КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18848/08 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.
Суддя-доповідач Коваль М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Коваля М.П., суддів Бараненка І.І. та Бєлової Л.В., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2008 року у справі за позовомОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, -
В С ТА Н О В И Л А:
У січні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області здійснити з 01.07.2007 року перерахунок доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності до розміру заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2008 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю і відноситься до 4 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серія НОМЕР_1(а.с.4).
Крім того, матеріалами справи встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та зареєстрований і постійно проживає в м. Біла Церква, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796 (далі - Закон № 796), пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Матеріалами справи встановлено, що розрахунок підвищення до пенсії позивача, як непрацюючого пенсіонера, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ст. 39 Закону № 796 Відповідачем здійснено згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 № 836 (далі - Постанова № 836).
Пунктом 30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489, зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону № 796.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (далі - Рішення КСУ) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема, пункт 30 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону № 796, з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати з дня набрання чинності Рішенням КСУ, тобто з 09.07.2007.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням підвищення до неї відповідно до ст. 39 Закону № 796 з 09.07.2007, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії у зв'язку з проживанням на території зони посиленого радіоекологічного контролю, передбаченої Законом № 796 слід виходити із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, а відтак, необхідно керуватися ст. 39 цього Закону, а не Постановою № 836.
Зокрема, такий висновок суду першої інстанції збігається із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у його постановах від 24 червня та 1 липня 2008 року у справах № 21-387во08 та № 21-783во08.
Відповідно до ст. 62 Закону № 796, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Зазначені Роз'яснення містяться у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936.
У п. 1 Порядку зазначено, що він визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
Відповідно до п. 2 Порядку, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
Згідно з п.п.5 п.4 Порядку, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, а саме доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. №836.
Отже, згідно Порядку, виплати, які передбачені ст. 39 Закону № 796 мають проводитись центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації Позивача.
Однак, згідно Додатку "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік" № 3 до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, що також передбачено і законами України про державний бюджет на 2005 та на 2006 роки.
Зокрема, однією із програм, згідно Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1 є виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надбавок та підвищень до пенсій, на фінансування яких витрачено у 2007 році за рахунок коштів Державного бюджету України 12771,4 млн. грн.
Тобто, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено здійснення відповідних перерахувань бюджетних коштів на рахунок Пенсійного Фонду України для виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, то у даній справі саме він має бути відповідачем.
А відтак, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій Відповідача щодо відмови у здійснені виплати підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та зобов'язання Відповідача виплатити її з 09.07.2007 відповідно до ст. 39 Закону № 796 з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква залишається без задоволення, а постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2008 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18848/08 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.
Суддя-доповідач Коваль М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Коваля М.П., суддів Бараненка І.І. та Бєлової Л.В., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2008 року у справі за позовомОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, -
В С ТА Н О В И Л А:
Відповідно до вимог ст.ст. 158, 160 КАС України залежно від складності справи складання судового рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини ухвали підписуються всім складом суду, проголошуються в судовому засіданні та приєднується до справи.
Роз'яснити сторонам, що з обґрунтованим текстом ухвали суду вони зможуть ознайомитися 18 травня 2009 року.
Керуючись ст.ст. 158, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: