копія

Справа №1-141

   2009 рік

В И  Р О  К  

Іменем України

    15 травня 2009 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької  області

в складі: судді                       Стасюка М.І.

при секретарі                        Лисій В.В.

з участю  прокурора            Новаківського О.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику справу  про обвинувачення

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, позапартійного, не військовозобов’язаного, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,  

        у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

           14 січня 2009 року біля 23-ї години біля свого будинку №29 по вулиці Садовій с. Торчин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно спочатку металевою арматурою, а в подальшому  дерев’яною штахетиною наніс декілька ударів в різні ділянки тіла ОСОБА_2 спричинивши легкі тілесні ушкодження.

          Свою виновність у вчинені вказаного злочину підсудній ОСОБА_1 визнав повністю і показав, що 14 січня 2009 року спочатку в с. Качанівка він підійшов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та попросив у чоловіків цигарки, а ті в свою чергу попросили відвезти їх гужевою повозкою в с. Скаржинці, на що він погодився і відвіз цих людей в с. Скаржинці, де у їх знайомого вони обідали і вживали вино. Коли вони повертались з с. Скаржинці і їхали по дорозі с. Торчин, ці 3 чоловіків                         і жінка зістрибнули з повозки, а  тому він поїхав додому. У цей же день після 23 години він дивився телевізор в своєму будинку №29 по вулиці Садовій с. Торчин і почув дзвін  розбитого скла у сусідній кімнаті.  Взявши з собою металеву арматуру, він вибіг на вулицю, де побачив ОСОБА_2, який ламав штахетину.  Подумавши, що ОСОБА_2 бешкетує, він підбіг до нього і наніс  йому декілька ударів металевою арматурою в різні ділянки тіла, а коли  арматура вислизнула з його рук, він підібрав дерев’яну штахетину  та наніс ОСОБА_2 ще декілька ударів в різні ділянки тіла цією  штахетиною. Так як ОСОБА_2 впав на землю і до них бігли кілька чоловік, він втік у хату.

           Крім повного визнання своєї вини самою підсуднім ОСОБА_1, його вина у вчиненні вказаного злочину доведена повністю матеріалами  кримінальної справи.

           Суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, так як ОСОБА_1 повністю визнав свою вину і просить  застосувати спрощений порядок дослідження доказів, підсудній та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин і суд переконаний у добровільності та істинності їх позиції.

           Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно  кваліфікувати за ст. 296 ч.4 КК України, так як він вчинив дії, які грубо порушували громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, які супроводжувались особливою зухвалістю, яка виразилась у спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

           Вибираючи вид та міру кримінального покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин і враховує дані про його особу – він вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння, разом з тим суд враховує, що він раніше  не судимий, повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить  застосувати спрощений порядок розгляду справи, має постійне місце проживання і позитивно характеризується по місцю проживання, має молодий вік, повністю добровільно відшкодував заподіяну шкоду і потерпілий просить не застосовувати до нього сувору міру покарання, його сімейне становище і стан здоров’я, а тому вважає можливим його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.  

           Керуючись ст.ст.237-343 КПК України, суд, -

                                                           ЗАСУДИВ :

           ОСОБА_1 визнати винною за ст. 296 ч.4 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

           В силу ст.ст.75,76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді  позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк два роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання і періодично з’являтись в цей орган для реєстрації.

            Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 залишити  у вигляді підписки про невиїзд.

            Речові докази по справі: металеву арматуру і дерев’яну штахетину, які перебувають на зберіганні у Хмільницькому МВ УМВС України у Вінницькій області, знищити; мобільний телефон, який перебуває на зберіганні ОСОБА_2, повернути ОСОБА_2.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області  через Хмільницький міськрайонний суд протягом  15 діб з моменту його проголошення.

                                        Головуючий: підпис

                                                                      З оригіналом вірно:

                 Голова

Хмільницького міськрайонного суду                                             ОСОБА_5

           Ст. секретар                                                                            Н.А.Фігурська

                                                          Довідка

                             Вирок набрав чинності 30 травня 2009 року

                 Голова

Хмільницького міськрайонного суду                                            ОСОБА_5

             Ст. секретар                                                                         Н.А.Фігурська