АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-3412/2010 Головуючий 1-ї інст.- Зяброва О.Г.

Категорія – житлові Доповідач – Зазулинська Т.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого – ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів – ТАБАЧНОЇ Н.Г., ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі – Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, третя особа – відділ опіки та піклування виконкому Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1, треті особи - Відділ опіки та піклування Орджонікідзевського району міста Харкова, Відділ ГІРФО Орджонікідзевського

РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, про визнання втратившим право користування житловим приміщенням.

Зазначали, що трикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1 належить їм на праві спільної сумісної власності.

Разом з ними в цій квартирі зареєстрована відповідачка ОСОБА_1- колишня дружина ОСОБА_3 та їх неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

05 червня 2008 року відповідачка забрала всі належні їй та сину особисті речі , а також телевізор, комп’ютер, музичний центр, велосипед і разом з сином пішла з квартири.

Рішенням суду від 30 квітня 2009 року шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 розірвано.

Посилаючись на те, що з 05 червня 2008 року відповідачка з сином ОСОБА_5 в квартирі не мешкає, участі в оплаті комунальних послуг не приймає, житловою площею не інтересується, але не бажає добровільно виписатися з квартири, чим створює їм перешкоди у реалізації прав власності , а також на ст.ст.391, 405 ЦК України позивачі просили суд:

Усунути перешкоди в користуванні ними квартирою № 16 в будинку № 13 по вул.Роганській в місті Харкові, визнавши ОСОБА_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування зазначеною квартирою та зобов’язати ВГІРФО Орджонікідзевського РВ ХМУ УМВС України

в Харківській області зняти їх з реєстраційного обліку за даною адресою.

ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнала частково: не заперечувала, що з літа 2008 року вона і неповнолітній син ОСОБА_5 в спірній квартирі не проживають, але просила не знімати дитину з реєстраційного обліку за даною адресою, посилаючись на те, що відповідачі останнім часом не виявлять бажання спілкуватися з дитиною і ОСОБА_3 не надає їй матеріальної допомоги на утримання сина . Крім того вважала, що

вона та син не створюють позивачам перешкод у користуванні квартирою, оскільки в ній не проживають.

Під час судового розгляду справи статус відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області змінено з третьої особи на відповідача, який участі в розгляді справи не брав.

Представник органу опіки та піклування , з посиланням на обов”язок обох батьків щодо матеріального утримання дитини, також просив відмовити у задоволенні позову про зняття з реєстраційного обліку неповнолітнього ОСОБА_4.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 січня 2010 року визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2.

Додатковим рішенням цього ж суду від 08 лютого 2010 року зобов’язано відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ХМУ УМВС України Харківської області зняти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 29 січня 2010 року та направити справу на новий розгляд.

При цьому посилається на зазначення в описовій частині цього рішення про те, що позовні вимоги про зобов”язання зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 і ОСОБА_4 стосуються відділу ДІРФО Орджонікідзевського РО ХГУ УМВД України в Харківській області, у той час як такого відділу не існує, тому не зрозуміло кому саме необхідно виконувати рішення суду в цій частині.

Крім того вказує, що суд безпідставно визнав встановленим, що вона з сином не проживають в спірній квартирі з 05 червня 2008 року, оскільки вона надавала пояснення, що не проживає в квартирі менше півроку і залишила спірне житло примусово з волі ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді; пояснення позивача ОСОБА_2; перевіривши матеріали справи і доводі апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім”ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім”ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім”ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судовим розглядом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.12.1997 року.

Разом з власниками, позивачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в цій квартирі зареєстровані ОСОБА_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2009 року шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_1, зареєстрований Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану 05 червня 1999 року, розірвано і визначено, що їх дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 буде проживати з ОСОБА_1

В попередньому судовому засіданні та під час судового розгляду справи відповідач ОСОБА_1 не заперечувала, що вона з малолітнім сином не проживає в квартирі за місцем реєстрації з літа 2008 року, але вважала, що позов не підлягає задоволенню в частині зняття сина з реєстраційного обліку за адресою спірного житла.

Задовольняючи позов про визнання ОСОБА_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

такими, що втратили право користування житловим приміщенням : квартирою № 16 в будинку № 13 по вул.Роганській в місті Харкові суд правомірно виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 з малолітнім сином добровільно залишили вказане житлове приміщення, не проживають в квартирі більше року без поважних причин і відповідачкою не доведено існування будь-якої домовленості між нею та власниками житла з питання користування житловим приміщенням.

Вказані висновки суду ґрунтуються на законі і відповідають обставинам справи і доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Посилання апелянта на недоведеність її відсутності в спірній квартирі більше року суперечить даним протоколу попереднього судового засідання та технічному запису судових засідань від 11.01.2010 року і 29.01.2010 року, які свідчать про те, що вказані обставини нею не заперечувалися. Зауважень на протокол та журнали і технічні записи судових засідань нею не подавалися.

З її ж пояснень вбачається, що перешкод у користуванні житловою площею їй та сину позивачу не чинили. Не заперечувала ОСОБА_1 і проти того, що малолітній син після припинення шлюбних відносин між нею і ОСОБА_3 проживав і проживає з нею і з літа 2008 року в квартиру за місцем реєстрації на постійне проживання не повертався.

Доводи апелянта про неправильне зазначення в мотивувальній частині рішення найменування органу, на який позивачі просили покласти обов”язок зняття її та малолітнього ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою спірного житлового приміщення. не впливають на висновок суду про доведеність позову в частині визнання відповідачку та малолітнього сина ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням і не є підставою для скасування чи зміни рішення суду від 29.01.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань. До того позов в частині зняття відповідачки з дитиною з реєстраційного обліку вирішено по суті додатковим рішенням суду від 08.02.2010 року, яке нею не оскаржується.

Судова колегія визнає, що рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду від 29.01.2010 року без змін.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1ч.1 ст.307, ст.ст.308,313,314,315,319 ЦПК України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий –

Судді -