Справа № 2-2675/08

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 листопада 2008 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста

Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Варенко О.П.,

          при секретарі Воскрисенській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську

справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного

товариства „Телесистеми України” про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ  “Телесистеми України” про

захист прав споживачів, посилаючись на те, що згідно угоди № ТТ-ДК-05/46260 від

29.09.07 відпвідач надає йому послуги фіксованого зв’язку за тарифним планом

“Місто на зв’язку”. 15.01.08 він звернувся до відповідача з заявою про надання

інформації про надані послуги з розшифровкою оплати за жовтень-грудень 2007

року, про правомірність вимоги оплати за таку розшифровку та про причини

ненадання рахунків за надані послуги зв’язку.

У листі відповідача № 7254/08 від 21.02.08 на його адресу відсутня необхідна

інформація про номер та час зв’язку його з абонентом згідно виставленої плати

за зв’язок, надається недостовірна інформація про зміст ст.32 Закону України

“Про телекомунікації” та про правомірність стягнення плати за розшифровку

нарахованої до оплати суми, чим обмежується його право споживача на отримання

необхідної та достовірної інформації, гарантоване ст.21 п.5 Закону України “Про

захист прав споживачів”.

Приведений у листі текст ст.32 Закону України “Про телекомунікації” не

відповідає офіційному, а пропозиція щомісячно сплачувати в порядку додаткової

послуги “Детальний сет” 5 грн. за розшифровку нарахованої оплати суперечить

положенням п.п. 238 та 31, абз.10 Правил надання телекомунікаційних послуг від

09.08.05, згідно яких ця послуга надається безкоштовно.

Згідно ст.19 ч.2 п.4 Закону України “Про захист прав споживачів” підприємницька

практика, що вводить в оману стосовно потреби споживача у платних послугах,

кваліфікується як нечесна і забороняється.

Порушенням законних прав споживача відповідач спричинив йому моральну шкоду.

На підставі викладеного просить визнати порушення відповідачем законних прав

споживача, чим спричинено моральну шкоду, стягнути з відповідача на його

користь відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. та судові витрати у сумі

7 грн.50 коп.  

В судовому засіданні позивач підтримав позов, надав пояснення, аналогічні

викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 пояснила, що відповідач позов не визнає,

оскільки згідно п.215 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг,

затверджених постановою КМУ № 720 від 09.08.2005 року одною з додаткових

платних послуг рухомого (мобільного) зв’язку є надання довідково-інформаційних

послуг. До таких послуг відноситься  послуга, яку просив надати позивач.

П.2.3.11 Договору від 29.09.07 передбачено, що відповідач має право надавати

окремі види послуг лише у випадку внесення клієнтом додаткових внесків, якщо за

користування такими послугами ТСУ встановлені додаткові внески.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив,

що 29.09.2007 року між сторонами було укладено угоду № ТТ-DK-05/46260 про

надання послуг мобільного зв’язку, тарифний план “Все просто” з послугою “Міні

місто на зв’язку” (а.с.5-6).

За весь період роботи номера позивача в мережі, згідно пояснень представника

відповідача, проти яких не заперечував позивач, на його особовий рахунок було

переведено дві оплати: перша – 29.09.2007 року – 195 грн. – перший внесок

(аванс) при підключенні до мережі, друга – 21.01.2008 року – 100 грн.

15.01.2008 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що

в порушення п.п.3.2, 3.4 Договору рахунки за надані послуги зв’язку він не

одержував та просив надати письмову інформацію (з розшифровкою) суми оплати

послуг з 29.09.07 по  01.01.08, а також про правомочність вимог оплати за

розшифровку оплати послуг зв’язку (а.с.22).

Листом від 21.02.2008 року (а.с.4) позивач повідомляв відповідача про те, що в

дилерському магазині (місці укладання угоди з позивачем) було не вірно  вказано

адресу доставки рахунків, в зв’язку з чим позивач не одержував рахунки. Всі

необхідні зміни були внесені в інформаційну базу для подальшого направлення

рахунків саме за місцем фактичного проживання позивача. До того ж, разом з цим

же листом, позивачу були направлені усі необхідні рахунки, проти чого позивач в

судовому засіданні не заперечував.

В п.2.2.8 Договору від 29.09.07 між сторонами вказано, що у разі неодержання

рахунку до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен зв’

язатись з Центром Інформаційної підтримки клієнта ТСУ для одержання інформації

щодо подальших розрахунків. Всупереч викладеному позивач не звертався до

працівників підприємтсва відповідача.

Згідно п.215 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг,

затверджених постановою КМУ № 720 від 09.08.2005 року одною з додаткових

платних послуг рухомого (мобільного) зв’язку є надання довідково-інформаційних

послуг. До таких послуг відноситься послуга, яку просив надати позивач.

П.2.3.11 Договору від 29.09.07 передбачено, що відповідач має право надавати

окремі види послуг лише у випадку внесення клієнтом додаткових внесків, якщо за

користування такими послугами ТСУ встановлені додаткові внески. Згідно розділу

1 договору, Тарифи за надання послуг зв’язку є невід’ємною частиною даної Угоди.

Як вказано вище, позивачем було обрано при підписанні договору тарифний план

“Все просто”. Наказами ЗАТ “Телесистеми України” № ГУ – 117 від 20.02.2007 року

(Додаток № Ч-Ш-2) та № ГУ-211 від 18.06.2007 року введено в дію тарифний план

“Все просто”, при використанні споживачем якого деталізація послуг у

щомісячному рахунку становить 5 грн.(а.с.23,26-31,41-49).

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в

укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з

урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв

ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст.629 ЦК України

договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договір від 29.09.2007 року між

сторонами у справі не визнаний недійсним і таким, що не відповідає вимогам

закону, в зв’язку з чим судом не приймаються доводи позивача в обгрунтування

позовних вимог.  

Суд не вбачає в діях відповідача порушення вимог Закону України “Про захист

прав споживачів” і, оцінюючи всі докази в сукупності, вважає, що позовні вимоги

ОСОБА_1 не підлягають задоволенню в повному обсязі.

     Керуючись ст.ст.10, 60, 214-215  ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:

     Відмовити в повному обсязі ОСОБА_1 в задоволенні

позовних вимог до Закритого акціонерного товариства „Телесистеми України” про

захист прав споживачів.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.

Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.          

     Суддя: