Справа № 2- 20/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01 червня 2009 року                                                                м.Вінниця

Староміський  районний суд  м.Вінниці в складі:  

головуючого судді:                                           Сілакова С.М.,

при секретарі:                                                    Нурієвій А.О.,

з участю  позивача-відповідача                       ОСОБА_1,

представника відповідачів -позивачів             ОСОБА_2

адвоката                                                              ОСОБА_3      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про зміну часток у будинковолодінні та встановленні порядку користування земельною ділянкою відповідно до вартості частки у будинковолодінні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1  звернулась з позовом  до ОСОБА_5, ОСОБА_4 за участю третьої особи Вінницької міської ради  про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Просить суд постановити рішення, яким встановити порядок користування  земельною ділянкою  №АДРЕСА_1 виділивши  їй  у користування  земельну ділянку, яка відповідає її частці у праві власності на будинок.

Під час розгляду справи в суді позивачем була подана уточнююча позовна заява в якій вона просить  встановити порядок користування земельною ділянкою №АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту експертного висновку №78 від 03.02.2009р. виділивши їй у користування земельну ділянку розміром 680 кв.м. та позначену у додатку №2 першого варіанту синім кольором. Стягнути з відповідачів на її користь витрати пов’язані з пред’явленням позову до суду в сумі 16 грн., 1500 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи та покласти на відповідачів витрати по оплаті почеркознавчої експертизи.  

ОСОБА_5, ОСОБА_4 в попередньому судовому засіданні  подали зустрічний позов про зміну часток у будинковолодінні та встановлення порядку володіння та користування земельною ділянкою.

Просять суд змінити частки у будинковолодінні по АДРЕСА_2 з врахуванням добудов прибудов прийнятих в установленому законом порядку до експлуатації відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи. Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 пропорційно часток осіб у вартості будівлі. Стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати.

Під час розгляду справи в суді ними була подана заява про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій вони просять змінити частки у будинковолодінні  по вул. Стахановскій, 8  на підставі висновку Подільського центру судових  експертиз №699 складеного 27.10.2008р.  згідно якого частка співвласника ОСОБА_1 буде складати 2/5; частка співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 3/5. Встановити  порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_2 площею 0,1215 га, згідно 4 варіанту висновку Подільського центру судових  експертиз №699 складеного 27.10.2008р. Стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати.      

ОСОБА_6 свої вимоги мотивувала тим, що являється співвласником будинковолодіння і відповідно до вимог п. 7 Перехідних положень до ЗК України має право на користування земельною ділянкою якою користувалась до  набуття чинності ЗК України (в редакції 2001р.). Відповідно  до вимог п. 4 ст. 120 ЗК  України до неї перейшло право на земельну ділянку пропорційно часткам осіб у вартості будівлі. Зазначає, що має право на виділення їй в користування земельної  ділянки, яка відповідає її частці з цим відповідачі не погоджуються, що стало приводом для звернення до суду з відповідним позовом.  

