Судове рішення #509464
РІШЕННЯ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2007 р.

Справа № 9/358-4799(3/212-2045)

 

Господарський суд Тернопільської області

у складі               

Розглянув справу

за позовом  Приватиного підприємця ОСОБА_1 вул. Новий світ 4/99, м.Тернопіль,46000          

 

до  Бережанського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації пл. Ринок, 15, м.Бережани, Тернопільська область,47500            

 

за участю представників сторін від позивача:   підприємець ОСОБА_1.,      представник   відповідача    участі у судових засіданнях    не взяв, представник третьої особи -  ОСОБА_2.,  довір. у матеріалах справи,  

встановив:

          Позивач - Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся   у вересні 2004 р. до господарського суду   до Бережанського міжрайонного  бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво  на право власності на будівлі,  що знаходяться  у м. Бережани по вул.. Тернопільська,10 та здійснити  інші , передбачені  законом  дії, мотивуючи   тим, що  19.04.2004 р.   став переможцем  аукціону,  проведеного  Тернопільською  філією товарної біржі „Всеукраїнська  біржа нерухомості” по продажу   будівель, споруд та устаткування , які  належали    ТзОВ „Бережанська меблева фабрика”  і  перебували у податковій заставі.

 

Сплативши 22.04.2004 р. на підставі протоколу аукціону   з продажу   активів  платника   податків, які перебувають у податковій заставі,  139 050 грн. на рахунок   ТФ ТБ „Всеукраїнська  біржа нерухомості”,   Позивач 19.06.2004 р.   звернувся до  Бережанського міжрайонного бюро технічної інвентаризації з  проханням видати  свідоцтво на   право власності на  придбане  нерухоме майно,  у чому відповідач відмовив, мотивуючи відсутністю   реєстрації  прав на нерухомість у попереднього  власника.

 

13.09.2004 р.   Господарським   судом Тернопільської    області    у складі судді Турецького І.М.  порушено   провадження  у  справі № НОМЕР_1

 

16.09.2004 р.    Позивач  змінив  предмет позову і просив визнати    за ним  право власності на нежитлові будівлі і споруди : адмінбудинок  , сушарку,    вбиральню,  сушарку,  сушарку, навіс,  склад,  котельню,  гараж,  кузню,  майстерню,  столярний цех, трансформаторну,  цех деревообробний ,  а також зобов'язати  Бережанське  МБТІ здійснити державну  реєстрацію права власності на них. Право обґрунтування   здійснене з посиланням на ст.ст.. 331, 334 ЦК України .

 

16.09.2004 р. рішенням  господарського суду Тернопільської області    позов задоволено .

 

За заявою   ТзОВ „Бережанська меблева фабрика”  ,  яке Вищий господарський  суд України   визнав  особою ,  що не була залучена  до участі у справі ,   хоча  прийняте    судом рішення  стосується її прав  та обов'язків ,   рішення господарського суду   від 16.09.2004 р.  було скасовано  ,  а  справа направлена  на новий розгляд ( постанова  від 08.11.2006р. )

У судовому засіданні  Позивач підтримав  свої доводи.

 

Відповідач  письмових заперечень   на позов   не подав.

 

ТзОВ „Бережанська меблева фабрика”  - третя особа без самостійних  вимог  на стороні  Відповідача   проти позову заперечило  ( а.с.   81- 83),  пославшись на положення ст. 392 ЦК України, та  стверджуючи, що   ПП. ОСОБА_1 не може вважатися власником    нерухомого  майна,  адже   проведення аукціону  з продажу  активів ТзОВ „Бережанська меблева фабрика” відбулося із грубими порушеннями  чинного  законодавства   і , як наслідок,   постановою від 27.10.2005 р. Львівського  апеляційного  господарського   суду   у справі №  6/243-2978  визнано  недійсним  протокол НОМЕР_2 від 19.04.2004 р. аукціону.

 

На думку  представника  ТзОВ „Бережанська меблева фабрика” ,    визнання недійсним  протоколу аукціону   НОМЕР_2від  19.06.2004 р.  спростовує законність набуття  Позивачем   прав власності на майно.

 

До того ж   право власності на нерухоме майно,  що є предметом  даного   спору   і який  розглядається судом,  Товариство  підтверджує   правовстановлювальним  документом  -   свідоцтвом   про право власності    на не житлові будинки, яке було видано  на підставі   рішення    виконавчого  комітету  Бережанської  міської ради Тернопільської області  від 29.10.2002 р.  НОМЕР_418.   

 

Заслухавши доводи представників сторін,    проаналізувавши матеріали справи,  суд  дійшов до висновку, що позов  не  підлягає  до  задоволення,   враховуючи наступне.

 

Частиною 1 статті     328 ЦК України   передбачено,  що  набуття права власності  здійснюється    на підставах, які  не заборонені законом, зокрема із правочинів.

 

З наведеного   випливає,    що  правочин,  є однією,  але   не  виключною ,   підставою  для  набуття  особою  права власності на речі.

 

Разом з тим,     за частиною   2 статті    328 ЦК України   , право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

 

Відповідно до ст. 41 Конституції України  примусове  відчуження об'єктів права приватної власності  може   бути  застосоване  лише як виняток  з мотивів  суспільної необхідності , на підставі  і в порядку , встановлених  законом, та за умови  попереднього   і повного  відшкодування  їх вартості . Конфіскація  майна може бути  застосована   виключно  за рішенням суду у випадках, обсязі  та порядку , встановлених  законом.

 

 Підстави припинення права власності вміщено  у ст.   346 ЦК України,  серед яких:      відчуження власником свого майна; відмова власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викуп пам'яток історії та культури;  викуп  земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;        викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;  звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;  реквізиція;   конфіскація;   припинення юридичної особи чи смерть власника,  інші випадки,  встановлені  законом.

 

Станом  на день  розгляду   спору   між  СПД-фізичною  особою  ОСОБА_1.    та    Бережанським МБТІ      компетентний   суд не приймав рішення  , яким  припинено  право власності   ТзОВ „Бережанська меблева фабрика”  на  нерухоме майно,     розташоване  у м. Бережани  по вул.. Тернопільській 10,     а    правовстановлювальний   документ   - свідоцтво     про право власності   на майно  ,  яке  видане на підставі   рішення    виконавчого  комітету  Бережанської  міської ради Тернопільської області  від 29.10.2002 р.  НОМЕР_418,   як і саме   рішення   не  були   визнані    у судовому порядку   недійсними   та скасованими.

 

Більше того,  постановою Львівського  господарського  суду    від  27.10.2005 р.   та ухвалою Вищого  адміністративного   суду  від  07.06.2006 р.   у справі    6/243-2978 (  за позовом  ТзОВ „Бережанська меблева фабрика”   до   Козівської  МРДПІ та ТФ ТБ „Всеукраїнська біржа нерухомості” ,  третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог  на предмет спору   :Приватного   підприємця ОСОБА_1 та Пенсійного  фонду України у Бережанському районі),    встановлено  відсутність  судового  рішення з питання  примусового  стягнення  активів платника  податків - ТзОВ „Бережанська меблева фабрика”   в рахунок  погашення  його  податкового   боргу  перед бюджетом та державними цільовими фондами , а також   визнано  недійсним  протокол  НОМЕР_2 від 19.06 2004 р.  аукціону продажу  активів ТзОВ „Бережанська меблева фабрика”.

 

За змістом ч. 1   ст . 392 ЦК України  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

 

Між тим,   в обґрунтування  підстав   звернення  до суду  з   позовом  до Бережанського МБТІ на підставі   ст.ст. 331, 3334 ЦК України     Позивачем     надано   копію протоколу   аукціону  НОМЕР_2 від  19.04.2004 р.( а с.  11) ,  заяву  Позивача    від  19.06.2004 р.     до МБТІ про   вироблення інвентарної  справи та  видачі свідоцтва     ( а.с.  14)   та   відповідь  Бережанського МБТІ   від  26.07.2004 р. НОМЕР_3  на  іншу , а не ту, що   подана суду,  заяву   Позивача    за №  153 від  20.07.2004 р., копію платіжного  доручення  НОМЕР_4  від 22.04.2004 р.  про сплату 139 050 грн. на    підставі  протоколу аукціону.  

 

Аналіз   поданих доказів    свідчить,  що    вони  не  вказують на існування    обставин,  наведених у диспозиції статті  392 ЦК України.

 

Крім того,  реєстрація прав власності згідно пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,  затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року №НОМЕР_5  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року НОМЕР_6  здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).

 

Як випливає з  п.  2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,   для  реєстрації  виникнення, існування, припинення прав власності  на  нерухоме  майно  та  оформлення  прав  власності на нерухоме  майно  до  БТІ  разом  із  заявою  про  реєстрацію  прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії   (нотаріально  засвідчені),  а  також  інші  документи,  що визначені цим Положенням.

 

Утім,    додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового   положення про порядок                                 реєстрації прав власності    на нерухоме майно, до переліку    правовстановлювальних документів, на підставі    яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна відносить договори,   за   якими   відповідно   до   законодавства передбачається  перехід права власності,  зокрема купівлі-продажу,міни,  дарування,  довічного утримання,  лізингу, предметом яких є нерухоме  майно,      а також   свідоцтва  про  придбання  нерухомого  майна  з прилюдних торгів, видані державними та приватними нотаріусами,  свідоцтва  про  придбання  об'єктів  нерухомого  майна на аукціонах  з  реалізації  заставленого майна, видані державними та приватними нотаріусами

Позивачем не надано суду   жодного  із  перелічених    правовстанволювальних документів . 

При таких обставинах справи у задоволенні вимог у повному обсязі  слід відмовити, а судові витрати  віднести на  рахунок Позивача по справі.

У судовому засіданні  15.03.2007 р.   за згодою сторін   оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення   суду .

 

Керуючись 7, 13, 124,  129 Конституції України,  ст. 22 Закону України „Про судоустрій України”,  ст. ст.   33, 34,  43, 49 ,   82, 84, 85 ГПК України    господарський суд

 

                                            Вирішив:

 

У  задоволенні  позову відмовити.

 

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “26” березня  2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

 

 

 

Суддя                                                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація