ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 р. Справа № 26174/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Святецького В.В., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Генерального прокурора України про визнання неправомірною бездіяльності, скасування рішення, зобов’язання провести розслідування злочинів та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в жовтні 2007 року в суд з позовом до Генерального прокурора України тат просили визнати неправомірною бездіяльність Генерального прокурора України , скасувати його рішення від 21.03.2007 року про зупинення провадження за їхніми зверненнями та зобов’язати Генерального прокурора України провести розслідування злочинів скоєних посадовими особами прокуратур та чиновниками всіх гілок влади Чернівецької області, що розглядали їхні скарги.
Постановою Першотравневого суду м.Чернівці від 25.02.2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що дії дії працівників прокуратур всіх рівнів відповідали вимогам Закону України «Про прокуратуру» і провадження по скаргах та заявах було підставно припинено.
З цією постановою не погодились апелянти ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка дії в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які звернулись до суду з апеляційною скаргою в якій просили скасувати постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 25.02.2008 року та винести нову постанову, якою задовільнити їхні позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовують порушенням судом при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, порушеннями їхніх прав, що гарантуються зокрема міжнародним правом, Європейською Конвенцією з прав людини, правом на справедливий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
У відповідності до ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до п.2 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
У відповідності до ст.236 КПК України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при передньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У зв'язку з цим слід зазначити, що захист порушених прав не може бути надійним без надання можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Однак таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості та не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, окрім випадків, коли оскарження таких не передбачене в кримінально-процесуальному порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.94 КПК України одним із приводів та підстав для порушення кримінальної справи є заява або повідомлення про злочин, які відповідають вимогам ст.95 КПК України. Згідно п.2 ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі неодноразово звертались із заявами про вчинені злочини в порядку ст.ст. 94,95 КПК України та просили вирішити питання про порушення кримінальних справ відносно різних посадових осіб та у відношенні погроз з боку подружжя Романчуків, однак в порушенні кримінальних справ було відмовлено на підставі ст..6 п.2 КПК України, за відсутністю в діях цих осіб складу злочину.
Колегія суддів приходить до переконання, що за змістом ст.ст. 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративного суду не поширюється на вказаний спір, який підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.
Колегія суддів вважає, що провадження у даній справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 203 п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 лютого 2008 року у справі № 2а-37/08 скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Генерального прокурора України про визнання неправомірною бездіяльності, скасування рішення, зобов’язання провести розслідування злочинів та відшкодування моральної шкоди закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.В. Святецький
суддя В.З. Улицький