Справа № 2-а-19/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2009 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Марущак Р.М.
при секретарі - Волошенко С.Я.
з участю прокурора - Долі В.Б.
відповідача - ОСОБА_1
представника позивача - Шевченка О.Ю.
представника ІІІ особи - Шакун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине справу за адміністративним позовом прокурора Глобинського району в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Глобинської райдержадміністрації до ОСОБА_1 про повернення коштів по тимчасовій державній допомозі до державного бюджету , ІІІ особа без самостійних вимог щодо предмету спору – відділ державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції,
в с т а н о в и в:
19.01.2009 року прокурор Глобинського району звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Глобинської райдержадміністрації, в якому прохав стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь УПСЗН 954 грн. – у відшкодування наданої тимчасової державної допомоги.
Мотивував тим, що ОСОБА_2 в період з 21.12.2005 року по 31.05.2006 року ухилявся від сплати аліментів, призначених за рішенням Глобинського районного суду від 31.01.2006 року на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. В зв"язку з цим, на підставі ст. 181 Сімейного Кодексу України та Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину, або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189, матері дитини ОСОБА_1 була призначена та виплачена за період з 1.06.2006 року по 30.11.2006 року тимчасова державна допомога в сумі 954 грн.
У вказаний період відповідачка отримувала аліменти від ОСОБА_2., але в порушення п.10 вказаної постанови, у десятиденний термін не повідомила орган праці та соціального захисту населення про добровільне виконання рішення суду особою, зобов»язаною сплачувати аліменти, тому виплата допомоги не була припинена. Вона підлягає поверненню до державного бюджету.
Управління праці та соціального захисту населення Глобинської райдержадміністрації – орган державної виконавчої влади, тому прокурор, посилаючись на ст. 361 Закону України "Про прокуратуру", вказував, що звернувся із заявою на захист державних інтересів.
В судовому засіданні прокурор Доля В.Б., представник позивача – УПСЗН, Шевченко О.Ю. позов підтримували, посилаючись на обставини викладені в ньому. Прохали стягнути з відповідачки на користь держави названу суму тимчасової державної допомоги, як одержану без законних підстав.
Представник ІІІ особи – ВДВС Глобинського РУЮ, Шакун О.М., вважала, що позов підлягає задоволенню. Підтвердила, що ОСОБА_2 з грудня 2005 року по травень 2006 року не сплачував аліменти на дитину. Це стало підставою для надання стягувачу ОСОБА_1 довідки про те, що боржник ОСОБА_2 ухилявся від їх сплати у вказаний період.
Відповідач ОСОБА_1. в судовому засіданні позов не визнала. Вказала, що кошти отримувала на законних підставах. Кошти витрачалися ціленаправлено – на утримання неповнолітньої дитини. ОСОБА_2 рішення суду виконував не постійно та не в повному обсязі. Зазначена сума виплаченої державної тимчасової допомоги підлягає стягненню з ОСОБА_2.
Суд, заслухавши пояснення сторін, ІІІ особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до рішення Глобинського районного суду від 31.01.2006 року та виданого на його підставі виконавчого листа, ОСОБА_2 зобов"язаний щомісячно, починаючи з 21.12.2005 року і до досягнення дитиною повноліття, сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Довідкою ДВС у Глобинському районі від 13.06.2006 року № 2373 підтверджено, що боржник ухилявся від сплати аліментів на користь стягувача - в період з грудня 2005 року по травень 2006 року (включно) аліменти не сплачував.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 22.06.2006 р. управління праці та соціального захисту населення Глобинської РДА призначило і виплатило названій громадянці, в зв"язку з ухиленням батька від сплати аліментів, тимчасову державну допомогу на дитину з 01.06.2006 року по 30.09.2006 року – в сумі 158 грн. 10 коп., з 01.10.2006 року по 31.11.2006 року – 160 грн. 80 коп., щомісячно, всього на суму 954 грн.
Відповідно до довідки ВДВС Глобинського РУЮ від 30.05.2008 року № 3607 боржник ОСОБА_2 сплатив аліменти: 6.06 2006 року – 30 грн., 9.06.2006 року – 30 грн., 22.08.2006 року – 100 грн., 11.10.2006 року – 50 грн., 24.11.2006 року – 50 грн.
Згідно ч. 8 ст. 181 СК України, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Це означає, що названа допомога відповідачці була призначена та виплачувалася на законних підставах.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України та ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Це означає, що в своїй діяльності вони мають право керуватися лише принципом «дозволено те, що дозволено».
Відповідно до ч. 10 ст. 181 СК України, суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України.
Згідно п. 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину, або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою КМУ від 22.02.2006 року № 189, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, у зв"язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.
Таким чином закон передбачає стягнення сум наданої тимчасової державної допомоги лише з платника, а не зі стягувача аліментів.
Саме так законодавець гарантував конституційне право на забезпечене дитинство.
Відповідно до ч.1 ст.1215 Цивільного Кодексу України, не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Встановивши, що відповідачка тимчасову допомогу на дитину набула добросовісно і використовувала її як засіб для існування, виплата допомоги управлінням праці та соціального захисту населення Глобинської РДА проведена добровільно, суд прийшов до висновку, що вона поверненню до державного бюджету отримувачем не підлягає.
З названих підстав суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст.46 Конституції України, ч. 8, ч.10 ст. 181 Сімейного Кодексу України, ст.1215 ЦК України, пунктами 10, 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою КМУ від 22.02.2006 р. № 189, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", суд,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні позову прокурора Глобинського району в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Глобинської райдержадміністрації до ОСОБА_1 про повернення коштів по тимчасовій державній допомозі до державного бюджету – відмовити.
Судові витрати знести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Надруковано в нарадчій кімнаті особисто і є оригіналом.
СУДДЯ Р.М. МАРУЩАК