Справа №10-602/10 р. Головуючий у I інстанції

ОСОБА_1

Категорія – ч .3 ст.185 КК України Доповідач – Гаврилов В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого - Гаврилова В.М.

суддів - Леона О.І., Ревера В.В.

з участю прокурора - Дідівського М.Ю.

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію адвоката ЮК Залізничного району м.Львова ОСОБА_3 на постанову Франківського районного суду м.Львова від 11 листопада 2010 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_4,-

в с т а н о в и л а :

Цією постановою задоволено подання слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 та обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді взяття під варту.

Приймаючи дане рішення районний суд виходив із того, що підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, не працює та не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

В поданій апеляції адвокат ОСОБА_3, покликаючись на незаконність та необґрунтованість постанови районного суду, просить її скасувати та постановити свою ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.

Зазначає, що суд при обранні запобіжного заходу не врахував того, що ОСОБА_4 фактично сирота, оскільки його мати виїхала за кордон і вже досить тривалий час не дає про себе знати, батько – помер у 2007 році, вчиненню даного злочину передував збіг тяжких сімейних обставин, а саме, важкі умови проживання з дідом, який після інсульту стан не зовсім адекватним у поведінці та спілкуванні.

Крім цього, вказує і на те, що ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і відшкодував завдані збитки, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, наміру ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність не має.

Також, зазначає, що суд не взяв до уваги клопотання ПП «Украфтоком», де трудовий колектив просить на час досудового слідства не застосовувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосувати ст.154 КПК України і віддати на поруки трудового колективу, зобов’язується негайно працевлаштувати ОСОБА_4 на підприємстві та закріпити за ним досвідченого наставника.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора та слідчого Федулова О.В. про необхідність залишення апеляції без задоволення, постанови суду без змін, адвоката ОСОБА_2, яка повністю підтримала подану апеляцію, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення.

Згідно із ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слід враховувати тяжкість злочину, вік обвинуваченого, стан його здоров”я, сімейний і матеріальний стан, інші характеризуючи обставини, що передбачаються і п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”.

Як вбачається з матеріалів справи, та із змісту постанови суду, слідчий в поданні в обгрунтування необхідності взяття під варту ОСОБА_4 покликається лише на тяжкість вчиненого злочину, виходячи виключно з міри покарання. Покликання на те, що останній може продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі, нічим об”єктивно не підтверджено.

Аналізом матеріалів справи, колегія суддів встановила, що підозрюваний є особою молодого віку, вину у інкримінованому йому злочині визнає повністю, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, згідно клопотання ПП «Украфтоком», адміністрація зобов’язується працевлаштувати підозрюваного на підприємстві.

З врахуванням вищенаведеного, підстав вважати, що ОСОБА_4 буде ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також ухилятися від виконання процесуальних рішень немає, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість зміни ОСОБА_4 міри запобіжного заходу на більш м’який, не пов”язаний з триманням під вартою.

Керуючись ст.ст.165-2, 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію адвоката ОСОБА_3 – задоволити.

Постанову Франківського районного суду м.Львова від 11.11.2010 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту – змінити, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Виконання ухвали в частині обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд покласти на слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5

Головуючий: Судді :