ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 18213/10
31.05.10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області, УМВС України в Тернопільській області про визнання наказу неправомірним та його скасування,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1 в грудні 2009 року звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України та третіх осіб Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області, УМВС України в Тернопільській області та просив визнати неправомірним наказ МВС України № 496 від 26.11.2009 року та зобов’язати МВС України поновити його на посаді інспектора ДПС стройового підрозділу відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Тернополя та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованої УМВС України в Тернопільській області.
Позовну заяву обґрунтовував тим, що наказом МВС України № 496 від 26.11.2009 року його старшого сержанта міліції звільнено з органів внутрішніх справ України за ст. 63 п.є ( за порушення дисципліни), тобто за безпідставне застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів – наручників відносно працівника СВБ ГУБОЗ МВС України майора міліції ОСОБА_2
Будь-якого фізичного впливу до ОСОБА_2 він не застосовував, при притягненні його до дисциплінарної відповідальності не враховано його попередні заохочення за сумлінну службу.
В подальшому звертався до суду з клопотаннями про уточнення та зміну позовних вимог та просив суд визнати неправомірним накладене на нього стягнення у вигляді звільнення з ОВС та скасувати п.2 наказу МВС України від 26.11.2009 року № 496, інші позовні вимоги просив залишити без розгляду.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено з тих мотивів, що позивач дійсно допустив порушення службової дисципліни за яке підставно був звільнений з органів внутрішніх справ.
З цією постановою не погодився ОСОБА_1, який звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити його позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена без повного з»ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного і законного вирішення спору. Посилається на те, що не допускав порушень транспортної та іншої службової дисципліни, не приймав участі в інциденті, попередньо не мав жодних дисциплінарних стягнень, характеризувався з позитивної сторони, а тому вважає, що застосування стосовно нього крайнього заходу дисциплінарного стягнення є незаконним та неприпустимим.
В подальшому звернувся до суду із змінами до апеляційної скарги в якій просив визнати незаконним та скасувати також наказ начальника УМВС України в Тернопільській області № 79 о/с від 07.04.2010 року про відкликання його з чергової відпустки у зв’язку з службовою необхідністю та наказ начальника УМВС України в Тернопільській області № 80 о/см від 07.04.2010 року про звільнення його з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.63 «є» (за порушення дисципліни).
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити його позовні вимоги з врахуванням змін до позовних вимог, які були ним подані під час апеляційного розгляду справи.
Представник відповідача та третіх осіб в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила, вважає її безпідставною та просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити в силі оскаржувану постанову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду справи, перевіривши та дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних міркувань.
У відповідності до ч. 3 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.10.2010 року ОСОБА_1 перебуваючи на службі приймав участь в незаконних діях у відношенні працівника міліції ОСОБА_2
Суд прийшов до такого висновку на підставі висновку службового розслідування за фактом неправомірного застосування заходів фізичного впливу та спецзасобів працівниками УДАІ та УМВС України в Тернопільській області з якого вбачається, що інцидент між працівниками міліції мав місце за активної участі ОСОБА_1, який допомагав особам, що вчиняли протиправні дії проти ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи позивачу в позові вірно виходив з того, що останній допустив порушення службової дисципліни, зокрема вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось в недотриманні вимог ст.ст. 12,14 Закону України «Про міліцію», безпідставному застосуванні заходів фізичного впливу та спеціальних засобів – наручників відносно працівника СВБ ГУБОЗ МВС України майора міліції ОСОБА_2, а відтак суд по справі прийняв вірне рішення.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року у справі № 2а-3844/09 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 року у справі № 2а-3844/09 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом одного місяця у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді : І.Я. Олендер
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2010 року.