Справа № 2-210/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Коцюрби М.П.

за участю секретаря Кучер В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди та шкоди, завданої діловій репутації внаслідок незаконного відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2008 року Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди та шкоди, завданої діловій репутації внаслідок незаконного відчуження нерухомого майна.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.04.2010 року рішенням господарського суду Київської області по справі № 21/296-09/10/17 було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (03.08.2011 року змінено тип товариства з АТФ «Укргазбуд» на ПАТ «Укргазбуд»), а саме визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Ворзелівської селищної ради «Про дозвіл на анулювання свідоцтва про право власності на оздоровчий комплекс «Юність» та надання дозволу на право власності на Товариство з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність» № 124 від 20.09.2007 року. Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2010 року дане рішення залишено без змін.

Вищевказаним рішенням встановлено, що Генеральним директором АТФ «Укргазбуд» ОСОБА_1 та не уповноваженими особами (загальними зборами трудового колективу) було затверджено редакцію Положення про оздоровчий комплекс «Юність» від 28.05.2002 на підставі якого 17.09.2007 року між оздоровчим комплексом «Юність» АТФ «Укргазбуд» в особі директора ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність» було складено та підписано акт прийому-передачі майна (будівель, споруд та інше) згідно із яким безоплатно до статутного капіталу останнього було незаконно передане все нерухоме майно, що знаходилось на балансі структурного підрозділу оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд».

В наслідок чого 20.09.2009 року рішенням № 124 виконавчого комітету Ворзелівської селищної ради скасовано право власності на оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд» та доручена КПКОР «Ірпенське БТІ» анулювати запис в реєстрі прав власності та видати свідоцтво про право власності Товариству з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність».

ОСОБА_1 було затверджено Положення про оздоровчий комплекс «Юність» АТФ Укргазбуд від 28.05.2002 року, згідно якого оздоровчий комплекс «Юність» наділений права юридичної особи, а керівник комплексу уповноважений без довіреності та інших спеціальних повноважень розпоряджатися майном, що знаходиться на балансі підрозділу. Вказане Положення суперечить п.12.3.1 статуту АТФ «Укргазбуд» в редакції 2004 року, ст. 95 ЦК України, ч.5 ст. 55 ГК України відповідно до яких філії, представництва та інші відокремлені підрозділи не є юридичними особами, а їх керівники призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої головним підприємством довіреності.

Таким чином, ОСОБА_1 затвердив Положення про оздоровчий комплекс «Юність» АТФ Укргазбуд від 28.05.2002 року, положеннями якого та сам процес прийняття суперечить чинному законодавству України та Статуту АТФ Укргазбуд, на підставі чого ОСОБА_2 без належних повноважень, за актом прийому передачі незаконно передав безоплатно майно, яке належить Позивачу сторонній юридичній особі.

Незаконною передачею нерухомого майна, що знаходилось на балансі структурного підрозділу оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдано Позивачу значних збитків.

Також слід підкреслити, що Позивач з 2004 року знаходиться у процесі банкрутства, і тому замість отримання доходів від оздоровчого комплексу «Юність» з ціллю відновлення платежеспроможності, Позивач змушений був покривати збитки та сплачувати штрафні санкції за невиконані свої зобов’язання з вини Відповідачів.

Реальні збитки від незаконної передачі оздоровчого комплексу «Юність» полягають в наступному.

01.07.2011 року ревізійною комісію АТФ «Укргазбуд» було проведено перевірку та складено акт ревізійної комісії щодо ефективності використання необоротних активів, які знаходяться на балансі АТФ «Укргазбуд», а саме оздоровчого комплексу «Юність» за період з 01.01.2007 року – 01.07.2011 року. В ході перевірки використовувались дані бухгалтерського обліку та дані Ірпінськоого бюро технічної інвентаризації.

Комісією було встановлено, що залишкова вартість об’єкта на 01.07.2011 року становить 33 116 368, 94 грн. Вказані у технічну паспорті будівлі підприємством в господарській діяльності підприємства за своїм комерційним призначенням з 01.01.2007 року по 01.07.2011 року не використовувались, в зв’язку з цим збитки від утримання на балансі АТФ «Укргазбуд» оздоровчого комплексу «Юність» за 01.01.2007 року -01.07.2011 року становить 6 566 931 грн. 06 коп., що в себе амортизаційні відрахування, які начисляється підприємством згідно П(С)БО та інших вимог по веденню бухгалтерського та податкового обліку. Дана сума віднесена на збитки від діяльності підприємства за 200-1 квартал 2011 року, що являється причиною погіршення фінансово-економічних показників, що стосується використання необоротних активів, погіршення ліквідності та платоспроможності підприємства, втрата іміджу підприємства, що веде за собою зниження його конкурентоспроможності на ринку послуг та робіт, яке пропонує підприємство.