ОСОБА_4, ОСОБА_5 свої вимоги мотивували тим, що  являються співвласниками будинковолодіння.  Рішенням Староміської районної ради було прийнято до експлуатації побудовані прибудови, господарські будівлі та споруди. Відповідно до положень ст. 4,119 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) частки у даному випадку підлягають зміні. Крім того між колишніми співвласниками було укладено договір про порядок користування  реальними частинами будинку, згідно якого було визначено порядок користування як будинком, господарськими будівлями та спорудами так і зеленими насадженнями.  Посилаючись на вимоги ЗК УРСР (в редакції 1970р.) ЗК України (в редакції 1990р.), ст. 119 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) зазначають, що мають право на перерахунок часток  в будинковолодінні та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні позивачка, вона ж відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_3 первісний позов підтримали з мотивів викладених у позовній заяві. Зустрічний позов не визнали. Суду пояснили, що спільна часткова власність по спірному будинковолодінню утворилась в грудні 1984 року. На той момент сторони по справі співвласниками будинку не були, так як кожний отримав свою частку в результаті успадкування  та укладення договору купівлі-продажу. Оскільки між сторонами не досягнуто угоди про порядок користування земельною ділянкою, то необхідно виходити з розміру часток співвласників у вартості будівлі чи споруди на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову. Про це свідчить також договір про визначення порядку користування реальними частками будинковолодіння від 19.12.1984 року. Вважають правильним та законними встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до варіанту 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи №78 від 2.03.2009 року, виділивши їй земельну ділянку площею 680 кв.м. Стосовно зустрічного позову пояснили, згоди всіх співвласників на збільшення площі не було. Саме збільшення повинно відбуватися у визначеному законом порядку, який передбачає не тільки згоду співвласників, а й відповідну процедуру в державних органах. Цього зроблено не було. Більше того, в судовому засіданні було встановлено шляхом експертизи, що ОСОБА_7 ніколи не давала згоди на будівництво прибудови чи прийняття її в експлуатацію. Тому у відповідачів не має вимагати збільшення частки у будинковолодінні. Крім того, відповідачі ніякого відношення до спорудження прибудови в 1986 році не мали, оскільки оформили своє право на частки значно пізніше. Просили їх позов задоволити, а ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовити.

В судовому засіданні представник відповідачів – позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – ОСОБА_8 по зустрічному позову позов довірителів підтримав з мотивів викладених у позовній заяві. Первісний позов ОСОБА_1 не визнав. Суду пояснив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками будинку поАДРЕСА_1Відповідно до рішення Староміського райвиконкому м. Вінниці від 13.02.1985 року №70 та акту прийомки до експлуатації від 20.03.1985 року були прийняті до експлуатації побудовані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідні прибудови та перебудови. 19.12.1984 року був підписаний договір про порядок користування будинком. Жодних претензій між бувшими співвласниками не було, про що свідчить підпис матері ОСОБА_1 на цьому договорі. Сама ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що фактичний порядок користування земельною ділянкою склався ще в 1971 році. У вище зазначеному договорі від 19.12.1984 року зазначено, що кожен із співвласників користується деревами, що знаходяться поруч із часткою житлового будинку, що знаходяться у його користуванні. Отже ОСОБА_11 (мати ОСОБА_1.) згідно умов вказаного договору погоджувалась на користування деревами,що знаходяться поруч з частками сторін, тобто і землею. Вимога на збільшення частки базується     на вимозі ст.119 ЦК УССР (в ред.1963р.). Вважає, що частка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 має складати 3/5, а ОСОБА_1 2/5. Відповідно до цих часток і необхідно встановити порядок користування земельною ділянкою.

Представник Вінницької міської ради при задоволенні позову щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою  покладався на думку суду про те зазначив, що суд має право встановити порядок користування земельною ділянкою, що була закріплена за будинковолодінням лише згідно рішення виконавчого комітету, з приводу задоволення позову про зміну часток у будинковолодінні зазначене питання не стосується інтересів Вінницької міської ради. В судове засідання 01.06.2009 року представник Вінницької міської ради не з»явився. Суд вважає можливим закінчити розгляд справи у відсутності представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

Свідок ОСОБА_12 який працював старшим інженером по індивідуальному будівництву Староміського району та складав 28.01.1985р. акт обстеження стану будинковолодіння  по АДРЕСА_1  суду пояснив, що відповідний акт складався для прийняття в експлуатацію  побудованих будівель. Акти складались з виходом на місце в присутності всіх співвласників будинковолодіння. У разі відсутності згоди на прийняття в експлуатацію від всіх співвлаників про це обов’язково зазначається в акті. Для того щоб розпочати будівництво відповідно до вимог законодавчих актів діючих на той час обов’язково вимагався дозвіл.  Дозвіл на будівництво видавався лише за наявності згоди всіх співвласників.

