Галицький районний суд Івано-Франківської області

м. Галич, вул. Караїмська, 10, 77100, (03431) 2-21-91

Справа № 2-99/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Клюби В. В.

секретарів Борисевич Н. В., Целюпи А. Б.

з участю: позивача ОСОБА_1

особи, яка надає правову допомогу ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 В,

представника служби у справах дітей

Галицької районної державної адміністрації ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, орган, залучений до участі для подання висновку та виконання своїх повноважень - служба у справах дітей Галицької районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Галицького районного суду від 11 грудня 2009 року до участі у справі для подання висновку та виконання передбачених законом повноважень залучено службу у справах дітей Галицької районної державної адміністрації.

Позивач посилається на ті обставини, що з часу розлучення відповідач зовсім не займається вихованням та утриманням дитини, не проявляє про сина турботи та не цікавиться його життям. Малолітній син постійно проживає з нею і перебуває на повному її утриманні.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала і просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а також пояснила, що відповідач після розлучення не приїжджає до сина, протягом всього часу не допомагав йому матеріально ні у вигляді сплати аліментів, ні у інший спосіб. Вона створила нову сім’ю і син фактично сприймає її теперішнього чоловіка, як батька. Всі дії та заперечення відповідача спрямовані не на забезпечення можливості спілкуватися із сином, а на те, щоб створити їй в подальшому певні незручності при вирішенні питань, пов’язаних з вихованням сина. Вважає, що рішення комісії з питань захисту прав дитини від 29 березня 2010 року про відміну попереднього висновку суд не повинен брати до уваги, оскільки воно прийняте без її участі та без належного її повідомлення про час та місце розгляду такого важливого питання. Просить позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав і пояснив, що з часу розлучення позивач та члени Г: сім’ї перешкоджають спілкуванню з дитиною, хоча він всіляко намагається зустрічатися з дитиною, допомагає матеріально. В зв’язку з тим, що позивач перешкоджає виконанню ним (відповідачем) своїх батьківських обов’язків, а також перешкоджає спілкуванню з дитиною його матері, ОСОБА_7, вони змушені були звернутися до служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації, яка своїми рішеннями надали йому та його матері право спілкуватися з малолітнім ОСОБА_6. Також він відкрив в установі банку рахунок на ім’я свого сина, який періодично поповнює коштами, оскільки йому стало відомо, що кошти, які він надсилав позивачу в порядку сплати аліментів використовувалися нею на свої потреби Він створив нову сім’ю, але бажає і в подальшому піклуватися про свого сина, спілкуватися з ним та допомагати матеріально своєму синові. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача підтвердила в судовому засіданні обставини, викладені відповідачем на обгрунтування своїх заперечень.

Представник служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації не погодився з позовними вимогами і вважає, що в даному випадку позбавляти відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина недоцільно, оскільки він, як батько, намагається спілкуватися з дитиною, допомагає матеріально і бажає в подальшому виконувати свої батьківські обов’язки.

Заслухавши в судовому засіданні доводи сторін, представника служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації, показання свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них 13 жовтня 2004 року народився син, ОСОБА_6. У 2005 році шлюб між позивачем та відповідачем розірвано і в даний час син проживає з позивачем у с. Блюдники Галицького району.

Наведені факти підтверджуються в судовому засіданні поясненнями сторін та представника служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації; Свідоцтвом про народження І - НМ №104141 від 08 вересня 2008 року; Свідоцтвом про розірвання шлюбу І - НМ №008170 від 09 грудня 2005 року; Атом обстеження житлово-побутових умов сім’ї від 22 вересня 2009 року.

Свідок ОСОБА_8 дала показання в судовому засіданні, що є сусідкою відповідача, який після одруження з позивачем проживав у її батьків, але після того як відповідача побив батько і брат позивача, він повернувся додому. Проте в зв’язку з народженням дитини, він знову повернувся до дружини. Після розірвання шлюбу відповідачеві колишньою дружиною (позивачем) та членами її сім’ї було заборонено спілкуватися з дитиною. Брат позивача погрожував йому, а також разом із товаришами побив відповідача. Проте відповідач намагався відвідувати дитину, носив подарунки, а також разом із своєю матір’ю допомагав, коли позивач перебувала на лікуванні і ввечері забирав дитину.

Згідно показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, вона є сестрою відповідача і на день народження сина відповідача вона разом з ним приносили подарунки. Крім цього вона особисто намагалася спілкуватися з племінником, але брат позивача постійно перешкоджав цьому.

Відповідно до показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, в той час, коли позивач разом із малолітнім сином перебувала на лікуванні, відповідач та його мати приносили продукти харчування і крім цього відповідач вніс в касу лікарні благодійні внески.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 вбачається, що вона та відповідач спілкувалися з малолітнім ОСОБА_6, приносили одяг до того часу, поки позивач дозволяла їм, а після того, як вона фактично створила нову сім’ю, заборонила спілкування з дитиною, як їй, так і відповідачу. Згодом позивач зателефонувала до неї і сказала, щоб вона відмовилася від онука.

Згідно показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 малолітній ОСОБА_6 проживає з позивачем і вважає своїм батьком теперішнього чоловіка позивача, який фактично займається вихованням сина. Відповідача вони жодного разу не бачили по місцю проживання його сина, у вихованні якого він участі не приймає. Позивач змушена була працювати по 13 годин на день, щоб забезпечити сина.

Свідок ОСОБА_13 О дав показання, що після розірвання шлюбу відповідач не з’являвся по місцю проживання свого сина, не цікавився його життям. Крім цього відповідач забрав у позивача кошти, отримані нею як допомогу по догляду за дитиною, а мати відповідача наголошувала на тому, що малолітній ОСОБА_6 насправді не є сином відповідача.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_14, відповідач не приймав участі у вихованні сина. Вона неодноразово особисто бачила, як відповідач при зустрічі зі своїм малолітнім сином, навіть не підходив до нього.

Свідок ОСОБА_15 дала показання, що є бабою позивача. Через деякий час після народження дитини сторони посварилися і відповідач залишив сім’ю та навіть не намагався повернутися. Крім цього він забрав у позивача отриману нею допомогу по догляду за дитиною.

Про ці ж обставини зазначено і у письмових поясненнях осіб, допитаних в судовому засіданні в якості свідків.

Згідно довідки, виданої 07 вересня 2009 року філією - відділенням Ощадного банку України №6581 та Ощадної книжки за рахунком Д - 5, відповідачем відкрито на ім’я ОСОБА_6 грошовий вклад «Дитячий Ощадного банку» віком до 14 років на суму 600 гривень і станом на вересень 2009 року в зв’язку із внесенням відповідачем коштів сума на рахунку становила 2058 гривень 67 коп..

Комісія з питань захисту прав дитини Галицької районної державної адміністрації своїм рішенням від 16 жовтня 2009 року визнала за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 В, В. щодо його малолітнього сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте в ході розгляду заяви ОСОБА_3, з врахуванням прагнення батька спілкуватися з малолітнім сином та бажанням надавати матеріальну допомогу, комісією 29 березня 2010 року відмінено попереднє рішення щодо доцільності позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечувати здобуття нею освіти; готувати до самостійного життя. Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України однією із підстав позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі із показань свідків, пояснень самого відповідача, він намагається спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні, а також надає їй матеріальну допомогу, що підтверджується фактом відкриття у Галицькому відділенні ощадного банку грошового вкладу на ім’я свого малолітнього сина та періодичного поповнення цього рахунку. Крім цього з метою забезпечення свого права на таке спілкування він звернувся до служби у справах дітей Галицького районної державної адміністрації, яка своїм рішенням від 29 березня 2010 року надала йому таке право. Таким же рішенням право на спілкування з малолітнім онуком надано і ОСОБА_16 Л,

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що відповідач не в повній мірі виконує свої обов’язки по вихованню сина з незалежних від нього причин, якими є створення перешкод самим позивачем у спілкуванні батька з малолітнім сином.

Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує своїх батьківських обов’язків, в даному випадку для застосування такого заходу до відповідача по справі немає достатніх підстав.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 150, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 209, 213 - 215, 223, 226 - 228 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, орган, залучений до участі для подання висновку та виконання свої повноважень - служба у справах дітей Галицької районної державної адміністрації, про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяві про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд.

Суддя: ОСОБА_17