ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2010 р. | Справа № 67662/09 |
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Пліша М.А.
Суддів Довгополова О.М. , Обрізка І.М.
при секретарі судового засідання Вітер І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2009 року по справі за позовом Малого приватного підприємства «Джокер» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-
В С Т А Н О В И Л А :
Мале приватне підприємство «Джокер» звернулось в суд першої інстанції з адміністративними позовами, котрі об’єднані в одне провадження. до Державної податкової інспекції у м. Чернівці в яких просило скасувати рішення відповідача про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 14.07.2008 року №0010572304/0 на суму 2720 грн., від 11.07.2009 року №0010532304/0 на суму 1700 грн., від 09.07.2008 року №0010552304/0 на суму 2720 грн., від 23.06.2008р. №0010272304/0 на суму 2720 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2009 року позовні вимоги задоволено, скасовано рішення відповідача про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 14.07.2008 року №0010572304/0 на суму 2720 грн., від 11.07.2009 року №0010532304/0 на суму 1700 грн., від 09.07.2008 року №0010552304/0 на суму 2720 грн., від 23.06.2008р. №0010272304/0 на суму 2720 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м. Чернівці оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Підставою для застосування штрафних санкцій були акти перевірок органу державної податкової служби щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності - позивачем.
Перевіркою здійснення МПП «Джокер» розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Роблячи аналіз статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», гральний автомат є різновидом реєстратора розрахункових операцій і в ньому мають бути реалізовані фіскальні функції. Тобто, гральний автомат має забезпечувати одноразове занесення, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 термін переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій для здійснення діяльності з використанням гральних автоматів було встановлено на 1 липня 2002 року. В подальшому цей термін чотири рази переносився урядовими постановами: від 29.01.2003 року № 151 - до 1 липня 2003 року; від 10.12.2003 року № 1905 до 1 липня 2004 року; від 28.10.2004 року № 1447 - до 1 липня 2005 року; від 07.06.2006 року № 803 - до 31 грудня 2006 року. Таким чином у операторів грального бізнесу було достатньо часу розробки відповідних технічних приладів починаючи з 1 червня 2000 року – дати прийняття змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено обов'язок суб’єктів господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків, в тому числі, у сфері грального бізнесу. Відповідно до п. 1 ст. 3 вище вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Згідно ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Суд не дав належної оцінки тій обставині, що абзацом 2 пункту 2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України Міністерству промислової політики до 1 лютого 2003 року належало забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, а пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 року «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено термін впровадження реєстраторів розрахункових операцій у гральному бізнесі з 1 січня 2007 року.
Позивач не надав суду доказів стосовно того, що звертався до Міністерства промислової політики із запитом щодо розроблення універсального фіскального пристрою для гральних автоматів, які використовуються в Україні, зокрема МПП «Джокер». Адже, згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ч. 2 ст. 9 КАС України вказує, що суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Все зазначене вище свідчить про те, що дані відносини регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» № 121 від 07.02.2001 року.
На даний час вищезазначені нормативно-правові акти є чинними. Не виконання Міністерством промислової політики обов'язку щодо забезпечення до 1 лютого 2003 р. організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють не тягне за собою скасування положень постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» № 121 від 07.02.2001 року.
Враховуючи вище викладене просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 червня 2008 року, 25 червня 2008 року, 29 червня 2008 року та 30 червня 2008 року працівниками Державної податкової адміністрації у Волинській області проведено перевірку залу гральних автоматів належних позивачу про що складено відповідні Акти на підставі яких прийняті спірні рішення відповідача про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 14.07.2008 року №0010572304/0 на суму 2720 грн., від 11.07.2009 року №0010532304/0 на суму 1700 грн., від 09.07.2008 року №0010552304/0 на суму 2720 грн., від 23.06.2008р. №0010272304/0 на суму 2720 грн.
Розглядаючи спір суд першої інстанції зазначив, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У відповідності до ст. 1 цього Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема п.п. 1,2,3,9,10,13 цієї статті, порушення яких встановлено в актах перевірок, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі. громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів(послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі котів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
В залах гральних автоматів позивача застосовувалися належним чином зареєстровані та опломбовані реєстратори розрахункових операцій, розрахункові документи видавалися, друкування та зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) забезпечено, контрольні стрічки роздруковувалися та зберігалися протягом 3-х років.
Тому судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що позивачем було дотримано вимоги зазначених вище норм Закону.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.
Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО. Тобто з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції і невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб’єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Позивачем виконано зазначену норму Закону, оскільки гральні зали було забезпечено зареєстрованими та опломбованими реєстраторами розрахункових операцій, які були включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом ДПА України від 01.04.2008 р. № 202, який був чинним на момент проведення перевірок. Сфера застосування цих РРО - казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів
Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити до 01 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, які вже діють. На момент проведення перевірок: 09.06.2008 р., 25.06.2008 р., 29.06.2008 р., 30.06.2008 р. – вимоги п. 2 вище вказаної постанови не були виконані. А комп'ютерно-касова систему «Фіскал», яка дозволяє використовувати гральні автомати в якості РРО була включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій Наказом ДПА України від 01.07.2008 р. № 430, тобто уже після проведення перевірок позивача.
Тому вірним є висновок суду першої інстанції, що у позивача була відсутня об'єктивна можливість використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією, а відтак позовні вимоги задоволено обгрунтовано.
З врахуванням вище викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці – залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2009 року у справі № 2а-748/09 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Пліш М.А.
Судді Довгополов О.М. , Обрізко І.М.
Повний текст ухвали виготовлений 08.06.2010 року