Справа № 2-318/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" березня 2010 р. м.Самбір

в складі: головуючого судді Марчука І.С. при секретарі Ковалець Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі справу за позовом Військового прокурора Івано - Франківського гарнізону в інтересах Міністерства Юстиції України в особі Державного казначейства України до ОСОБА_1, про стягнення зайво виплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Івано - Франківського гарнізону в інтересах Міністерства Юстиції України в особі Державного казначейства України звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, про стягнення зайво виплачених коштів. В підтвердження позовних вимог посилається на те, що проводилась прокурорська перевірка за зверненням заступника Міністра юстиції України, щодо зайво виплачених коштів в сумі 1945,10 грн., ОСОБА_1 за рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2002 року.

За результатами перевірки було встановлено, що згідно наказу командира військової частини А - 3913 від 12.09.2002 року, старший технік групи зберігання авіаційного обладнання військової частини майор ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас за станом здоров’я та з 14.02.2002 року виключений із списків особового складу військової частини А - 3913. Після звільнення з військової служби, майор запасу ОСОБА_1 звернувся до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовом до військової частини А - 3913 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 1945 гривень 10 копійок.

27 грудня 2002 року рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та зобов’язано стягнути з військової частини А - 3913 грошові кошти за неотримане речове майно. 11 лютого 2003 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2 - 1389 виданого 04 лютого 2003 року Самбірським міськрайонним судом про стягнення з військової частини А - 3913 компенсації за речове майно на загальну суму 1945,10 грн. на користь ОСОБА_1, та зобов’язану військову частину А - 3913 у строк до 18.02.2003 року добровільно виконати зазначений виконавчий лист.

В період з 11.02.2003 року по 01.03.2006 року кошти на погашення заборгованості по не отриманому речовому майну на рахунки військової частини А - 3913 не надходили, у зв’язку з чим заборгованість перед ОСОБА_2 погашена не була. 23 червня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Європейського суду з прав людини щодо невиконання державою Україна рішення суду. 02.03.2006 року на рахунок військової частини А - 3913 надійшли кошти для погашення заборгованості за неотримане речове в сумі 1945,10 грн. ОСОБА_1

ЗС березня 2006 року згідно роздавальної відомості № 153 бухгалтером - касиром військової частини А — 3 913 виплачено готівкою грошову компенсацію за неотримане речове майно згідно рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області - ОСОБА_1 в сумі 1945,10 грн.

03 липня 2006 року Європейський суд з прав людини прийняв рішення щодо дружнього врегулювання у справі « ОСОБА_1 проти України » та виніс ухвалу про відсутність підстав для загального характер;-, для подальшого розгляду справи.

12 жовтня 2006 року та 10 жовтня 2006 року на виконання вищевказаної ухвали Європейського суду з прав людини Міністерством юстиції України сплачено ОСОБА_1

1945,10 грн. залишку по рішенню Самбірського міськрайонного суду Львівської області та 12 786,60 грн. ( конвертовані у національну валюту 2000 Євро ), тобто Міністерством юстиції України фактично повторно сплачено 1945,10 грн. на користь ОСОБА_1 за рішенням суду.

З вище викладеного можна прийти до висновку, що ОСОБА_1 два рази отримав кошти за рішенням суд;, з 1945,10 грн. на загальну суму 3890,20 грн., однак отримавши їх другий раз в сумі 1945,10 гр:-: в::-: їх отримав без будь - якої правової підстави на це, так як зазначені кошти він вже отримав у військовій частик: А - 3913 за рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

В судовому засіданні представник військової прокуратури ОСОБА_3 позов підтримав, та поясние. що "поводилась прокурорська перевірка за зверненням заступника Міністра юстиції України, щодо зайво виплачених коштів в сумі 1945,10 грн. ОСОБА_1 за рішенням Самбірського міськрайонного суд;- Львівської області від 27 грудня 2002 року. За результатами перевірки було встановлено, що згідно наказу командира військової частини А - 3913 від 12.09.2002 року відповідач був звільнений у запас за станом здоров’я. Після звільнення він звернувся до суду з позовом про стягнення компенсації за нестримане речове майно. Його позов задоволено повністю. 11.02.2003 року було відкрито виконавче провадження про стягнення з військової частини даної суми. В період з 11.02.2003 року по 01.03.2006 року кошти на погашення заборгованості за нестримане речове майно на рахунки військової частини не поступали і заборгованість не була погашена. 23.06.2005 року відповідач звернувся у Європейський суд з прав людини щодо невиконання рішення суду. Однак 02.03.2006 року на рахунок військової частини поступили гроші для погашення заборгованості і 30.03.2006 року гроші були виплачені відповідачу в сумі 1945,10 грн. Згідно ухвали Європейського суду від 0307.2006 року Міністерством юстиції України було виплачено відповідачу дану суму, з чого вбачається, що відповідач два ризи отримав кошти за рішенням суду, просить його задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що другий раз її чоловік даних коштів в сумі 1945,10 грн. не отримував і вони знаходяться на рахунку ва Самбірському ощадному банку.

Представник Самбірського ощадного банку ОСОБА_5 допитаний в судовому засіданні в якості свідка пояснив, що кошти в сумі 1945,10 грн., поступили на рахунок відповідача згідно платіжного доручення, але їх ніхто не з рахунку не знімав і вони там знаходяться по сьогоднішній день.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що пред’явлений до відповідача позов про стягнення зайво виплачених коштів є безпідставним.

Судом встановлено, що відповідач вищевказані кошти з рахунку не знімав.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209,212,214,215, ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Військового прокурора Івано - Франківського гарнізону в інтересах Міністерства Юстиції України в особі Державного казначейства України до ОСОБА_1, про стягнення зайво виплачених коштів за рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2002 року за безпідставністю позовних вимог.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви.

Суддя