КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-31073|08 р. Головуючий у першій інстанції: Харченко Л.Г.,
Доповідач: Мамчур Я.С.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,
при секретарі: Медовниці Ю.О.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, посилаючись на те, що вони, як діти війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2008 року - задоволено частково.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачам по 2733 грн. 30 коп. кожному недоплаченої у 2006 та 2007 роках щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції задовольняючи позов часткового виходив з того, що ЗУ «Про Державний бюджет України» на 2006-2007 роки звужують права позивачів та не відповідають вимогам ст.. 22 Конституції України, а також ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і порушують права позивачів на отримання державних соціальних гарантій.
Однак з таким висновком суду не можна погодитись.
Так, колегія суддів зважає на наступне.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей Закон був опублікований 22 березня 2006 року, а тому набрав чинності 2 квітня 2006 року.
Тобто з 2 квітня 2006 року стаття 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Крім того, Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, знову було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рн/2007 визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог за 2006-2007 рр. є необґрунтованими, а рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права.
Зокрема, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року дія норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії, була зупинена, тому суд не може застосувати недіючу норму. Також протягом зазначеного терміну діяли приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка по-іншому регулювала ці правовідносини, та оскільки ця норма прийнята пізніше в часі, то вона мала преорітет над статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині підвищення пенсії позивачам в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки після прийняття Конституційним Судом України вище вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Тобто з часу прийняття цього рішення у позивачів відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 липня 2008 року - скасувати та постановити нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007р.
В решті позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: