Справа 22-ц-3236/09р. Головуючий 1-інст. : Костенко Т.М.
Категорія : відшкодування шкоди Доповідач : Бородін М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2009 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Бородіна М.М.,
суддів: Гальянової І.Г., Ларенка В.І.,
при секретарі - Сватенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди , -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся у суд із зазначеним позовом.
При цьому посилався на те, що 20 грудня 2004 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_2 керуючи за дорученням автомобілем марки «ДЕУ-Ланос", державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, в районі будинку
АДРЕСА_1, здійснив зіткнення з автомобілем марки ГАЗ-2410, державний номер НОМЕР_2 (транзит), під керуванням водія ОСОБА_4 Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 березня 2005 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, яке спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Внаслідок зазначеної дорожньо - транспортної пригоди позивачу, який на момент зіткнення знаходився в якості пасажира в автомобілі під керуванням водія ОСОБА_2, було спричинені тяжкі тілесні ушкодження , а саме, закриту черепно-мозгову травму з наявністю забиття головного мозку тяжкого ступеня. В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями в період з 20.12.2004 року по 17.01.2005 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в 2-му нейрохірургічному відділенні Харківської лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги, де проходив курс інтенсивної терапії. Вартість лікування становила 3154 грн. 30 коп. Після перенесених травм ОСОБА_1 за свій рахунок в квітні проходив курс санаторного лікування в с\в «Політехнік»
На підставі вищевказаного позивач просив стягнути на його користь майнову шкоду в розмірі 4436 грн. 80 коп., а саме: 3528 грн. 30 коп. кошти, сплачені на лікування; 58 грн. 50 коп. - кошти, сплачені за путівку с\п «Політехнік»; 40 грн. 00 коп. - кошти, сплачені за медичне обстеження; 810 грн. 00 коп. кошти сплачені за отримання юридичних послуг та моральну шкоду у розмірі 50.000 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, позивач вказував на те, що за весь період лікування після дорожньо-транспортної пригоди та до теперішнього часу зазнає душевні страждання. Після перенесених травм, у віці 21 рік, вимушений був заново починати вчитись ходити, розмовляти, вчитись робити всі привичні здоровій людині речі. З-за перенесених травм він позбавлений можливості керувати автомобілем, а також займатись спортом, що спричиняє йому моральні страждання. Крім того, після отриманих ушкоджень здоров'я позивачу було надано третю групу інвалідності, що також відобразилось на психічному стані. В позовній заяві позивач зазначає, що моральна шкода повинна бути відшкодована відповідачем ОСОБА_3, як власником джерела підвищеної небезпеки.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивач позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечував, не заперечував проти відшкодування матеріальних збитків, спричинених потерпілому ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_3 проти позовних вимог щодо стягнення з нього, як з володільця джерела підвищеної небезпеки, спричиненої моральної шкоди заперечував. Оскільки вважає, що на момент зіткнення автомобілів, володільцем автомобіля був ОСОБА_2, який здійснював експлуатацію автомобіля на підставі довіреності, а тому і повинен відшкодовувати моральну шкоду.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 2 березня 2009 року позов задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3568 грн. 30 коп. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 810 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, а всього 4378грн. 30 коп. В частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у розмірі 437 грн. 80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 травня 2009 року у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 58 грн. 50 коп. в якості суми, сплаченої за путівку с\п «Політехнік»-відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати частково, а саме , в частині відмови у стягненні з відповідача ОСОБА_3 заподіяної моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. 00 коп., постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги до ОСОБА_3 щодо стягнення моральної шкоди.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд виходив із того, що моральна шкода була спричинена саме винними діями відповідача ОСОБА_2, з вини якого було скоєно ДТП. Встановленим, на думку суду, є причинний зв'язок між душевними стражданнями позивача ОСОБА_1 та протиправними діями відповідача ОСОБА_2 Посилання позивача ОСОБА_1, що моральна шкода повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_3, як власника автомобіля суд першої інстанції правомірно вважав необґрунтованим. Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами на момент скоєння ДТП, володільцем джерела підвищеної небезпеки, був саме ОСОБА_2, який керував автомобілем «ДЕУ-Ланос», на відповідній правовій підставі, а саме на підставі довіреності, виданої власником ОСОБА_3 як це передбачено ст.1187 ЦК України
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 ч. 4 п. 2 « Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо)»
Судова колегія вважає, що за таких підстав районний суд, дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, щодо відшкодування моральної шкоди відповідачем ОСОБА_3, як власника автомобіля, задоволенню не підлягають, оскільки вини останнього в спричинені моральної шкоди не існує. На думку судової колегії, посилання позивача ОСОБА_1 на ч.2 ст. 1167 ЦК України є безпідставними.
Також судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно стягнув матеріальну шкоду в розмірі 4378 грн. 30 коп., виходячи із наданих позивачем доказів.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може грунтуватись на припущеннях. Зі змісту квитанції №220, яка міститься на а.с. 26 вбачається, що позивачем 58 грн.50 коп. сплачено за путівку до с\п «Політехнік». Позивачем не надано ніяких підтверджень, саме медичним закладом, йому призначено пройти реабілітаційний курс в с\п «Політехнік».
На підставі зазначеного суд, апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 58 грн. 50 коп. в якості суми, сплаченої за путівку с\п «Політехнік»
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя -
Судді -