КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-18251|08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Чепурко В.О..,

                                                                                                       Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

26 травня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

             головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

             суддів:                                                                          Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

             при секретарі:                                                              Медовниці Ю.О., 

             розглянувши апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до молодшого інспектора Менської виправної колонії № 91 ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1. звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до молодшого інспектора Менської виправної колонії № 91 ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2008 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність оскаржуваного рішення, порушення норм процесуального права. Вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження. 

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень   (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Кримінально-виконавчого Кодексу України прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Органи і установи виконання покарань зобов'язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим законодавством.  

Згідно до ст. 23 Кримінально-виконавчого Кодексу України за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами Державного департаменту України з питань виконання покарань. 

Оскільки позивач - ОСОБА_1. відбуває покарання в Менській виправній колонії № 91 за вчинення злочину, та звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій молодшого інспектора колонії, який склав на позивача рапорт, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті провадження.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись, ст.ст. 2, 4, 17, 19, 160, 199, 205, 206, 211 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

            Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1- залишити без задоволення.

            Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2008 року - залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку якщо вона перешкоджає подальшому провадженню у справі, в порядку і строки передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий - суддя:                                                                                  Я.С. Мамчур

Судді:                                                                                                                      М.П. Зайцев

                                                                                                                     В.Г. Усенко