Справа № 2-122/09

         Р І Ш Е Н Н Я

         ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2009 р.           Орджонікідзевський районний суд м.Харкова

у складі головуючого-судді Єрмоленко В.Б.

при секретарі- Гапоненко В.О.

за участю позивачів- Булгакової Л.Й., ОСОБА_1

представника відповідача- Колобової В.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом:  ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК», 3 особа-Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Харківській області про визнання права власності на автомобіль, повернення автомобіля, звільнення автомобіля з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

                Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ТОВ  Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК», 3  особа-Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області про визнання права власності на автомобіль VOLVO 760, рік випуску 1985, двигун № У 2300А49987010936, кузов №VV 170481F0165141, державний номерний знак НОМЕР_1, звільнення автомобіля з-під арешту , який накладений виконавчою службою на виконання наказу № 35/144-05, виданого 6.07.2005 р. Господарським судом Харківської області. В обгрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що 9 вересня 2005 р. між ними та ОСОБА_4, що діяв на підставі генеральної довіреності від ОСОБА_5, виданої 1.06.2005 р., укладений усний договір, згідно якому позивачі придбали вказаний автомобіль і сплатили ОСОБА_4 3500 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою, а. ОСОБА_4 передав автомобіль і  видав  довіреність( в порядку передоручення), якій уповноважив позивачів розпоряджатися автомобілем, слідкувати за технічним станом і проводити поточний ремонт. Під час огляду автомобіля працівниками підрозділу ДАІ 19.03.2008 р. виявлено, що автомобіль знаходиться в розшуку і у позивачів було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_5. Відділом ДВС складений акт опису і арешту автомобіля і транспортний засіб відправлено на штрафний майданчик, де він перебуває на даний час. Позивачі стверджують, що з моменту передачі їм автомобіля, за який вони сплатили гроші, вони набули на нього право власності.

                Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4  в судове засідання не з'явилися, про день розгляду справи сповіщені своєчасно, належним чином, про причини неявки не повідомили, заперечень не представили. За таких підстав позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання  письмового договору купівлі-продажу автомобіля  від 09.09.2005 р. дійсним  залишений без розгляду ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.05.2009 р.

                Представник ТОВ Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК» проти позову заперечував, указуючи, що ОСОБА_5, як власник автомобіля, передав автомобіль по генеральній довіреності ОСОБА_5 неправомірно, з тим, щоб уникнути  накладення на нього стягненню, оскільки 23.04.2005 р. винесено рішення господарським судом Харківської області про стягнення з нього на користь ТОВ Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК» 727 тис. 008 грн. 22 кор., а також понесених витрат у розмірі 1818 грн.

                Представник 3 особи-Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області в попередньому судовому засіданні проти позову заперечував,  надавши суду для огляду оригінал виконавчого провадження, в судове засідання не з'явився,  повідомлення про згоду на участь у справі  до суду не надійшло.

                Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані докази приходить до наступного.

                Відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ ХАС № 325610, виданого Харківським МРЕВ при УДАІ УМВС України в Харківській області, власником автомобіля VOLVO 760, рік випуску 1985, двигун № У 2300А49987010936, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1  є ОСОБА_5

                Рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2005 р. із СПДФО ОСОБА_5 на користь ТОВ Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК» стягнута заборгованість у розмірі 727008, 22 грн., 1700 грн. держмита і 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. Рішення вступило в законну силу 23.06.2005 р. постановою Харківського апеляційного господарського суду . 6 липня 2005 р. Господарським судом видано наказ  за № 35/144-05, який пред'явлений до виконання. Підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Харківській області відкрито виконавче провадження 23.08.2005 р. і постановою від 05.09.2005 р. на автомобіль накладено арешт ( а.с. 11).

