Апеляційний суд Харківської області

м. Харків, пл. Руднєва, 36, 61050, (057) 751-88-71

Справа № 22-ц-96/2010 Головуючий 1-ї ОСОБА_1

Категорія –стягнення завдатку Доповідач – Зазулинська Т.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів – ТАБАЧНОЇ Н.Г., ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі – Шпарага О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення завдатку, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом.

Зазначала, що 07 жовтня 2007 року передала відповідачці 2500 грн. у якості завдатку у рахунок майбутнього договору купівлі-продажу належної ОСОБА_2 квартири

№ 3 в будинку № 29 по вул. Володарського в місті Лозова Харківської області.

Згодом їй стало відомо, що відповідач вказану квартиру переоформила на свою дочку, а потім продала іншій людині

Посилаючись на те, що відповідно до вимог ч.1 ст.571 ЦК України відповідач зобов’язана повернути їй завдаток та додатково сплатити таку ж суму, але відмовляється здійснити такі дії, чим спричиняє і моральну шкоду, позивач просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 5000 грн. і 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Відповідач позов не визнала, посилаючись на те, що отримані нею від позивача кошти в сумі 2500 грн. витрачені на підготовку документів, необхідних для оформлення договору купівлі-продажу квартири, який не відбувся з вини ОСОБА_3

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто на її користь з ОСОБА_2 2500 грн. та 81 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі, вимоги якої уточнені в засіданні апеляційного суду, ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні її позову в повному обсязі. При цьому наводить ті ж доводи, що і у запереченнях проти позову.

Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши доводи апеляційної скарги і матеріали справи в межах апеляційного оскарження, судова колегія вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні , виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_5.

Згідно пояснень сторін вказану квартиру ОСОБА_2 мала намір продати ОСОБА_3 і 07 жовтня 2007 року у рахунок майбутнього договору купівлі-продажу одержала від неї 2500 грн., що підтвердила власноручною розпискою.

В цій же розписці відповідач зазначила, що у разі розірвання договору вона зобов’язується повернути ОСОБА_3 подвійну суму, тобто 5000 грн

Договір купівлі-продажу квартири сторони не уклали. При цьому кожна з них винною в цьому вважає іншу сторону.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що надається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно ч.1 ст. 635, ст. 657 ЦК України попередній догові укладається у формі, встановленій для основного договору. Договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається в письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу у формі, встановленій чинним законодавством, сторони не уклали, 2500 грн., що були передані позивачем відповідачу, є авансом і підстави вважати вказану суму завдатком відсутні.

Вказані висновки суду відповідають вимогам закону і матеріалам справи, з яких вбачається, що сторони мали намір укласти договір купівлі-продажу квартири.

Відповідно до ч.4 ст.635 ЦК України договір про наміри ( протокол про наміри тощо), якщо в ньому нема волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Примушування до угоди, яка ґрунтується на домовленості ( договорі) про наміри, чинним законодавством не передбачено.

Домовленість сторін щодо купівлі-продажу квартири була оформлена тільки розпискою відповідачки, що не може породжувати правових наслідків за прострочення зобов’язання відповідно до вимог ст.635 і 571 ЦК України , тому фактично отримане однією стороною від іншої підлягає поверненню.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень чи неправильного застосування норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи тому підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1ч.1 ст.307, ст.ст. 308,313,314,315,319 ЦПК України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року в оскарженої частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий –

Судді -