Справа № 2-543/09

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І МЕНЕМ  У К Р А Ї Н И

14  травня 2009 р.       Орджонікідзевський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді - Єрмоленко В.Б.

при секретарі – Гапоненко В.О.

за участю адвоката-Чепурної Н.В.

позивача-Біленко Т.В.

представника позивача-Біленко І.С.

відповідача-Савченко Л.В.

представників відповідачів-Григоришина В.І., ОСОБА_1

представника 3 особи-Кухта О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові  цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, що дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 Броняус, ОСОБА_6, 3 особа-опікунська рада виконкому Орджонікідзеввської районної в м.Харкові ради про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на частку квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

    ВСТАНОВИВ:

                  Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3,  ОСОБА_4, що  діє  від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_5 як законний представник, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та визнання права власності на  1/8 частину квартири 26 по вул. В. Кільцевій в м. Харкові. В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що 28.02.2007 р. померла мати ОСОБА_9, після смерті якої  ОСОБА_2 на встигла у передбачений законом строк прийняти спадщину через свій стан здоров’я. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова  від 26.09.2008 р. позивачці визначений додатковий строк  для подання заяви про прийняття спадщини, проте після звернення до нотаріальної контори їй стало відомо, що відповідачі- чоловік спадкодавця ОСОБА_10, який має право на обов'язкову частку у спадщині, онучка спадкодавця-Марозайте К.Б., на користь якої ОСОБА_9 залишила заповіт, засвідчений 06.09.2004 р. 10-ю Харківською державною нотаріальною конторою, одержали свідоцтво про право власності на спадщину, а  9.11.2007 р. продали зазначену квартиру ОСОБА_7 В свою чергу ОСОБА_7 перепродала квартиру за договором купівлі-продажу від 05.12.2007 р. ОСОБА_8, який на даний час є власником квартири. ОСОБА_2 посилається на те, що відповідачі знали про пред'явлення  нею позову про продовження строку на прийняття спадщини, оскільки позивачка також має  право на обов'язкову частку, але на навмисно відчужили квартиру для того, щоб зробити неможливим виконання рішення суду і порушити тим самим права власника. На підставі того, що договір купівлі-продажу носить, на думку позивача, нікчемний характер, без створення юридичних наслідків, просить визнати договір, укладений між відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_5 з одного боку і ОСОБА_7-с іншої сторони недійсним. В процесі розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги та стверджувала, що у зв'язку з тим, що останній покупець квартири -ОСОБА_6 є добросовісним набувачем, квартира вибула з володіння ОСОБА_2 не з  її волі, вона просить витребувати у ОСОБА_6 1/8 частину квартири і визнати на вказану частину право власності (а.с. 64-65).

                  Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи сповіщалися своєчасно, належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, про причини неявки не повідомили, заперечень не надали.

                  Відповідачка ОСОБА_4, що діє в інтересах  неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проти позову заперечувала, пояснивши, що позивачка відмовилася доглядати за своєю матір'ю,  яка потребувала стороннього постійного догляду, не відвідувала її,  тому ОСОБА_4 забрала бабусю ОСОБА_9 до себе.  Після смерті спадкодавця,  відповідачка звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори і 14.09.2007 р. їй  видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/4 частину квартири. При цьому ОСОБА_3- чоловік ОСОБА_9 та батько позивача мав право на обов'язкову частку , а також на 1/2 частину квартири в порядку спільного майна подружжя. ОСОБА_2 заяви  про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала, в телефонній розмові відмовилася від спадщини, тому перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину і на продаж квартири у відповідачів не було. Відповідачка також посилається на те, що при розгляді позову ОСОБА_2 в Орджонікідзевському суді м. Харкова вона не була присутня і не залучалася до участі у справі, у зв'язку з чим на рішення суду нею подана апеляційна скарга, на той період квартира була вже продана.

                  Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав, указуючи,  що 5.12.2007 р. придбав однокімнатну ізольовану квартиру у ОСОБА_7, сплативши обумовлену в договорі грошову суму в повному об'ємі, поселився  в квартиру і користується нею на законних підставах, є добросовісним набувачем, тому позивачка може вимагати компенсацію у вигляді 1/8 частини квартири у свого батька-Бережного В.О., який спільно з онучкою відчужив належну їм  після смерті ОСОБА_9 квартиру ОСОБА_7, одержав за неї значну суму.  (а.с. 36-38).

                  Представник 3 особи- орган опіки і опікування Орджонікідзевської районної в м.Харкові ради  проти позову  заперечував, вважаючи, що при прийнятті спадщини з боку відповідачів і продажу ними квартири не були порушені норми законодавства і права неповнолітньої дитини.  

                  Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані докази, приходить до наступного.

                  Спірною є однокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1, яка була зареєстрована за ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу від 20.07.2005 р. Згідно заповіту, посвідченого 06.09.2004 р. 10-ю Харківською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_9, яка померла 28.02.2007 р., заповідала  все своє майно онучці -ОСОБА_5

                  4-ю Харківською державною нотаріальною конторою 14.09.2007 р. були видані свідоцтва про право власності  чоловіку ОСОБА_9-ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири в порядку спільного майна подружжя, а також на 1/4 частину квартири в порядку спадкування  за законом ( обов'язкова частка), ОСОБА_5-на 1/4 частину квартири в порядку спадкування за заповітом (а.с. 8-11).

                  Позивачка ОСОБА_2- дочка спадкодавця була непрацездатною і мала також право на обов'язкову частку, проте в шестимісячний строк, який передбачений на прийняття спадщини, до нотаріальної контори не звернулася. Таким чином,  нотаріусом  обгрунтовано видані свідоцтва  тим спадкоємцям, які прийняли спадщину відповідно до вимог ст.ст. 1296-1299 ЦК України.

                 З дослідженої в судовому засіданні цивільної справи  № 2-1257/08  вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду 17.09.2007 р. з позовом до спадкоємців за законом -ОСОБА_11, ОСОБА_3 про продовження строку на прийняття спадщини.  Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.11.2007 р. позовні вимоги  задоволені і ОСОБА_2 визначений додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. За апеляційною скаргою ОСОБА_4, ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 11..02.2008 р.  зазначене рішення скасоване. При новому розгляді справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.09.2008 р. ОСОБА_2 визначений 10-денний строк з дня набрання рішення законної сили для звернення до нотаріальної контори. Як випливає з наданої заяви,  21.10.2008 р. позивачка подала 4-й Харківській нотаріальній конторі відповідну заяву про прийняття спадщини ( а.с. 13).

                 Відповідно до  ч.2 ст. 1300 ЦК України на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.  Проте, до постанови судом рішення, ОСОБА_3, ОСОБА_5, від імені якої діяла законний представник ОСОБА_4, з відома  виконкому Київської районної в м. Харкові ради від 06.11.2007 р., продали квартиру ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу, посвідченого 09.11.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12  05.12.2007 р. ОСОБА_7  продала спірну квартиру за договором купівлі-продажу нинішньому власнику ОСОБА_6  ( а.с. 14-15).

                Згідно ст .1280 ЦК України ,  якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці ( частина друга і третя статті 1272 ЦК), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. Роз’ясненнями , які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування »   також визначено, що такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

              У судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердила ту обставину, що відповідач  ОСОБА_3 одержані їм гроші  від продажу  належної йому 3/4 частини квартири передав ОСОБА_4  Беручи до уваги, що позивачка прийняла спадщину вже після  продажу іншими спадкоємцями квартири,  тобто спадкове майно у спадкоємців не збереглося, ОСОБА_2 має право вимагати у ОСОБА_3 і ОСОБА_5, в інтересах якої діяла ОСОБА_13, грошову компенсацію за 1/8 частину квартири.

               За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

               На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60,  209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  ст.ст. 319, 655, 657, 182 , 1280 ЦК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

               Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, що дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 Броняус, ОСОБА_6, 3 особа-опікунська рада виконкому Орджонікідзеввської районної в м.Харкові ради про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на частку квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння,- залишити без задоволення.

               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 14 червня 2009 р. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                СУДДЯ –