Справа № 22ц- 1249 Головуючий у І-й інстан.- ОСОБА_1 Категорія: 32 Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області

у складі: головуючого – Каблака П.І.

суддів – Монастирецького Д.І., Брух Б.І.

при секретарі: - ОСОБА_3

з участю - представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 липня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ДП «Мотопобут», ВАТ «Львівський мотозавод», треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові, Територіальна державна інспекція праці у Львівській області про стягнення з ДП «Мотопобут» 1970.54 грн. недоплачених сум відшкодування шкоди за період з 01.10.1997 року по 01.04.2001 року, 33.36 грн. компенсації за несвоєчасно виплачені належні суми, 192.50грн. судових витрат та 6000 грн. моральної шкоди, а також про стягнення з ВАТ «Львівський мотозавод» 151.31 грн. недоплачених сум відшкодування шкоди за період з 01.09. по 01.10.1997 року, 15 грн. судових витрат та 1000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на необгрунтованість рішення та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки суду обґрунтовані неправдивими документами та показами свідків.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка, після подачі до суду даного позову, неодноразово (15 разів) змінювала та доповнювала його, останній раз 07.07.2009 року (т.3 а.с.153-154).

Відмовляючи в задоволенні позову суд, серед іншого, зазначив, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 02.04.2002 року були проведені всі стягнення в користь позивачки у відповідності до діючого законодавства.

Із копії рішення суду від 02.04.2002 року, яке залишено без змін апеляційною інстанцією 01.07.2002 року та касаційною інстанцією – 20.11.2002 року(т.1 а.с.10-12), та матеріалів долученої та оглянутої даної справи №2-2664/02 за позовом ОСОБА_4 до цих же відповідачів про стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, відшкодування майнової та моральної шкоди, який також неодноразово змінювався та уточнювався, вбачається, що позовні вимоги позивачки про стягнення недоплаченого відшкодування шкоди за період з 01.10.1997 року по 01.04.2001 року та відшкодування моральної шкоди вже вирішені, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі згідно п.2 ч.1 ст.205, ч.1 ст.310 ЦПК України.

З аналогічних підстав підлягає скасуванню рішення в частині вимог до ВАТ «Львівський мотозавод» про стягнення недоплаченої суми відшкодування шкоди за вересень 1997 року та моральної шкоди, адже зазначені вимоги вирішені 15.05.1998 року у справі №2-952,98 між цими сторонами про стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної каліцтвом, стягнення морального відшкодування(т.3 а.с.32-34).

Щодо вимог позивачки до ДП «Мотопобут» про стягнення 33.36 грн. компенсації за несвоєчасно виплачені суми Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у зв'язку з затримкою відповідача в передачі документів до Фонду з квітня 2001 року до січня 2002 року, то такі до задоволення не підлягають, оскільки відсутня вина відповідача у затримці передачі матеріалів. Відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сімї на страхову виплату (затверджено постановою правління Фонду №10 від 20.04.2001 року), діючої на той час, особова справа повинна містити заяву потерпілого на ім’я начальника відділення виконавчої дирекції Фонду згідно з додатком 1, якої ні позивачка ні її представник не писали, що підтвердив останній в засіданні апеляційної інстанції.

Тому рішення суду в цій частині та в частині відмови у стягненні судових витрат слід залишити без змін.

Доводів про направлення справи на новий розгляд апелянт в скарзі не зазначила, а ні її представник в засіданні апеляційної інстанції не довів, тому відсутні підстави, передбачені ст.311 ЦПК України, для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1,4, 308, 310 ч.1, 314 ч.1 п.1,3, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 липня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ДП «Мотопобут» про стягнення 1970.54 грн. недоплачених сум відшкодування шкоди за період з 01.10.1997 року по 01.04 2001 року, 6000 грн. моральної шкоди та до ВАТ «Львівський мотозавод» (тепер ТзОВ «Львівський мотозавод») про стягнення 151.31 грн. недоплаченої суми відшкодування за період з 01.09. по 01.10.1997 року, 1000 грн. моральної шкоди – скасувати, а справу провадженням закрити. В решті рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий: Каблак П.І.

Судді: Монастрецький Д.І.

ОСОБА_5