ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 р. Справа № 4135/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Любашевського В.П.

Суддів Багрія В.М. , Ніколіна В.В.

при секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львова справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року позивач – ОСОБА_1 звернувся у Івано-Франківський окружний адміністративний суд із позовом до відповідача – Головного управління юстиції Івано-Франківської області. У позовній заяві просить поновити його на посаді заступника начальника Калуського міськрайонного управління юстиції – начальника районного відділу виконавчої служби та стягнути з Головного управління юстиції Івано-Франківської області на його користь середній заробіток та втрачену вигоду за час вимушеного прогулу, а також зобов’язати з Головного управління юстиції Івано-Франківської області відшкодувати моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач неналежним чином виконував покладені на нього обов’язки, а саме: показник роботи відділу за перше півріччя 2009 року в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року по фактичному виконанню виконавчих документів знизився на 9,2 відсотки, по сумах, що підлягають виконанню, зменшились на 2 226 636 грн., що становить 14,2 відсотки, також відділом не винесено жодного подання про обмеження виїзду боржника за кордон. За вісім місяців 2009 року на реалізацію передано тільки одну позицію арештованого майна.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та винести нову постанову про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що відповідачем не подано до суду жодних рішень, актів, протоколів чи інших документів де б були зафіксовані факти допущених порушень, чи факти неналежного виконання посадових обов’язків. Також суд залишив поза увагою прохання позивача викликати до суду і допитати в судовому засіданні хоча б декількох працівників відділу ДВС, які були присутні на підсумковій нараді за перше півріччя 2009 року, яка відбулася 21.07.2009 року, і які б підтвердили той факт, що до роботи районного відділу ДВС не було жодних претензій.

З’ясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін, з наступних підстав:

Згідно ст. 26 КЗпП України, випробування встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника займаній посаді, на яку його прийнято, то згідно ст. 28 КЗпП України власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.

Як зазначено в п.2.2 Посадової інструкції заступника начальника Калуського міськрайонного управління юстиції – начальника районного відділу державної виконавчої служби начальник районного відділу державної виконавчої служби здійснює керівництво діяльністю відділу, організовує його роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань; здійснює контроль за своєчасним, правильним, повним виконанням рішень державними виконавцями, проводить перевірку їх роботи.

Згідно внесеного начальником відділу ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області подання керівництву Головного управління юстиції вбачається, що за час роботи позивача на посаді начальника відділу ДВС показник роботи відділу за перше півріччя 2009 року в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року по фактичному виконанню виконавчих документів знизився на 9,2 відсотки, по сумах, що підлягають виконанню, зменшились на 2 226636 грн., що становить 14,2 відсотки, також відділом не винесено жодного подання про обмеження виїзду боржника за кордон. За вісім місяців 2009 року на реалізацію передано тільки одну позицію арештованого майна.

Отже, є обґрунтованими висновки суду, що позивач протягом встановленого шестимісячного терміну, не витримав випробування, показники в роботі очолюваного ним відділу ДВС суттєво зменшились, а також мали місце інші недоліки в роботі відділу, тому наказ № 639-к від 19 жовтня 2009 року про звільнення ОСОБА_1 є законним.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі № 2-а-3228/09/0970 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Любашевський В.П.

Судді Багрій В.М. , Ніколін В.В.

Повний текст ухвали

виготовлено та підписано

10.03.2010 р.