, з яких в касу підприємства сплатив 9 821 грн., а кошти в сумі 8 212 грн. привласнив і використав на свої потреби, однак на даний час він відшкодував заподіяні потерпілому збитки в повному обсязі. Заявлений відносно нього цивільний позов про відшкодування моральної шкоди не визнає. Просить в його задоволенні відмовити.

Відповідно до ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, допитом представника потерпілого щодо заявленого цивільного позову, дослідженням даних про особу підсудного та дослідженням даних щодо заявленого цивільного позову.

Представник потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що матеріальна шкода підсудним на даний час відшкодована, однак своїми діями підсудний завдав потерпілому моральну шкоду, яка виразилася в порушенні звичайної схеми роботи підприємства, погіршився престиж потерпілого та постраждала його ділова репутація перед партнерами.

Окрім того душевних страждань зазнала і дружина потерпілого, яка займається разом з чоловіком підприємницькою діяльністю. Просить стягнути з підсудного на користь потерпілого 10 000 гривень моральної шкоди.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст.191 ч.1 КК України – привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в його віданні.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує обставини, що пом’якшують відповідальність: визнання вини, щире розкаяння у вчиненому, підсудний є молодим за віком, відшкодував потерпілому ОСОБА_3 причинену злочином матеріальну шкоду.

По місцю проживання підсудний характеризується позитивно.   /а.с.116/.

Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, а саме те, що підсудний у вчиненому щиро розкаявся, є молодий за віком, відшкодував причинену матеріальну шкоду, суд приходить до висновку про можливість застосувати до підсудного покарання у вигляді штрафу.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 10 000 гривень. Виходячи з обставин справи, характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, характеру душевних переживань та моральних страждань перенесених потерпілим, враховуючи істотність вимушених змін у життєвих і соціальних стосунках потерпілого, а саме, що було порушено звичайний порядок роботи належного потерпілому підприємства, потерпілий змушений був змінити звичайний спосіб життя, враховуючи час та зусилля необхідні потерпілому на відновлення охоронюваних законом своїх прав, враховуючи майновий стан підсудного, а саме, що підсудний ніде не працює, виходячи із засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню підсудним слід визначити в сумі 1 000 грн. В решті заявлених вимог слід відмовити.

                        Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.323,324, КПК України суд ,-

                                    З А С У Д И В :

ОСОБА_2 за ст. 191 ч.1 КК України штрафу в розмірі 510 гривень.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 підписку про невиїзд після набрання вироком законної сили – скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 гривень моральної шкоди, в решті заявлених вимог ОСОБА_3 – відмовити.

        Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області.

                   Головуючий:             підпис

                   З оригіналом вірно

                   Суддя Хустського

                    районного суду                  ОСОБА_4