Свідок  ОСОБА_13, який  був головою приймальної комісії  Староміського району та підписував 20.03.1985р. акт прийомки в експлуатацію поАДРЕСА_1 суду пояснив, що відповідний акт складався для прийняття в експлуатацію побудованих будівель. Акти складались з виходом на місце в присутності всіх співвласників будинковолодіння. У разі відсутності згоди на прийняття в експлуатацію від всіх співвласників про це обов’язково зазначається в акті.

     Свідок ОСОБА_14, яка була членом приймальної комісії  Староміського району та підписувала 20.03.1985р. акт прийомки в експлуатацію по АДРЕСА_1 суду пояснила, що відповідний акт складався для прийняття в експлуатацію побудованих будівель. Акти складались з виходом на місце  в присутності всіх співвласників будинковолодіння. У разі відсутності згоди на прийняття в експлуатацію від всіх співвлаників про це обов’язково зазначається в акті. Стосовно того, що в акті не зазначена співвласниця ОСОБА_11 пояснила, що акт нею особисто не складався, а лише підписувався, тому не може пояснити чому вона не зазначена в акті.      

    Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши  матеріали справи, оцінивши докази в справі в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини, що регулюються ст. 90 ЗК УРСР (в редакції 1970р.), ст. 119 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), ст. 30 ЗК України (в редакції 1990р.), ст.ст. 12,87,88,116,120, п.п. 2,3,7,12 Перехідних положень до ЗК України (в редакції 2001р.) ст.ст.3,4,5,377, п. 4 Перехідних положень до ЦК України (в редакції 2003р.)  Положення „Про товариські суди в Українській СРСР” затвердженого президією Верховної ОСОБА_11 Української СРСР  від 15 серпня 1961 року, ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.  

Судом встановлено, що договором на забудову №15 від 09.10.1946 р.  ОСОБА_15 надано 1500 кв.м. земельної ділянки під забудову житлового будинку за адресою АДРЕСА_1  

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.01.1954р. №1/35  було зареєстровано за землекористувачами будівельного кварталу №АДРЕСА_2 земельну  ділянку площею 1215 кв.м., що підтверджується довідкою ВООБТІ від 15.02.2008р. №1480, згідно якої, нумерація будинку АДРЕСА_1 змінювалась наступним чином  -  станом на 1947-1955р. ділянка №31.  

Відповідно до дозволу міського відділу коммунального господарства від 05.05.1965р. №95 ОСОБА_15 дозволили здійснити добудову  розмірами 2.20 на 6.20 м. переобладнання кухні  в кімнату та будівництво сараю. План пристройки погоджено з міським архітектором та обласним відділом коммунального господарства, що підтверджується інвентарними данними від 29.04.1964р. з відповідними погодженнями служб. Термін закінчення будівництва 1966 рік.  

Відповідно до договору купівлі-продажу від  09.08.1968р. ОСОБА_15 продав, а ОСОБА_11 купила 14/25 частини жилого будинку з відповідною часткою господарських будівель.

07.06.1971р. між співвласниками будинковолодіння ОСОБА_15 та ОСОБА_11 виник спір з приводу розподілу земельної ділянки. Згідно рішення товариського суду прийнятого у відповідності до вимог ст. 6 ЦК УРСР та Положення „Про товариські суди в Українській СРСР” затвердженого президією Верховної ОСОБА_11 Української СРСР  від 15 серпня 1961 року  між сторонами було розподілено земельну ділянку  площею 1244 кв.м. порівну по 622 квАДРЕСА_3 того, ОСОБА_15 компенсовано (виділено)  67 кв.м. земельної ділянки  з половини ОСОБА_11    

З пояснень наданих позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні визначається, що фактичний порядок користування земельною ділянкою склався з 1971р. Однак, в матеріалах інвентарної справи на будинковолодіння відсутні будь-які відомості, що обґрунтовують  площу 1244 кв.м. земельної ділянки  по АДРЕСА_2.    

