копія

Провадження № 11/2290/1006/11

Справа № 11-775/11 Головуючий в 1-й інстанції Кульбаба А.В.

Категорія: ст. 447 КПК України Доповідач Курдзіль В. Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

Головуючого Курдзіля В.Й.,

суддів: Ващенка С.Є., Суслова М.І.,

з участю прокурора Романова А.І.,

захисника ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на постанову Ярмолинецького районного суду від 30 серпня 2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, не одруженого, не працюючого, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-

звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 128 ч.1 КК України за недосягненням віку з якого може настати кримінальна відповідальність, згідно ст. 73 КПК України.

Постановлено застосувати до ОСОБА_3 примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері – ОСОБА_4 строком на 1 рік.

Неповнолітньому ОСОБА_3 інкримінувалось те, що він близько 16 год. 13 травня 2011 року в с.Тарасівка Ярмолинецького району неподалік ставка з необережності наніс неповнолітньому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили довготривалий розлад здоров’я, більше 21 дня.

В своїй апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Зазначає, що ОСОБА_3 з врахуванням його віку не міг і не повинен був передбачити настання перелому пальця потерпілого, який виник випадково.

Вважає, що застосування примусового заходу виховного характеру є кримінальною репресією щодо неповнолітнього ОСОБА_3, який не є суспільно – небезпечною особою і не потребує застосування до нього такого заходу.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, представника потерпілого на заперечення, захисника на підтримання апеляції, перевіривши матеріали справи , наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає до задоволення.

Висновок суду І інстанції про доведеність факту заподіяння неповнолітнім ОСОБА_3 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 ґрунтується на доказах перевірених в судовому засіданні.

Сам неповнолітній ОСОБА_3 по суті визнав, що близько 16 год. 13 травня 2011 року, біля ставка, зустрів ОСОБА_5 і намагався примусити його вибачитися перед сестрою ОСОБА_6

При цьому кинув його на землю. Вибачатися ОСОБА_5 відмовився і він відпустив його.

Наведені обставини підтвердив і потерпілий ОСОБА_5

Потерпілий також уточнив, що саме під час падіння від дій ОСОБА_3, вдарився правою рукою, яка була зігнута в кулак, до землі.

Після того, як ОСОБА_3 його відпустив, вдома, рука розпухла і відчувався біль.

У Хмельницькій міській дитячій лікарні у нього було констатовано перелом 5 - го пальця правої руки.

Ці ж обставини підтвердили свідки – очевидці ОСОБА_6 та ОСОБА_7

За даними висновку судово – медичної експертизи № 335 від 12 липня 2011 року ОСОБА_5 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дистального метадіафіза 5 п’ясної кістки правої руки.

Всім доказам суду дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про скоєння ОСОБА_3 суспільно – небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст. 128 КК України.

Проте, в зв’язку з тим, що на день скоєння даного діяння йому не виповнилося 16 років, віку встановленого ст. 22 КК України, то він не міг бути притягнутим до кримінальної відповідальності.

Примусовий захід виховного характеру застосований до ОСОБА_3 є таким, що мінімально обмежує його права і достатнім для перевиховання. Тим більше, що його матір погодилась на застосування такого заходу.

Що ж стосується доводів апеляції, то колегія суддів вважає їх безпідставними і спростованими наведеними доказами.

Зокрема, показаннями потерпілого, свідків, даними висновку судово – медичної експертизи.

В судовому засіданні представник неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_2 прямо заявила, що ОСОБА_3 неодноразово та настирливо присікувався до її сина, знущався над ним.

Тому, твердження про те, що і в даній ситуації він діяв не усвідомлено не обґрунтовані, оскільки психічні вади, які б позбавляли його можливості критично оцінювати свою поведінку відсутні.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а :

Постанову Ярмолинецького районного суду від 30 серпня 2011 року про застосування до неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 примусового заходу виховного характеру у вияді передачі його під нагляд матері ОСОБА_4 строком на 1 рік за скоєння суспільно – небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.128 КК України залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в його інтересах – без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_8