Справа № 2-а-130/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 червня 2009 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Інспектора ДПС Менського відділу ДАІ ОСОБА_5 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2009 р. ОСОБА_3 звернувся із адміністративним позовом до Відділення ДАІ УМВС України в Чернігівській області, Інспектора ДПС Менського відділу ДАІ ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування постанови від 15 березня 2009 р. № СВ 052405, в якому просив визнати незаконною та скасувати зазначену постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він дійсно 15 березня 2009 р. близько 15 год. 15 хв. здійснив зупинку автомобіля АЗЛК 2140», д.н.з. 16-238 КХ біля магазину «Фокстрот» для завантаження придбаної там пральної машини, таке припинення руху тривало не більше 3 хвили, а тому відповідно до Правил дорожнього руху це не може вважатися стоянкою, за що передбачено адміністративну відповідальність. Крім того, вказують, що правопорушення зафіксовано на невідомий фіксуючий пристрій, щодо якого немає всіх належних відомостей, і який не може бути належним доказом по справі. Вважає, що: інспектором було порушено його права щодо залучення до участі в справі захисника, свідків; видана йому копія протоколу не містить номер; не враховані інспектором обставини, що пом’якшують відповідальність.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 адміністративний позов підтримали, оскільки вважають, що позивач не порушував вимоги знаку 3.35, і не повинен нести відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Також вважають, що відповідачі, на яких покладено тягар доказування в адміністративному судочинстві, не довели в судовому засіданні правомірність своїх дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, фіксації цього правопорушення, розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та винесенні постанови по справі.
Інспектор ДПС Менського відділу ДАІ ОСОБА_5 та представник ВДАІ УМВС України в Чернігівській області в судове засідання не з’явилися, заперечень не надали, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, їх неявка, як суб’єктів владних повноважень не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 дослідивши письмові докази по справи, суд знаходить, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2009 р. інспектором ДПС Менського відділу ДАІ ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення (Серія АГ № ….) на ОСОБА_3, з якого вбачається, що останній 15 березня 2009 р. в м. Чернігові по пр. Миру, керував транспортним засобом «АЗЛК 2140», д.н.з. 16-238 КХ та здійснив зупинку, чим порушив вимоги дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено» Правил дорожнього руху України.
Слід зауважити, що знайшов в суді підтвердження той факт, що копія протоколу про адміністративне правопорушення не містить номеру.
В той же день, інспектором ДПС Менського відділу ДАІ ОСОБА_5 на місці було винесено постанову № СВ 052405 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн..
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України регламентується Законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (з змінами та доповненнями).
П. 1.10 Правил дорожнього руху дає визначення термінам «зупинка», якою є припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо), та «стоянка», якою є припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов’язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаження (розвантаження) вантажу.
Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків.
Правила дорожнього руху визначають, що дорожній знак 3.35 "Стоянку заборонено" забороняє стоянку усіх транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). При цьому, дія знаку 3.35 "Стоянку заборонено" розповсюджується тільки на той бік дороги, на якій він встановлений, а зона дії зазначеного знаку від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що зупинка транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.35 "Стоянку заборонено" не є адміністративним правопорушенням.
Допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду показали, що вони є синами позивача і разом з ним 15 березня 2009 р. їздили на його автомобілі в м. Чернігів для купівлі пральної машини, яку купили в магазині «Фокстрот», що на проспекті Миру. Для завантаження пральної машини зупинились біля магазину «Фокстрот» в зоні дії дорожнього знаку 3.35 "Стоянку заборонено", після чого поїхали додому і біля бібліотеки ім.. Короленка батько був зупинений працівниками ДАІ. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зауважили, що вони виявили бажання бути свідками по цій справі та дати пояснення щодо часу та мети припинення руху транспортного засобу, проте це клопотання ОСОБА_3, як і клопотання про участь в розгляді справи його захисника, працівниками органів ДАІ було без мотивно проігноровано.
Гарантійним талоном № UA08522461, підтверджується факт придбання пральної машини «Daewoo» в маг. “Фокстрот» м. Чернігів, пр-т. Миру, 35 Симоновими саме 15 березня 2009 р..
Зважаючи на викладене, враховуючи те, що по справі встановлено, що ОСОБА_3 саме зупинив транспортний засіб в зоні дії дорожнього знаку 3.35 "Стоянку заборонено", який забороняє саме стоянку, а не зупинку транспортного засобу, суд знаходить, що в даному випадку порушення вимог дорожніх знаків з боку ОСОБА_3 не встановлені.
Слід зауважити, що зміст постанови інспектора ДПС Менського відділу ДАІ ОСОБА_5 від 15 березня 2009 р. не відповідає вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, а саме в ній не зазначено мотиви відхилення зазначених ОСОБА_3 доводів в протоколі про адміністративне правопорушення щодо того, що він зупинився для завантаження багажу.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Об’єкт правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, суб’єкт правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене та зважаючи на те, що тягар доказування в адміністративному судочинстві лежить на відповідачах - суб’єктах владних повноважень ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, та інспекторі ДПС Менського відділу ДАІ ОСОБА_5, які в свою чергу не довели правомірність дій інспектора ДПС Менського відділу ДАІ ОСОБА_5 щодо складання постанови від 15 березня 2009 р. № СВ 052405 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн., суд вважає, що вказану постанову слід скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на відсутність в діях ОСОБА_8 складу адміністративного правопорушення, суд вважає за недоцільне давати правову оцінку доводам адміністративного позову щодо законності використання інспектором фіксуючого засобу.
Вимоги про визнання вказаної постанови незаконної задоволенню не підлягають, оскільки ст. 293 КУпАП, яка регламентує порядок розгляду скарг на постанови по справі про адміністративні правопорушення, передбачено саме скасування постанови про адміністративне правопорушення, а не визнання її незаконною.
Відповідно до статті 94 КАС України, враховуючи задоволення позову, з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 слід стягнути 3 гривні 40 коп. судового збору.
Керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 146, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (з змінами та доповненнями), суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Постанову інспектора Дорожньо-патрульної служби Менського відділу Державної автомобільної інспекції ОСОБА_5 від 15 березня 2009 р. № СВ 052405 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. – скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 стягнути 3 гривні 40 коп. судового збору.
Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий В.Б.Сташків
Повний текст постанови
виготовлено 2 червня 2009 р .