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 помер, відповідно до свідоцтв про право власності  від 02.06.1981р.  власником 9/50 часток будинковолодіння стала його дочка гр. ОСОБА_10, власником 13/50 часток будинковолодіння стала його дружина ОСОБА_9.

19.12.1984р. між  співвласниками будинковолодіння ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 було укладено договір про порядок користування реальними частинами будинку. Згідно якого було також визначено порядок користування деревами.  Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи  від 04.02.2009р. №52-п виконаний науково-дослідним експертно-криміналістичним центром управління МВС України у Вінницькій області підпис нанесений в  досліджуваному договорі виконаний ОСОБА_11

Як вбачається з матеріалів інвентарної справи від 27.08.1980р., 29.04.1981р., 26.12.1984р.  та підтверджується поясненнями позивачки ОСОБА_1 земельна ділянка площею 131 кв.м. під садом відображена на кадастровому плані виконаного державним підприємством «Поділлягеодезкартографія»  02.10.2007р.  знаходилась в користуванні ОСОБА_9 та ОСОБА_10  Отже, як вбачається із договору від 19.12.1984р. мати позивачки ОСОБА_1 –  ОСОБА_11  погоджувалась із відповідним порядком користування земельною ділянкою, що склався після прийняття рішення товариським судом в 1971році.          

     Відповідно до рішення  Староміського райвиконкому від 13.02.1985р. №70  та акту прийомки до експлуатації  20.03.1985р. були прийняті до експлуатації побудовані ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10 прибудови веранда площею 7,1 кв.м., кухні площею 11,3 кв.м., дві житлові кімнати площею 15,4 кв.м. та 26,1 кв.м., існуючі сіни, кладова та кухня перебудовані в кімнату 12,5 кв.м.,  коридор 7,1 кв.м., інша будівля площею 16,8 кв.м., крім того побудовані гараж під літерою „Г”, сараї під літерами „В”, „в”,  „Д” .

Згідно із ст. 119 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) коли учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.

Як  було встановлено судом дозвіл на будівництво прибудов було отримано ОСОБА_15 Однак, будівництво ним закінчено у строки визначені у дозволі (до 01.01.1966р.) не було. Фактично воно було закінчено в 1975 році. В 1980 році ОСОБА_15 помер. Стосовно прийняття до експлуатації до Староміської районної ради  в 1984 році підготували документи та звернулись ОСОБА_10 та ОСОБА_9  В експлуатацію відповідні будівлі та споруди були прийняті вже як самочинно побудовані, підтвердждено відповідні обставини і поясненнями свідка ОСОБА_16 який станом на 1984 рік працював старшим інженером по індивідуальному будівництву Староміського району.  

Отже підстави для застосування вимог ст. 119 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) в даному випадку відсутні, оскільки на час отримання дозволу на будівництво житловий будинок належав на праві приватної власності виключно ОСОБА_15  Будівництво було закінчено в 1975 р. Відповідачка ОСОБА_5 стала співвласником будинку вже після закінчення будівництва 1981 рік, ОСОБА_4 в 1992 р. Отже, в них відсутні правові підстави для зміни часток у будинковолодінні, тому в цій частині у задоволені позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 слід відмовити.  

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9 Згідно свідоцтва про право на спадщину  за заповітом від 21.08.1992р.  власником 13/50 частини будинковолодіння по АДРЕСА_2 стала гр. ОСОБА_5

12.12.1992р. ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв у дар 9/50 частини будинковолодіння поАДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засдами цивільного законодавства  є справедливість, добросовісність та розумність.

Чинний ЗК України (в ред. 2001р.) не регулює правовідносини пов’язані з постійним користуванням землею громадян тому у відповідності до п.п. 2,3 Прикінцевих положень до ЗК України застосуванню підлягають земельні кодекси прийняті на час переходу права власності на будинковолодіння до сторін. Тому посилання ОСОБА_1 на вимоги  п. 7   Перехідних положень до ЗК України (в редакції 2001р.), що регулює правовідносини пов’язані з тимчасовим користуванням землею, ст.ст. 87,88 ЗК України(в редакції 2001р.), що регулює правовідносини спільної сумісної та часткової власності  на землю безпідставні та необгрунтовані.  

Посилання ОСОБА_5, ОСОБА_4. на вимоги ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ОСОБА_1 на вимоги ст. 120 ЗК України  необгрунтовані, оскільки відповідні акти цивільного законодавства не мають згідно положень ст.ст. 4,5 ЦК України  зворотньої дії в часі.      

Згідно вимог ст. 90 ЗК УРСР (в редакції 1970р.),  що діяв на час набуття права власності на частину будинку ОСОБА_5, ОСОБА_1 - на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

Відповідно до ст. 30 ЗК України (в редакції 1990р.), що діяв на час набуття права власності на частину будинку ОСОБА_4, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження — будівлі та споруди.

  Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.01.1954р. №1/35 було зареєстровано за землекористувачами  будівельного кварталу №АДРЕСА_2 земельну  ділянку площею 1215 кв.м. Отже до сторін відповідно до вимог земельного законодавства перейшло право на земельну ділянку площею 1215 кв.м.

Згідно із п. 19. постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004  N 7 у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм: жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з’ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір’я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. Відповідні положення стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

Суд виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності адже фактичний порядок користування земельною ділянкою вже склався і існує вже понад 37 років та приймаючи до уваги положення п.19. постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004  N 7 суд схиляється до запропонованих у висновках судової будівельно-технічної експертизи №78 складеного 02.03.2009р. ТОВ „Консалтинг центр Професіонал”, №699 складеного 27.10.2008р. „Подільським центром судових експертиз” варіантах користування земельною ділянкою по фактичному користуванню. Однак враховуючи те, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи №78 складеного 02.03.2009р. ТОВ „Консалтинг центр Професіонал”, фактичне користування визначено з урахуванням не наданої співвласникам земельної ділянки площею 20 кв.м., приймаючи до уваги пояснення представника Вінницької міської ради суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 та встановлення порядку користування згідно другого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №699 складеного 27.10.2008р. „Подільським центром судових експертиз”.        

 Крім того слід зауважити, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виділення їй в користування земельної ділянки заявлені некоректно, оскільки відповідно до вимог п. 2,19. постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004  N 7  судам підвідомчі справи за заявами учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою. Відповідно до положень ст. 12,116, п. 12 Перехідних положень до  ЗК України, ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”,  повноваження  щодо виділення (надання, передачу) земельних ділянок належить до виключної компетенції органів місцевого самоврядування.        

На підставі викладеного враховуючи положення постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004  N 7, відпоідно до   ст. 90 ЗК УРСР (в редакції 1970р.), ст. 119 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), ст. 30 ЗК України (в редакції 1990р.), ст.ст. 12,87,88,116,120, п.п. 2,3,7,12 Перехідних положень до ЗК України (в редакції 2001р.) ст.3,4,5,377, п. 4 Перехідних положень до ЦК України (в редакції 2003р.) Положення „Про товариські суди в Українській СРСР” затвердженого президією Верховної Ради Української СРСР від 15 серпня 1961 року, ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, керуючись ст.ст. 10,11,60,213,215 ЦПК України  суд-

                                        ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 задоволити. Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5  задоволити частково.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 згідно 2-го варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №699 від 27.10.2008 року (додаток №2).

Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 579 кв.м.

Виділити ОСОБА_4, ОСОБА_5  земельну ділянку площею 636 кв.м.

В решті позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 витрати пов»язані з проведенням експертизи в сумі 1500 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати пов»язані з проведенням експертизи в сумі 1500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 витрати за надання правової допомоги в сумі 1750 грн.

 Стягнути з ОСОБА_1 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та з ОСОБА_4, ОСОБА_5 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь держбюджету м. Вінниці.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Повний текст рішення суду виготовлено 9 червня 2009 року.

          Суддя: