ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 р. Справа № 29116/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів: Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про визнання бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконанню постанови Мукачівського міськрайонного суду від 01.04.2008 року неправомірною; у зв'язку з порушенням строку виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду від 12 березня 2007 року по виконавчому листу №2-А-130/07 від 27 березня 2007 року визначити розмір нарахування пені 0,5 відсотка на суму відшкодування грошових коштів від несплаченої суми по день повного розрахунку; зобов’язання Департаменту державної виконавчої служби нараховувати і стягувати на користь позивача пеню в розмірі 0,5 відсотка на суму відшкодування по день повного розрахунку та стягнення з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України моральної шкоди в сумі 20000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2007 року задоволено його позовні вимоги щодо виплати заборгованості та видано відповідний виконавчий лист № 2-А-130/2007 від 27 березня 2007 року. Оскільки дане судове рішення в установленому Законом порядку не виконувалось, позивач звернувся до суду та постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.04.2008 року було визнано неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень щодо виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2007 року на підставі виконавчого листа за № 2-А-130/2007 від 27 березня 2007 року і зобов’язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати рішення суду у місячний термін з дня набрання постанови законної сили. Так, 28 серпня 2008 року на його рахунок було перераховано кошти в розмірі 50003,48 грн., 15 жовтня 2008 року перераховано кошти в розмірі 90000, 00 грн. Всього на виконання рішення суду стягнуто на користь позивача 140003, 48 грн. із загальної суми заборгованості 556052 грн. Оскільки на момент подання позову до суду є сума, яка не стягнута у встановленому чинним законодавством України порядку, вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими.
В процесі судового розгляду позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 43300 грн. моральної шкоди, а в подальшому відмовився від цієї вимоги в цілому.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення розміру нарахування пені 0,5 відсотка на суму відшкодування грошових коштів від несплаченої суми по день повного розрахунку провадження закрито.
Вищевказана ухвала суду мотивована тим, що дані вимоги не підлягають до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби, відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України по виконанню постанови Мукачівського міськрайонного суду від 01.04.2008 року неправомірною. Зобов»язано Департамент державної виконавчої служби, відділ примусового виконання рішень Міністерства юстиції України забезпечити виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду від 01.04.2008 року.
Вказана постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Департаментом державної виконавчої служби, відділом примусового виконання рішень Міністерства юстиції України не виконано всіх вимог та не вжито всіх можливих заходів щодо виконання судового рішення, у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Не погодившись з постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року, ОСОБА_1, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подали апеляційні скарги. ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову змінити та прийняти рішення по суті заявлених вимог у повному обсязі. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім цього, не погодившись з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року про закриття провадження в частині позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення по суті заявлених вимог щодо визначення розміру нарахування пені 0,5 відсотка на суму відшкодування грошових коштів від несплаченої суми по день повного розрахунку.
Апеляційну скаргу на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року ОСОБА_1 мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок про те, що заявлені вимоги щодо визначення розміру нарахування пені 0,5 відсотка на суму відшкодування грошових коштів від несплаченої суми по день повного розрахунку підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі висновки є безпідставними та необґрунтованими, порушують його право на судовий захист в порядку, передбаченому КАС України.
Апеляційну скаргу на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року ОСОБА_1 мотивує тим, що у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного. У разі порушення такого строку на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Відтак, просить оскаржувану постанову змінити та прийняти рішення по суті заявлених вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України мотивує тим, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, вказує на те, що діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а відтак, підстав для задоволення позову немає.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року про закриття провадження підлягає до задоволення, щодо апеляційних скарг ОСОБА_1 та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року, то їх слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2007 року зобов»язано Міністерство оборони України відшкодувати на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 456052 гривень та 100000 гривень моральної шкоди. Відповідно, 07 травня 2007 р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
У зв’язку з невиконанням постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби України, відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності органу Державної виконавчої служби неправомірною.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень щодо виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2007 року на підставі виконавчого листа № 2-А-130/2007 р. і зобов’язано Департамент державної виконавчої служби України забезпечити виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2007 року на підставі виконавчого листа №2-а-130/07 у місячний термін з дня набрання постановою законної сили.
14 липня 2008 р. Мукачівський міськрайонний суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про встановлення способу і порядку виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2007 р. по виконавчому листу № 2-А-130/2007 від 16.07.2008 року. Ця ухвала набрала законної сили 22.07.2008 року.
Також судом першої інстанції встановлено, що 28 серпня 2008 року, на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 перераховано 50003,48 грн., 15 грудня 2008 року перераховано 90000,00 грн.
У відповідності до вищенаведеного, на момент звернення позивача з цим позовом до суду постанова Мукачівського міськрайонного суду від 01 квітня 2008 року залишається виконаною частково, оскільки не стягнутою залишається заборгованість на суму 416048,52 грн. Відтак, як вбачається з матеріалів справи, після набрання законної сили постановою Мукачівського міськрайонного суду від 01 квітня 2008 року Департаментом державної виконавчої служби відділом Міністерства юстиції України частково вживались заходи щодо забезпечення виконання рішення суду.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду належних доказів, які свідчать про фактичне виконання відповідачем постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2007 р. по виконавчому листу № 2-А-130/2007.
Щодо оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення розміру нарахування пені 0,5 відсотка на суму відшкодування грошових коштів від несплаченої суми по день повного розрахунку, то колегія суддів вважає, що при її постановленні суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для цього, оскільки заявлені позивачем вимоги випливають з оскаржуваної бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В той же час, колегія суддів вважає, що у задоволенні цієї вимоги слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням державна виконавча служба надсилає до Державного казначейства України постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті «б» частини першої статті 7 цього Закону. Державне казначейство України протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження". Підтвердження списання, отримане від Державного казначейства України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження. Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
Відтак, колегія суддів вважає безпідставним посилання ОСОБА_1 на норми вищевказаного Закону як на підставу для нарахування пені по невиплаченій сумі заборгованості, оскільки дана норма стосується Рішень, які винесені Європейським судом з прав людини, а не судових рішень України. У відповідності до частини 1 статті 1 цього Закону рішення – це остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України; рішення Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання у справі проти України.
Стягувачем в даному випадку є заявник до Європейського суду з прав людини у справі проти України, на користь якого постановлено рішенням Європейського суду з прав людини або з яким досягнуто дружнього врегулювання, чи його представник, чи його правонаступник; особа (група осіб), на користь якої рішенням Європейського суду з прав людини визначено обов'язок України в міждержавній справі, а не позивач ОСОБА_1 як в даному випадку вказано позивачем.
Стосовно вимоги про визнання бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконанню постанови Мукачівського міськрайонного суду від 01.04.2008 року неправомірною, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено виновок про те, що ця вимога підлягає до задоволення, оскільки у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в процесі апеляційного розгляду, постанова Мукачівського міськрайонного суду від 01.04.2008 року фактично не виконана згідно з виконавчим листом №2-А-130/07, виданого цим судом 27 березня 2007 року, а відтак, бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби вірно визнана неправомірною.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч. 1 ст.197 п. 3 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ст. 202, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року задовольнити повністю.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року про закриття провадження у справі № 2а-2759/09 скасувати.
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 червня 2010 року у справі № 2а-2759/09 скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позову.
Визнати бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконанню постанови Мукачівського міськрайонного суду від 01.04.2008 року неправомірною.
Зобов»язати Департамент державної виконавчої служби, відділ примусового виконання рішень Міністерства юстиції України забезпечити виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду від 01 квітня 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: В.В. Ніколін
ОСОБА_2