ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 р. Справа № 63088/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Любашевського В.П.

Суддів Багрія В.М. , Ніколіна В.В.

при секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львова справу

за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 16.06.2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року позивач – ОСОБА_1 звернувся у Снятинський районний суд Івано-Франківської області із позовом до відповідача – Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області. У позовній заяві просить визнати протиправним Розпорядження № 146949 від 29.01.2009 року Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, щодо призначення йому щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 60 % від заробітку та зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи па посаді слідчого прокуратури Снятинського району протягом 11 років, 7 місяців і 11 днів, та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 60% до 90% від заробітної плати.

22 квітня 2009 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області, на підставі ст. ст. 22, 27 КАС України було задоволено клопотання відповідача про відвід головуючого в справі судді Боднарука М.В. і направлено справу для розгляду в Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про зарахування до стажу роботи на посаді судді час роботи на посаді слідчого прокуратури і зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи па посаді слідчого прокуратури Снятинського району протягом 11 років, 7 місяців і 11 днів, та провести нарахування щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від заробітної плати.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання підлягає також зарахуванню час роботи позивача на посаді слідчого 11 років 7 місяців та 11 днів.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянт оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційні скарзі просить скасувати постанову Коломийського міськрайонного суду від 16 червня 2009 року та відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що для визначення права на одержання пенсії робота слідчим прокуратури враховується, проте для визначення розміру щомісячного довічного утримання відповідно до Закону України «Про статус суддів» береться лише період роботи на посаді судді, а стаж роботи на посаді слідчого зарахуванню не підлягає.

З’ясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін, з наступних підстав:

При апеляційному розгляді справи встановлено, що позивач працював на посаді судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області 15 років 6 місяців та 5 днів та на посаді слідчого прокуратури Снятинського району 11 років 7 місяців та 11 днів.

Подавши апеляційну скаргу апелянт в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що стаж роботи на посаді слідчого зараховується виключно для визначення права судді на одержання пенсії, а не довічного грошового утримання. Проте, надаючи оцінку вказаним доводам апелянта, судова колегія приходить до висновку про їх безпідставність враховуючи при цьому, що в силу ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів», судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

У свою чергу, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Із вказаних норм Закону України «Про статус суддів» колегія суддів приходить до переконання, що законодавець не проводить диференціацію між стажем роботи судді, який дає право на призначення пенсії та стажем роботи, для визначення права судді на одержання довічного грошового утримання. Тому, є безпідставними посилання скаржника, що стаж роботи позивача на посаді слідчого прокуратури Снятинського району - 11 років 7 місяців та 11 днів може бути врахований виключно для визначення його права на одержання пенсії.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про протиправність відмови головного управління Пенсійного фонду України в Івано – Франківській області про зарахування до стажу роботи на посаді судді часу роботи на посаді слідчого прокуратури, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.

За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду від 16 червня 2009 року у справі № 2а-251/09 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Любашевський В.П.

Судді Багрій В.М. , Ніколін В.В.

Повний текст ухвали

виготовлено та підписано

10.03.2010 р.