ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 р. Справа № 29100/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Богаченка С.І.,
при секретарі судового засідання Федуніву Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та наказу про звільнення зі служби, зобов’язання поновити на посаді, сплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 10.02.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івана-Франківській області, в якому просить визнати протиправними дії та наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області від 01.12.2009 року №147о/с про звільнення зі служби - з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Надвірнянського РВ УМВС за п. «є» ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, зобов'язати начальника УМВС України в Івано-Франківській області поновити на посаді та в органах внутрішніх справ і сплатити грошове, речове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом начальника УМВС України в Івано-Франківської області від 1 грудня 2009 року № 147 о/с його звільнено зі служби з посади старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Надвірнянського РВ УМВС за п. «є» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. Висновком службового розслідування пропонувалося накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за невиконання наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу», що виразилося у невжитті заходів щодо недопущення порушень службової та транспортної дисципліни, а також порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. ОСОБА_1 в силу ст. 18 Закону України «Про міліцію» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року вважає дане звільнення протиправним, оскільки порушень дисципліни не допускав. 27.11.2009 року після 24.00 год. у кафе «Шоколад» (м. Надвірна) він вживав алкогольні напої, після чого зустрівся з начальником карного розшуку Надвірнянського РВ УМВС ОСОБА_2, який підвозив його додому. По дорозі їх зупинили працівники ДАІ та інспекції з особового складу УМВС в області, доставили на медичний огляд. Вживання алкогольних напоїв у позаробочий час не вважав дисциплінарним проступком. Крім того, при його звільненні не враховано його заслуги під час служби, сімейний стан (вагітність дружини), тому вважає обране дисциплінарне стягнення за суворим.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 червня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 червня 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що дане рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з»ясовано обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Факт вживання алкогольних напоїв в позаслужбовий час не вважає дисциплінарним проступком, службовим автомобілем в стані алкогольного сп»яніння не керував. Зазначає, що з наказом про звільнення його не ознайомили і йому невідомо за яке конкретно порушення дисципліни звільнено з органів внутрішніх справ.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу заперечив і вважає прийняте рішення законним та обгрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних міркувань.
Згідно статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Стаття 2 вищезазначеного Закону зазначає, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» в обов'язки осіб рядового і начальницького складу входить поводження з честю в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припинення протиправних дій осіб, які їх учиняють.
Статтею 10 Закону України «Про міліцію» також встановлено, що працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області від 01 грудня 2009 року № 147 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби з посади старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Надвірнянського РВ УМВС за п. «є» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
Підставою для звільнення старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Надвірнянського РВ УМВС ОСОБА_3 послужило грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року, що виразилося у неналежній поведінці в позаслужбовий час, ігнорування наказів МВС України та УМВС України в Івано-Франківській області.
Так, 28.11.2009 року близько 05 год. 00 хв. у м. Надвірна на вул. Г. Мазепи працівниками інспекції з особового складу ЮС УКЗ УМВС спільно з працівниками Державтоінспекції було зупинено автомобіль ВАЗ 21214, державний номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого в стані алкогольного сп»яніння знаходився начальник сектору карного розшуку Надвірнянського РВ УМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_2 Пасажиром у вказаному автомобілі в стані алкогольного сп»яніння перебував старший оперуповноважений цього сектору капітан міліції ОСОБА_1
Факт перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком Надвірнянської центральної лікарні від 28.11.2009 року – 2,7 промілє.( а.с.30).
Також факт, що позивач 28.11.2009 року об 4 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в автомобілі марки ВАЗ 21214, державний номерний знак НОМЕР_1, а за кермом цього автомобіля також в стані алкогольного сп'яніння перебував ОСОБА_4, не заперечує і сам позивач, про що власноручно написав в поясненні від 30.11.2009 року.( а.с.32)
З висновку службової перевірки за фактом порушення службової дисципліни від 30.11.2009 року вбачається, що позивач після зупинки працівниками міліції транспортного засобу, в якому він перебував і пропозиції проїхати на медичний огляд до лікарської установи поводив себе агресивно, ображав працівників ДАІ. Такі дії позивача продовжувалися і в Надвірнянській ЦРЛ, де ОСОБА_1 перешкоджав у проведенні медичного огляду, намагався втекти.
Отже, виходячи з вимог Дисциплінарного статуту, Присяги, Закону України «Про міліцію», ОСОБА_1, як працівник міліції зобов'язаний був вжити заходів до припинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2Т.( керування транспортним засобом в стані сп»яніння), а не навпаки, сприяти цьому правопорушенню та намагатися його приховати, порушуючи при цьому також етику працівників органів внутрішніх справ.
Дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ передбачено п. 8 ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», яке з врахуванням особи позивача, що притягувався до дисциплінарної відповідальності в 2002, 2003, 2005,2006, 2007 роках, на погляд колегії суддів, відповідає вчиненому та особі позивача і не являється занадто суворим( а.с.42).
Крім того, комітет атестованих працівників профспілки Надвірнянського РВ УМВС на своєму засіданні ( протокол від 15 квітня 2010 року) одноголосно ухвалив суворо карати винних працівників, які порушують службову дисципліну.
Покликання апелянта на те, що він не ознайомлювався із наказом про його звільнення з органів внутрішніх справ не відповідають дійсності, оскільки такі твердження спростовуються витягом із наказу УМВС України в Івано-Франківській області від 01.12.2009 року № 147 о/с, на якому позивач власноручно розписався. ( а.с.43).
Таким чином, на думку колегії суддів, при звільненні позивача відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом з дотриманням принципів, передбачених ч.3 ст.2 КАС України.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 червня 2010 року у справі №2а-423/10 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій, С.І Богаченко
Ухвала у повному обсязі складена 19.10.2010 року.