Справа № 10-151/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 22.07.2010

УХВАЛА

Іменем України

22 липня 2010 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого - Бех М.О.(доповідач),

суддів - Шроля В.Р., Каленченко Н.О.

з участю прокурора - Мендрина А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцію заступника Баришівського міжрайонного прокурора на постанову судді Баришівського районного суду від 09 липня 2010 року, про відмову в обранні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченому ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -

ВСТАНОВИВ:

В поданні старшим слідчим Баришівської міжрайонної прокуратури ставиться питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивується необхідність обрання саме такого запобіжного заходу тим, що ОСОБА_1 може ухилятися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі, а також те, що злочин, вчинений ним відноситься до особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років.

В порядку ст. 115 КПК України ОСОБА_1 був затриманий 06.07.2010 року за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

Як зазначено в постанові судді сама лише тяжкість злочину та формальні посилки на необхідність взяття під варту щоб запобігти спробам ухилитися від слідства та суду, перешкоджанню встановлення істини та продовження злочинної діяльності, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, без достатніх доказів для цього, не можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Водночас відмовляючи в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - ОСОБА_1 - суддею було враховано, що ОСОБА_1 має похилий вік, є інвалідом Ш групи довічно, приймає активну участь в громадському житті району, є депутатом Баришівської районної ради, має постійне місце проживання та роботи.

В апеляції та доповненні до неї заступник Баришівського міжрайонного прокурора просить скасувати постанову Баришівського районного суду Київської області від 09.07.2010 року про відмову в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та повернути подання на новий судовий розгляд.

Прокурор вважає, що суддею необгрунтовано відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, оскільки не враховані дані про те. що під час проведення досудового слідства ОСОБА_1 неодноразово ухилявся від явки до міжрайпрокуратури, не повідомляючи жодного разу про місце свого перебування. Також прокурор посилається на ту обставину, що в ході досудового слідства, ОСОБА_1 будучи допитаним у кримінальній справі, намагається ввести слідство в оману, надаючи завідомо неправдиві показання та документи, які містять ознаки підробок, вживає всі можливі заходи направлені на перешкоджання встановленню істини у справі та уникненню відповідальності за вчинений з

Заслухавши суть постанови, повідомлення ким і в якому обсязі вона оскаржується, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просить її задовольнити - скасувати постанову місцевого суду про відмову в обранні стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та повернути подання на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає що

постанова підлягає скасуванню, а апеляція - задоволенню.

У відповідності до ст.148,150, 155 КПК України взяття під варту обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених ч.2 ст.148 КПК України і його належної поведінки.

За вказаними нормами взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки, за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно ст.ст.3, 29 Конституції України, гл.13 КПК України обов'язковою умовою взяття під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів справи після порушення 23.06.2010 р. кримінальної справи щодо ОСОБА_1 слідчим прокуратури неодноразово вживалися передбачені кримінально-процесуальним законом заходи щодо виклику ОСОБА_1 до Баришівської міжрайонної прокуратури Київської області.

Так 12.07.2010 року ОСОБА_1 викликався до Баришівської міжрайпрокуратури повісткою через свого захисника, однак на виклик не з»явився (а.с. 161-162 т.З).

14.07.2010 року старшим слідчим Баришівської міжрайонної прокуратури винесена постанова про примусовий привід ОСОБА_1, який не був виконаний через відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання та роботи, в зв'язку з чим 15.07.2010 року - ОСОБА_1 оголошений в розшук (а.с. 168-170 т.3).

Цих обставин суддею при прийнятті рішення про відмову в задоволенні подання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту враховано не було, з огляду на що твердження про відсутність достатніх підстав для висновку, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень зроблено передчасно.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію заступника Баришівського міжрайонного прокурора задовольнити.

Постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 09 липня 2010 року про відмову в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати, а подання повернути до Баришівського районного суду Київської області на новий розгляд.

Головуючий

Судді