КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18420|08 р. Головуючий у першій інстанції: Зайончковська І.А.,
Доповідач: Мамчур Я.С.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,
при секретарі: Медовниці Ю.О.,
розглянувши апеляційні скарги позивача -ОСОБА_1 та відповідача - Смілянського міського управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2008 року у справі за позовомОСОБА_1 до Смілянського міського управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради, Головного управління праці і соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та стягнення доплати на оздоровлення інваліду внаслідок аварії на ЧАЕС, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Смілянського міського управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради, Головного управління праці і соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та стягнення доплати на оздоровлення інваліду внаслідок аварії на ЧАЕС.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково, а саме:
- визнані неправомірними дії Смілянського міського управління праці та соціального захисту та Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації в частині відмови ОСОБА_1. провести перерахунок розміру належних їй щорічних коштів на оздоровлення як особі, евакуйованій із зони відчуження 2 1986 році.
- Стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1. недовиплачені кошти на оздоровлення за 2007 рік в сумі 1470,00 грн.
Не погоджуючись з даною постановою, позивач та відповідач звернулися з апеляційними скаргами.
Позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що дане рішення є незаконним, постановлене з невірним застосуванням норм матеріального права, просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить вищезазначену постанову скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення, згідно ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тому на думку апелянта, позивачу правомірно здійснювалося нарахування та виплата допомоги, у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - ОСОБА_1. є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.06.1993 року, ІІ категорії.
Як вбачається з матеріалів справи, щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: у 2005 році - 15,70 грн.; у 2006-2007 роках - 75,00 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Так, стаття 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», закріплює норму, якою зазначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету України.
Виходячи з фінансових можливостей, передбачених Законами України на відповідні роки, уряд гарантує виплату окремих видів компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначеними постановами розміри виплат встановлено виходячи з норм прийнятих законів про розмір мінімальної заробітної плати та видатків передбачених на ці цілі Законам «Про державний бюджет України» на 2005 рік.
Пунктом 37 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було призупинено на 2006 рік дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких щорічна допомога на оздоровлення встановлюється у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було також призупинено на 2007 рік дію ч. 4 та ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційні положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України за 2007 рік», якими було зупинено дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи те, що позивач за 2007 рік отримала щорічну грошову допомогу на оздоровлення до ухвалення рішення Конституційним судом України, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, в якій необхідно відмовити в задоволенні.
Так, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу позивача -ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача - Смілянського міського управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради - задовольнити.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2008 року - скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позовіОСОБА_1до Смілянського міського управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради, Головного управління праці і соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та стягнення доплати на оздоровлення інваліду внаслідок аварії на ЧАЕС.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: М.П. Зайцев
В.Г. Усенко