КОПІЯ:

Р І Ш Е Н Н Я
         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 червня 2009 року

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Талалай О. І.

при секретарі - Рачковській Т. О.

з участю адвоката – ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування квартири та заповіту, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсними заповіту, складеного 18 березня 2005 року його братом                     ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_3 і договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного 31 березня 2008 року між ОСОБА_4 та відповідачем.

В обґрунтування вимог вказує, що брат помер 16 квітня 2008 року. Він є спадкоємцем другої черги за законом. Спадкоємців першої черги не має.           ОСОБА_4 був власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1. З 2004 року брат часто хворів, перебував на диспансерному обліку в міській поліклініці № 1 з приводу гіпертонічної хвороби, лікувався амбулаторно. Неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у вересні-листопаді 2004 р., жовтні-листопаді 2005 р., грудні 2006 р. – січні 2007 р., жовтні-листопаді 2007 р., в березні 2008 р. У нього був порушений мозковий кровообіг, хворів на ІХС, дисциркуляторну енцефалопатію з вестибуло-мозочковим синдромом, судомним синдромом, ішемічний інсульт, кардіосклероз, переніс інфаркт міокарда. Крім того, у 1998 р., 2002 р., 2004 р. ОСОБА_4 лікувався від алкоголізму. В квітні 2007 року брату було встановлено ІІ групу інвалідності довічно. Він надавав йому необхідну матеріальну допомогу, постійно провідував у лікарні та за місцем проживання. На протязі останніх років ОСОБА_4 неодноразово пропонував подарувати йому свою квартиру. Після поховання брата стало відомо, що квартиру він подарував чужій людині ОСОБА_3, а в суді дізнався про те, що в березні 2005 року брат склав заповіт на користь відповідача. Вважає, що в силу захворювання ОСОБА_4  не  розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, що підтвердила експертиза.  

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що багато років товаришував з ОСОБА_4 Останній протягом тривалого часу хворів, потребував сторонньої допомоги, а з братом не спілкувався. Тому він надавав йому допомогу, з часом перейшов проживати до нього, під час хвороби знаходився з ним у лікарні. ОСОБА_4 ніколи не зловживав спиртними напоями, що підтвердили свідки – лікарі, сусіди та колеги по роботі. Довідка про його лікування від алкоголізму в наркологічній амбулаторії не відповідає дійсності, оскільки такої амбулаторії в структурі міського управління охорони здоров’я не було. До дня смерті                   ОСОБА_4 усе добре розумів. В березні 2005 року сам зробив заповіт, про що розповів йому. Пізніше в 2008 році перед смертю запропонував укласти договір дарування квартири, який був посвідчений нотаріусом.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, свідків, висновок спеціаліста та експерта в суді, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 16 квітня 2008 року помер ОСОБА_4, згідно лікарського свідоцтва № 733 від 16.04.2008 р. причиною смерті є хронічна недостатність кровообігу ІІІ ст., ІХС, постінфарктний кардіосклероз.

Позивач є рідним братом померлого та відповідно спадкоємцем другої черги за законом, звернувся в І Кам’янець-Подільську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується листом від 22.04.2009 року.

При житті 18.03.2005 року ОСОБА_4 було складено  заповіт на ім’я ОСОБА_3, який  посвідчено державним нотаріусом Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 31.03.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування квартири                        АДРЕСА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Кам’янець-Подільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за місцем проживання ОСОБА_4

Останній протягом 2004 – 2008 років хворів, проходив амбулаторне та стаціонарне лікування: листопад 2004 р. з приводу транзиторного порушення мозкового кровообігу; жовтень–листопад 2005 р. – дисциркуляторної енцефалопатії            (з судомним синдромом в анамнезі), ІХС, атеросклеротичного кардіосклерозу, миготливої аритмії; грудень 2006 р. - січень 2007 р. -  ішемічного інсульту, гіпертонічної хвороби ІІІ ст., ІХС, атеросклеротичного кардіосклерозу з миготливою аритмією, гіпертонічної хвороби ІІ ст.; липень-серпень 2007 р. - повторного ішемічного інсульту; жовтень-листопад 2007 р. - наслідків перенесеного інсульту, ІХС, кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби, миготливої аритмії; березень 2008 р. - ІХС, великовогнищевого інфаркту міокарда, атеросклеротичного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби ІІІ ст., лівобічного геміпарезу, хронічного бронхіту, емфіземи легень, дифузного пневмосклерозу, миготливої тахіаритмії. Дані обставини підтверджуються медичними картками, виписками з історії хвороби, епікризами та показами свідків – лікарів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судовому засіданні. 04 квітня 2007 року йому встановлено ІІ групу інвалідності загального захворювання довічно, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК № 075852.

Згідно довідок лікаря психотерапевта-нарколога ОСОБА_10 від 29.09.1998 р. і 06.11.2008 р. ОСОБА_4 пройшов у 1998 р. курс кодування по методу ОСОБА_11, повторні курси лікування від алкоголізму проходив у 2002 р., 2004 р. і 2005 р.

Заперечення відповідача про невідповідність даних довідок дійсності у зв’язку з відсутністю медичного закладу, зазначеного на бланку не можуть бути прийняті до уваги, оскільки використання лікарем бланку іншого закладу не спростовують проведення огляду, встановлення діагнозу та проведення лікування.

Захворювання ОСОБА_4 на алкоголізм ІІ ст. (по новій класифікації – розлади психіки та поведінки, пов’язані з вживанням алкоголю, синдром залежності з проявами синдрому відміни) лікар ОСОБА_10, який викликався як спеціаліст підтвердив у суді. Він пояснив також, що лікування було анонімним, захворювання прогресувало і при огляді весною 2005 р. стан хворого розцінював як психорганічний синдром складного ґенезу, алкогольно-судинного з інтелектуально-мнестичним зниженням. Кваліфікація лікаря підтверджена приєднаними до справи копіями свідоцтв, посвідчень, ліцензій 1996 – 2007 років.

Факт зловживання ОСОБА_4 спиртними напоями підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

У зв’язку з наведеними доказами суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які заперечують факт захворювання ОСОБА_4 на алкоголізм. Останній лікувався анонімно, не бажаючи розповсюдження інформації про дану хворобу.

Покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які лікували хворого, про те, що не бачили фактів вживання ним алкоголю стосуються лише певних періодів проходження лікування, коли ОСОБА_4 за станом здоров’я не вживав спиртні напої.  

Відповідно до висновку амбулаторної, посмертної судово-психіатричної експертизи № 8 від 07.05.2009 року ОСОБА_4 на час підписання заповіту                   18 березня 2005 року та укладення договору дарування квартири 31 березня 2008 року виявляв органічний розлад особистості складного ґенезу (гіпертонічна хвороба, порушення мозкового кровообігу, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю) з вираженим психоорганічним синдромом, судомним синдромом в анамнезі, а тому не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Із висновку судово-психіатричного експерта ОСОБА_20 в суді видно, що на час укладення правочинів ОСОБА_4 виявляв органічні розлади особистості складного ґенезу з вираженим психоорганічним синдромом, судомним синдромом в анамнезі, а тому не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. В основному це наслідок судинних хвороб, а також психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. Не враховувати захворювання на алкоголізм не можливо, оскільки про це є медичні документи та пояснення лікаря психотерапевта-нарколога ОСОБА_10 Відсутність захворювання на алкоголізм не вплинула б на висновок експертизи.

За таких обставин, правочини (заповіт від 18.03.2005 р. і договір дарування квартири від 31.03.2008 р.), які ОСОБА_4 вчинив тоді, коли не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, слід визнати недійсними гідно ст. 225 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України ОСОБА_3 слід зобов’язати повернути спадкоємцю померлого ОСОБА_2 отриману ним на виконання правочину квартиру.

Керуючись ст. ст. 88, 213, 215 ЦПК України, -  

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати недійсними заповіт, складений 18 березня 2005 року ОСОБА_4, який помер 16 квітня 2008 року на ім’я ОСОБА_3, який посвідчений державним нотаріусом Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та договір дарування квартири АДРЕСА_2, укладений 31 березня 2008 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Кам’янець-Подільського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Зобов’язати ОСОБА_3 повернути спадкоємцю померлого ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_21 отриману ним на виконання правочину квартиру АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 325 грн. 44 коп.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Хмельницької області через міськрайонний суд.  

Суддя: (підпис)

Вірно:  

Суддя: