Справа № 33 – 762/10 Головуючий у 1 інстанції Гірник Т.А.
ст.5, ч.1 п.”б” Закону України Доповідач Гаврилов В.М.
„Про боротьбу з корупцією”
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 р. м. Львів
Суддя апеляційного суду Львівської області Гаврилов В.М., з участю прокурора Гурської Н.А., адвоката ОСОБА_1 розглянувши протест прокурора м. Львова ОСОБА_2 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою відмовлено у притягненні ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за п.”б” ч.1 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” за відсутністю в його діях складу корупційного правопорушення і провадження по справі закрито.
Своє рішення суддя мотивувала тим, що ОСОБА_3 займаючи посаду завідувача лабораторією судово-трасологічних, балістичних, інженерно-транспортних досліджень Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз і будучи атестованим судовим експертом не є суб’єктом корупційного правопорушення.
При цьому зазначає, що Головне управління державної служби України реалізовуючи своє право забезпечувати проведення єдиної державної політики у сфері державної служби і давати відповідні роз’яснення щодо правильності застосування законодавства про державну службу листом від 22.09.2006 року за підписом заступника начальника роз’яснило, що правове становище працівників спеціалізованих установ судових експертиз регулюється Законом України „Про судову експертизу” і статусу державних службовців, відповідно до ст.ст. 1 і 2 Закону України „Про державну службу”, вони не набувають. А в долучених захистом до справи листах заступника міністра юстиції України від 20.03.2004 року та заступника міністра праці та соціальної політики України від 27.11.2003 року наголошується про те, що обмеження, пов’язані із проходженням державної служби, встановлені ст.16 Закону України „Про державну службу” на наукових працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз Міністерства юстиції України не поширюються.
В протесті прокурор просить поновити строк на опротестування постанови пропущений з поважних причин, саму постанову місцевого суду скасувати і закрити провадження у справі не з реабілітуючих підстав, а у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності на момент розгляду справи, встановлених ст.12 Закону України „Про боротьбу з корупцією”.
Зокрема посилається на те, що за статутом Львівській НДІСЕ з поміж інших нормативно-правових актів керується також Законом України „Про державну службу”, а посада завідувача лабораторією прирівняна до третьої категорії посад державних службовців і ОСОБА_3 01.02.2010 року присвоєно 5-ий ранг державного службовця. В своїй роботі, згідно посадовій інструкції, він керується, в тому числі і Законом України „Про державну службу” стаття 16 якого визначає спеціальні обмеження державних службовців на вчинення дій, перелік яких передбачений ст.ст. 1,5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”. Державний службовець не має права виконувати крім основної ще і іншу оплачувану роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).
Вимоги Закону ОСОБА_3 порушив виконавши на підставі договору від 01.07.2009 року на умовах сумісництва транспортно-трасологічне експертне дослідження за фактом ДТП і видавши висновок № ДА/127-04-10 від 29.04.2010 року за який отримав від ТОВ „ДЕКРА Експерт” грошову винагороду у розмірі 2125 грн.
Прокурор вважає, що листи Міністерства юстиції України та Головного управління державної служби України на яких грунтується рішення суду не е джерелом права, а офіційне тлумачення законів, згідно з ст.150 Конституції України входить до виключних повноважень Конституційного Суду України. Крім того протест обгрутовується і посиланням на судову практику.
Заслухавши прокурора Гурську Н.А., яка підтримала протест, ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1А, які його заперечили, вивчивши матеріали адміністративної справи № 3-2351/10 вважаю, що строк на оскарження постанови місцевого суду слід поновити, оскільки її копію з повним текстом прокуратура отримала лише 02.11.2010 року, а протест подано 12.11.2010 року і сам протест не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4.4 Положення про Головне управління державної служби України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1180 Головдержслужба надає роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, які у разі потреби оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Головдежслужби, для врахування особами, на яких поширюється дія Закону України „Про державну службу”.
На офіційному веб-сайті Головдержслужби зазначено, що правове становище працівників спеціалізованих установ судових експертиз регулюється Законом України „Про судову експертизу”. Стаття 18 цього Закону визначає, що на працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз поширено лише особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, які передбачені Законом України „Про державну службу” (статті 33-37). Тому Закон України „Про державну службу” на працівників спеціалізованих установ судових експертиз не поширюється і статусу державних службовців вони не мають.
Роз’яснення Головдержслужби видано в межах її компетенції і підтверджує висновки суду про те, що ОСОБА_3 не є суб’єктом корупційного правопорушення.
Крім того в самих діях ОСОБА_3 відсутній склад корупційного правопорушення.
За диспозицією п. ”б”, ч.1, ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” державний службовець не має права займатись підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому він працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).
Згідно протоколу від 06.10.2010 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 займаючи посаду завідувача лабораторією судово-трасологічних, балістичних, інженерно-транспортних досліджень Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, прирівняну до третьої категорії посад державних службовців, в супереч ст. 16 Закону України „Про державну службу”, п. 4.9 посадової інструкції завідувача лабораторією Львівського НДІСЕ на підставі договору про консультативні та експертні послуги від 01.07.2009 року з ТОВ „ДЕКРА Експерт” на умовах сумісництва виконав роботу у вигляді транспортно-трасологічного експертного дослідження за фактом ДТП – пошкодження автомобіля „Шкода Октавія” д.н.з. НОМЕР_1, видав висновок № ДА/127-04-10 від 29.04.2010 року за який отримав від ТОВ „ДЕКРА Експерт” грошову винагороду у розмірі 2125 грн.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 „Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”, Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінфіну від 28 червня 1993 року № 43 та доданим до нього Переліком робіт, які не є сумісництвом технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з разовою оплатою праці сумісництвом не визнається.
Пункти 3.8.5 та 3.8.6. Посадової інструкції завідувача лабораторією Львівського НДІ судових експертиз дозволяють йому проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом і одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням (а.с. 17-18).
Наведене спростовує доводи протесту і підтверджує висновки місцевого суду про те, що провадження у справі підлягає закриттю у зв’язку із відсутністю складу корупційного правопорушення в діях ОСОБА_3
Порушення експертом п. 4.9 згаданої посадової інструкції, тобто проведення експертизи без письмової вказівки керівництва інституту, не може вважатись корупційним правопорушенням, а містить ознаки дисциплінарного проступку.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В:
Поновити строк прокурору м. Львова ОСОБА_2 для оскарження постанови Личаківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2010 року, саму постанову відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а протест прокурора без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_4