КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-15091|08 р. Головуючий у першій інстанції: Кошель Б.І.,
Доповідач: Мамчур Я.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,
при секретарі: Медовниці Ю.О.,
розглянувши апеляційні скарги позивача - ОСОБА_1 та відповідача - ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії та доплати, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії і встановити її на рівні 75% від мінімальної пенсії за віком з 01.11.2006 року, зобов'язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати 375,00 грн., з 01.07.2006р.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2007 року позов - задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440,00 грн. щомісячно за період з 09 липня 2007 року по 01 жовтня 2007 року та з розрахунку 460,00 грн. щомісячно за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Так, на вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії А № 098751, категорії І.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий прожиткового мінімуму, встановлено законом.
Як було встановлено судом, розмір пенсії, яку отримує позивач, є вищим від прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380,00 грн., з 1 квітня - 406,00 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується, що відповідач при призначенні та виплаті пенсії позивачу, додаткової пенсії діяло відповідно до положень існуючих законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а тому відповідачем підвищення до пенсії виплачується у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсації виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, відповідно до Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.. 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині випалати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були чинним до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, а тому до цієї дати орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення спірних виплат, не зобов'язаний був їх проводити у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були передбачені законодавством, чинним до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Після 9 липня 2007 року підвищення до пенсії має бути здійснено з розрахунку мінімальної заробітної плати, а не у розмірах, встановлених Постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836.
З урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, наявні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Крім того, оскільки позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та ставиться питання про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, належним відповідачем є відповідний орган Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги позивача - ОСОБА_1 та відповідача - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: М.П. Зайцев
В.Г. Усенко