Також неправомірними діями Відповідача нанесено шкоду діловій репутації Позивача.

Так у зв’язку з тим, що оздоровчий комплекс «Юність» був незаконно переданий до статутного капіталу ТОВ «Оздоровчий комплекс «Юність», Позивач не зміг використовувати оздоровчий комплекс «Юність» в господарській діяльності, що призвело, що останній не зміг виконати свої зобов’язання по вимогам поточних кредиторів, в зв’язку з чим до Позивача не тільки були застосовані штрафні санкції, але й останній втратив імідж надійного партнера, що призвело до того, що після невиконання свої зобов’язань Позивача сприймали як неналежного ділового партнера.

В зв’язку з тим, що Відповідачем завдано Позивачу значний розмір реальних збитків то і шкоду завдану репутації Позивач оцінює в 20 000 грн. 00 коп.

Тому Позивач просив суд стягнути з Відповідачів збитки, що були завдані внаслідок незаконної передачі оздоровчого комплексу «Юність» до статутного капіталу ТОВ «Оздоровчий комплекс «Юність», відшкодування шкоди, нанесеній діловій репутації ПАТ «Укргазбуд» та судові витрати.

19.12.2011 року ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заперечення на позовну заяву. ОСОБА_1 зазначив, що всі його дії як генерального директора АТФ «Укргазбуд» щодо затвердження ним 28.05.2002 року Положення про оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд» та дії ОСОБА_2, як директора оздоровчого комплексу «Юність» АТФ «Укргазбуд», щодо подальшого розпорядження нерухомим майном оздоровчого комплексу «Юність» АТФ «Укргазбуд», в тому числі щодо його відчуження 17.09.2007 року шляхом передачі нерухомого майна оздоровчого комплексу «Юність» по Акту прийому-передачі майна (будівель, споруд та інше) з балансу оздоровчого комплексу «Юність» АТФ «Укргазбуд» на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність» були правомірними та законними.

Позивач зазначає, що правомірність його дій по затвердженню 28.05.2002 року Положення про оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд» в редакції від 28.05.2002 року, встановлені постановою Ірпінського міського суду Київської області від 06.11 2008 року за скаргою ОСОБА_3 на постанову прокурора м. Ірпінь від 22.10.2008 року про порушення кримінальної справ Апеляційного суду Київської області від 27.11.2008 року винесений у справі № 10с-209/2008 року.

Крім того, рішенню ОСОБА_1 затвердити нове Положення про оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд» в редакції від 28.05.2002 року передували загальні збори трудового колективу оздоровчого комплексу «Юність» АТФ «Укргазбуд» від 23.02.2002 року.

Вказаним рішенням загальних зборів трудового колективу оздоровчого комплексу «Юність» АТФ «Укргазбуд» було, зокрема, вирішено, затвердити положення про оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд» та надати його на затвердження Генеральному директору АТФ «Укргазбуд»; зобов’язати директора оздоровчого комплексу «Юність» ОСОБА_2 та Голову профспілкового комітету ОСОБА_4: вжити усіх необхідних заходів по недопущенню можливого банкрутства оздоровчого комплексу «Юність» у складі Акціонерного товариства фірма «Укргазбуд»; очолити підготовчу та організаційну роботу по прийняттю відповідних рішень з метою створення Товариства з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність», та виходу із складу акціонерного товариства «Укргазбуд».

Рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2011 року не може братись до ваги оскільки ні Відповідач, ні ОСОБА_2 не були стороною по справі № 21/296-09/10/17, а відтак не могли впливати на прийняття рішення по тій справі.

Також Позивач зазначає, що факт законності його дій як генерального директора АТФ «Укргазбуд» по затвердженню 28.05.2002 року положення про оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Украгбуд» в редакції від 28.05.2002 року підтверджується також тим, що дане положення не було ніким скасоване: ні Конференцією Акціонерів Товариства (загальними зборами акціонерів товариства), ні в судовому порядку, ні опротестовано прокурором і діяло аж до припинення діяльності та повної ліквідації оздоровчого комплексу «Юність» АТФ «Укргазбуд» і вилучення його із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у березні 2008 року та зняття його із податного обліку в Ірпінській податковій інспекції у квітні 2008 року.

Відповідно, з врахуванням вищевикладених доводів та аргументів, законними та правомірними були і наступні дії ОСОБА_5, як директора оздоровчого комплексу «Юність» АТФ «Укргазбуд».

Відповідач зазначає, що ніякої реальної шкоди інтересам ПАТ «Укргазбуд» в результаті передачі оздоровчим комплексом «Юність» АТФ «Укргазбуд» новоствореному Товариству з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність» фактично не було завдано, оскільки ОСОБА_2, як директором оздоровчого комплексу «Юність», 17 вересня 2007 року нерухоме майно оздоровчого комплексу «Юність» було відчужено на відплатній (компенсаційній) основі.

Тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем був наданий письмовий відзив на заперечення Відповідача по справі № 3-3639/11.

Позивач зазначив, що оздоровчий комплекс «Юність» є власністю Акціонерного товариства «Укргазбуд» і передано структурному підрозділу в повне господарське відання.

Згідно пп.д. п.4.6. Статут АТФ «Укргазбуд» генеральний директор розпоряджається майном Товариства в межах, що визначені конференцією.

В судовому засіданні представники «Укргазбуд» підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав.

Суд, вислухавши пояснення представників Позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 09.04.2010 року рішенням господарського суду Київської області по справі № 21/296-09/10/17 було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (03.08.2011 року змінено тип товариства з АТФ «Укргазбуд» на ПАТ «Укргазбуд»), а саме визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Ворзелівської селищної ради «Про дозвіл на анулювання свідоцтва про право власності на оздоровчий комплекс «Юність» та надання дозволу на право власності на Товариство з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність» № 124 від 20.09.2007 року. Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2010 року дане рішення залишено без змін.

Вищевказаним рішенням встановлено, що Генеральним директором АТФ «Укргазбуд» ОСОБА_1 та не уповноваженими особами (загальними зборами трудового колективу) було затверджено редакцію Положення про оздоровчий комплекс «Юність» від 28.05.2002 на підставі якого 17.09.2007 року між оздоровчим комплексом «Юність» АТФ «Укргазбуд» в особі директора ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність» було складено та підписано акт прийому-передачі майна (будівель, споруд та інше) згідно із яким безоплатно до статутного капіталу останнього було незаконно передане все нерухоме майно, що знаходилось на балансі структурного підрозділу оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд».

В наслідок чого 20.09.2009 року рішенням № 124 виконавчого комітету Ворзелівської селищної ради скасовано право власності на оздоровчий комплекс «Юність» АТФ «Укргазбуд» та доручена КПКОР «Ірпенське БТІ» анулювати запис в реєстрі прав власності та видати свідоцтво про право власності Товариству з обмеженою відповідальністю оздоровчий комплекс «Юність».

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позивами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, з подальшими змінами та доповненнями слідує, що: шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно вимог ст. 60 ЦПК України, слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що розмір майнової шкоди завданої Позивачу із наданих ним доказів не встановлено, клопотання про проведення експертизи сторони не заявляли , а Позивач, в підтвердження своїх вимог, не надав жодного належного доказу суду про розмір реальних збитків , а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги щодо відшкодування 6 566 931 (шість мільйонів п’ятсот шістдесят шість тисяч дев’ятсот тридцять одна) грн. 06 коп.

Стосовно вимоги Позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди, то відповідно до п.4 частини другої ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Ст.94 ЦК України відносить до особистих немайнових прав юридичної особи саме ділову репутацію, гарантуючи її недоторканість.

Відповідно до частини першої ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому на позивача покладається також обов’язок обґрунтовувати відповідними доказами як факт спричинення йому моральної шкоди, так і розмір відповідного її відшкодування (п.п.4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", з наступними змінами).

Судом приймається до уваги, що на відміну від фізичної особи, честь та гідність якої захищаються законом, серед немайнових прав юридичної особи є лише право на недоторканість ділової репутації.

Визначення поняття "ділова репутація" законодавцем здійснено лише щодо вжиття такого терміну в Закону України "Про банки та банківську діяльність", згідно зі ст.1 якого ділова репутація - це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Суд вважає, що діловою репутацією є сукупність якостей та оцінок, за якими їх носій оцінюється в очах своїх контрагентів, клієнтів, споживачів, тобто осіб, з якими пов’язана саме ділова, господарська діяльність такої особи.

В зв’язку з цим, суд не вбачає взаємозв’язку між діями Відповідача та наявністю у ділових партнерів та потенційних клієнтів Позивача певної уяви про його ділові здібності.

На підставі ст. ст. 23,94, 1167 ЦК України, п.п.4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. 1 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди та шкоди, завданої діловій репутації внаслідок незаконного відчуження нерухомого майна – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Коцюрба М.П.