ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 р. Справа № 33153/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Богаченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Старокостянтинівської міської організації партії «Народна влада» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2010 року у справі за позовом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області до Старокостянтинівської міської організації партії «Народна влада» про заборону масової акції,
в с т а н о в и л а:
Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області 02.09.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Старокостянтинівської міської організації партії «Народна влада», в якому просить заборонити Старокостянтинівській міській організації партії «Народна влада» проведення 4 вересня 2010 року біля приміщення Старокостянтинівської міської ради масової акції - зборів мешканців м. Старокостянтинова.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2010 року позов задоволено. Заборонено Старокостянтинівській міській організації партії «Народна влада» проведення 4 вересня 2010 року біля приміщення Старокостянтинівської міської ради масової акції - зборів мешканців м. Старокостянтинова.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Старокостянтинівська міська організація партії «Народна влада» оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
При обґрунтуванні судового рішення суд навів формальні підстави для прийняття рішення про заборону зборів і не навів обґрунтування реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населенню або правам і свободам інших людей при такій масовій акції.
Зазначає, що, оскільки конкретні строки завчасного сповіщення є предметом законодавчого регулювання, то посилання на пункт 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-ХІ «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» про 10-денний строк сповіщення є безпідставним, суперечить офіційному тлумаченню норми частини першої статті 39 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року.
Крім того, Закон України «Про політичні партії», рівно як Закон України «Про об'єднання громадян» та Положення про легалізацію об'єднань громадян, яке діє в Україні, не містять жодного положення, яке б зобов'язувала місцевий осередок партії повідомляти органи юстиції про зміну керівного складу місцевого осередку партії. Такий обов'язок закріплений у чинному законодавстві виключно відносно політичної партії як організації в цілому і її центральних керівних органів.
Тому, в даному випадку, голова Старокостянтинівської міської організації партії «Народна влада» ОСОБА_1 звертався до виконавчого комітету міської ради виконуючи обов'язки голови партійного осередку у повній відповідності до статуту партії та чинного законодавства.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було дотримано встановленого законом порядку для отримання дозволу на проведення такої масової акції.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Так, право громадян збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги, збори, походи і демонстрації, про які завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування, гарантується ст. 39 Конституції України. Проведення вказаних акцій не повинно порушувати громадський порядок, права і свободи інших людей, створювати небезпеку заворушень чи злочинів, загрожувати здоров'ю населення.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконавчий орган міськради покладено вжиття заходів щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ і організацій, забезпечення захисту здоров'я людей та право звернення до суду з позовною заявою про обмеження права на проведення масових акцій.
Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним по данням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення час тини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 (справа № 1-30/2001) організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
До законодавчого регулювання порядку проведення масових заходів після здобуття незалежності України, дане питання регулюється законодавством колишнього СРСР.
Так, відповідно до пункту 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-ХІ «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
Пунктами 3, 4, 6 даного Указу визначено, що виконавчий комітет Ради народних депутатів розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніш як за п'ять днів до часу проведення заходу, зазначеного в заяві. Виконавчий комітет має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу.
Збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації проводяться відповідно до цілей, зазначених у заяві, а також у визначені строки і в обумовленому місці.
Виконавчий комітет Ради народних депутатів забороняє збори, мітинг, вуличний похід або демонстрацію, якщо мета їх проведення суперечить Конституції СРСР, конституціям союзних і автономних республік або загрожує громадському порядку і безпеці громадян.
На погляд колегії суддів, вищевказаний порядок отримання дозволу на проведення масової акції не суперечить рішенню Конституційного суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 (справа № 1-30/2001), а покликання апелянта є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 27 серпня 2010 року до виконкому Старокостянтинівської міської ради надійшла заява від імені Старокостянтинівської міської організації партії «Народна Влада» за підписом голови цієї організації ОСОБА_1 про проведення 4 вересня 2010 року о 12 годині біля приміщення Старокостянтинівської міської ради масової акції - зборів мешканців м.Старокостянтинова, на яких має слухатись звіт місцевої влади.Наближена кількість учасників акції -300-500 чол.( а.с.5).
31 серпня 2010 року виконком Старокостянтинівської міськради прийняв рішення № 368 «Про заборону проведення масової акції» з посиланням на невідповідність заяви вимогам пункту 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-ХІ «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» ( не зазначено час закінчення акції, прізвища, імена , по батькові уповноважених( організаторів), місце їх проживаання і роботи( навчання), ч.6 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»( звіт міського голови відбувся 10.03.2010 року (один раз на рік), а також невідповідності місця проведення масової акції наближеній кількості громадян, які мають брати участь у акції та подання заяви неповноважною особою, яка на час подання заяви не була зареєстрована як голова вищезазначеної організації партії. ( а.с.6)
З довідки Хмельницької обласної організації партії «Народна влада» № 107 від 03.09.2010 року вбачається, що 11.08.2010 року на позачерговій конференції ОСОБА_1 обраний головою місцевого осередку даної партії.( а.с.25).
Довідкою Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області № 02/04-06/325 від 03.09.2010 року стверджується, що 03.09.2010 року від ОСОБА_1 надійшла заява від 02.09.2010 року про взяття до відома інформації про зміни у складі керівних органів та зміну юридичної адреси Старокостянтинівської міської організації партії «Народна влада» і протокол конференції від 11.08.2010 року. ( а.с.29).
Таким чином, звернення місцевого осередку партії не відповідало встановленому законом порядку, а також на момент звернення та прийняття рішення виконавчим комітетом не було відомо про повноважність заявника-ГанжіС.М., як голови місцевого осередку.
На думку колегії суддів , не заслуговують на увагу посилання апелянта на відсутність обов»язку на повідомлення органів юстиції про зміну керівного складу місцевого осередку партії та юридичної адреси, так як в такому випадку неможливо встановити легітимність заявника.
З матеріалів справи також вбачається, що заплановане місце проведення зібрання є стоянкою транспортних засобів, що також вплинуло на рішення виконавчого комітету ( а.с.30).
За таких обставин, виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради при прийнятті рішення 31 серпня 2010 року № 368 «Про заборону проведення масової акції» діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та підставно звернувся до суду з даним позовом .
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу – без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Старокостянтинівської міської організації партії «Народна влада»залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2010 року у справі №2а-6144/10 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій, С.І. Богаченко