Справа № 1-45/09

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 березня 2009 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

         головуючої   -  судді Марущак Р.М.,

              при секретарі   -   Марченко О.В.,

              з участю прокурора – Долі В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Хорішки Козельщинського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, проживає у громадянському шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, військовозобов»язаного, не працюючого, жителя с. Лізки Глобинського району Полтавської області, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні  злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. вчинив злочин передбачений ч.1 ст.122 КК України за наступних обставин.

21 червня 2008 року близько 7 год. 30 хв. в с. Лізки Глобинського району в домогосподарстві гр.ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, під час сварки, ОСОБА_1. ударив останню правою рукою в праву частину обличчя і одночасно наніс один удар правою ногою по лівій нозі, від чого ОСОБА_2 впала і отримала тілесне ушкодження у вигляді черезвертельного перелому лівого стегна.

Згідно висновку судово-медичної експертизи дане тілесне ушкодження відноситься до середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров»я.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України визнав частково. Заперечував

     Суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний  склад злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров»я. Його вина доведена.

    Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

    Підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, має погашену судимість, до адміністративної відповідальності не притягувався. Згідно медичного висновку ОСОБА_1. має хронічний двосторонній гастрит в стані стійкої ремісії, примусового протиалкогольного лікування не потребує.  

    Обставиною, що пом'якшує покарання суд вважає віктимну поведінку самої потерпілої.

    Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

     В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_1. має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження та ОСОБА_3, _________ року народження щодо яких батьківських прав не позбавлявся.

    Відповідно до п. "в" статті 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань не пов"язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжким або особливо тяжкими та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, якщо ці особи не позбавлені батьківських прав і на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким  не виповнилося 18 років.

    Статтею 2 названого Закону передбачено звільнення від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, непов»язаних з позбавленням волі, осіб, які зазначені в ст.1  цього Закону.

    На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що підсудний заслуговує покарання у виді обмеження волі на один рік.

     Цивільний позов потерпілої про стягнення з ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди – 1000 грн., увідшкодування моральної шкоди – 1000 грн. підлягає задоволенню частково. ОСОБА_2 ні органи досудового слідства не надала доказів про понесені матеріальні затрати, пов»язані з лікуванням потерпілої. В той же час доведено, що потерпіла, яка є особою похилого віку переносила фізичні страждання протягом трьох місяців, перебуваючи в гіпсі, не могла вести звичний спосіб життя, вести господарство. З цих підстав позов частині спричинення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. суд вважає обгрунтованим і джоведеним.

     Керуючись п. "в" ст.1, ст.ст. 2, 8, 12 Закону України "Про амністію", ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання внаслідок акта амністії.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Запобіжний захід засудженому – підписку про невиїзд скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

    Надруковано в нарадчій кімнаті особисто і є оригіналом.

СУДДЯ                                                      Р.М.МАРУЩАК