                Після винесення рішення по справі Господарським судом Харківської області, згідно довіреності, засвідченої 01.06.2005 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_5 довірив ОСОБА_4 і ОСОБА_6 експлуатувати та розпоряджатися,  слідкувати за технічним станом і проводити ремонт  належного йому автомобіля  VOLVO 760 . 19.09.2005 р. ОСОБА_4 видав аналогічну довіреність ( в порядку передоручення) строком до 01.06.2008 р. на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2  Наданою розпискою від 09.09.2005 р. підтверджено, що ОСОБА_4 одержав від позивачів 3500 доларів США за проданий їм автомобіль від імені ОСОБА_5 ( а.с. 7,8,10). З наданих суду доказів випливає, що  19.03.2008 р. державним виконавцем описаний автомобіль і на нього накладений арешт ( а.с. 12-13).

                В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилається на те, що відповідно до ст. 334 ГК України у них виникло на автомобіль право власності з моменту  передання їм транспортного засобу, тобто з 9.09.2005 р., тому є   добросовісними  набувачами,  що  виконали  умови  договору купівлі-продажу  автомобіля,  а  тому  їх  право  власності   на автомобіль підлягає судовому захисту.       Проте з такими доводами погодитись не  можна,  виходячи  з наступного.

                Постановою Кабінету Міністрів України від 7.09.1998 р. № 1388 "Про затвердження  Правил  державної  реєстрації  та обліку  автомобілів,  автобусів,   а   також   самохідних   машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів,  марок і моделей, причепів,  напівпричепів  та  мотоколясок"  встановлено вичерпний  перелік  документів,  на  підставі   яких   може   бути зареєстровано автомобіль.  Пунктом  8  цих  правил  визначено,  що реєстрація транспортних засобів  здійснюється  на  підставі  заяви власника, поданої особисто,  і  документів,  що  посвідчують  його особу, правомірність придбання транспортного засобу та ін. Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться. Оформлення продажу автомобіля шляхом видачі загальної  довіреності не відповідає вимогам законодавства.

                Згідно  ч.3 ст.244 ЦК України  довіреністю  є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють ( довірителем), безпосередньо третій особі.

                Довіреністю  від  1 червня  2005 р. та 9 вересня 2005 р.  власник   автомобіля  не  надав  повіреному  повноважень  фіксувати  договори, зокрема,  купівлі-продажу,  не  у  встановленій   законом   формі, оскільки зміст доручення чи передоручення має бути правомірним.  Видачу загальної довіреності чи передоручення повноважень  на транспортний засіб, що  був  в  експлуатації  та  має  особливості цивільного обороту,  без  укладення  договору  купівлі-продажу  не можна вважати договором, що укладений у відповідності з законом  і  допускає перехід права власності до третіх осіб. Згідно зі ст. 220 ЦК України суд може визнати дійсним лише той договір, який за законом підлягав нотаріальному посвідченню, але сторони уклали його без додержання цієї форми і одна зі сторін виконала його повністю або частково, а друга -ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору. Для договорів про купівлю-продажу автомобіля таке посвідчення не є обов'язковим.

                Таким чином,  у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не виникло право власності на автомобіль, тому позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і задоволенню не підлягають.  

                В порядку забезпечення позову , ухвалою суду від 16 квітня 2008 р. зупинено стягнення по примусовому виконанню наказу № 35/144-05  Господарського суду Харківської області від 20.04.2005 р.  Відповідно до  ч.3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. В зв*язку с вирішенням справи по суті   необхідності в подальшому забезпечення позову не має.

                Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60,  154,   209,  212, 214-215  ЦПК України, ст.ст. 244,  328, 639, 661 ЦК України,  суд,-

ВИРІШИВ:

                Позовні вимоги  ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «ВБК», 3 особа-Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Харківській області про визнання права власності на автомобіль, повернення автомобіля, звільнення автомобіля з-під арешту,- залишити без задоволення за необґрунтованістю заявлених вимог.

               Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 16 квітня 2008 р. про зупинення стягнення по примусовому виконанню наказу № 35/144-05, виданого 06.07.2005 р. Господарським судом Харківської області на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2005 р. про стягнення з ОСОБА_3 727008 грн. 22 коп. та зупинення продаж з торгів транспортного засобу –автомобіля  VOLVO 760 , 1985 р. випуску, державний номерний знак С 2542 ХІ- скасувати.                

                Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 18 червня 2009 р. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                СУДДЯ  -