ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 р. Справа № 24170/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Заверухи О.Б.,
при секретарі судового засідання Шологон В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Чернівці про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а:
12.02.2010 року Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулась до суду з поданням про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1 терміном на 1440 годин (60 діб), зобов"язати її допустити до перевірки працівників податкового органу та надати дозвіл на отримання працівниками податкового органу від приватного підприємця ОСОБА_1 документів для проведення перевірок.
Подання обґрунтоване тим, що адміністративний арешт активів було застосовано у зв'язку з недопуском працівників органу податкової служби до проведення планової перевірки, а необхідність продовження терміну адміністративного арешту активів зумовлена можливим знищенням первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, можливим виникненням неплатоспроможності боржника, що в свою чергу може призвести до нанесення шкоди державному бюджету.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року в задоволенні подання відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м. Чернівці оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити подання повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, яке полягає в тому, що ним не надано належної оцінки підпункту 9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 року (далі - Закон №2181), яким передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується така обставина, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
Право органів державної податкової служби, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, а також умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби проведення планових та позапланових виїзних перевірок врегульовано ст.ст. 11,11-1, Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
26.01.2010 року ПП ОСОБА_1 не допустила посадових осіб державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов"язкових платежів), про що складено акт за №35.
Станом на 12.02.2010р. (день звернення до суду з поданням про продовжені терміну застосування адміністративного арешту) відповідачем первинні та бухгалтерські документи для проведення вказаної перевірки не надано, тому, апелянт вважає, що відповідач умисно ухиляється від проведення перевірки.
Представник Державної податкової інспекції у м. Чернівці вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.
Відповідачка в судове засідання не з»явилася, проте належним чином була повідомлена про розгляд справи, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника податкового органу, що підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в частині відмови в продовженні терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без змін, а в решті вимог провадження в справі закрити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за юридичною адресою: пр. Незалежна 84Б/2, м.Чернівці, 58000, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності ЄДРЮОФО підприємців НОМЕР_1.
З постанови слідчого СУ УМВС України в Чернівецькій області від 19.01.2010 року видно, що за фактом незаконного отримання протягом 2007-2009 років 88-ма жінками допомогу по вагітності і пологам від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через посередницькі послуги інших осіб порушено кримінальну справу. Слідчий зазначає, що ПП ОСОБА_1 увійшла в число даних жінок, які отримали допомогу по вагітності і пологам від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через посередницькі послуги інших осіб.
На підставі направлення ДПІ у м. Чернівці №020229 від 25.01.2010 року про проведення позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов"язкових платежів) приватним підприємцем ОСОБА_1 працівниками відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Чернівці складено акт про неможливість розпочати перевірку платника податків №35 від 26.01.2010 року, оскільки остання відмовилась отримати направлення на перевірку.
10.02.2010 року начальник ДПІ у м. Чернівці прийняв рішення №7 про застосування адміністративного арешту активів платника податку ПП ОСОБА_1, а 12.02.2010 року подав клопотання до суду про продовження терміну застосування арешту активів до 1440 год. Підставою продовження адміністративного арешту слугувало те, що ПП ОСОБА_1 може знищити первинні фінансово-господарські та бухгалтерські документи.
Згідно п.п. 9.1.2. п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181 арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування. ,
Відповідно до підпункту 9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону №2181 керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Згідно пп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону №2181 адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, тобто арешт слід застосовувати лише при наявності боргу у такого платника податку, коли інші заходи впливу на платника податків з метою погашення ним податкового боргу є неефективними і суд може застосувати адміністративний арешт лише за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням (п.п.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону №2181).
Проте, як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, на дату подання клопотання про продовження адміністративного арешту активів та його розгляду у ПП ОСОБА_1 відсутні будь-які зобов"язання перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, пені і штрафних санкцій.
Податковий орган також не зміг надати суду податкові вимоги, підтвердити факт зареєстрованої податкової застави в державному реєстрі застав нерухомого майна, а також обґрунтувати можливість загрози зникнення або знищення активів платника податків.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення подання про арешт активів платника податків.
Судом першої інстанції також вірно відзначено, що право звернення податкового органу до суду з вимогами про зобов'язання допустити до перевірки працівників податкового органу, надання дозволу на отримання працівниками податкового органу документів, необхідних для проведення перевірок, не передбачені жодним нормативним актом, але, на думку колегії суддів, їх помилково прийнято до розгляду з покликанням на ч.4 ст.8 КАС України.
Виходячи зі змісту вищевказаної норми, принцип верховенства права передбачає захист людини, її права та свободи, використовуючи при цьому практику Європейського Суду з прав людини. Нею також гарантовано звертатися до суду для захисту прав і свобод на підставі Конституції і забороняється відмова в розгляді та вирішенні справи для захисту прав і свобод громадян з мотивів неповноти, неясності , суперечливості чи відсутності законодавства.
Тільки для повного захисту прав, свобод та інтересів громадян, суд, згідно ст.11 КАС України, може навіть вийти за межі позовних вимог.
Право звернення до суду суб»єкта владних повноважень регулюється ст.104 КАС України, якою передбачено, що суб»єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом, а тому в цій частині вимог податкового органу провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 203, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці задовольнити частково.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у справі №2а-936/10 в частині відмови в продовженні терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без змін.
В решті вимог провадження в справі закрити
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій, О.Б. Заверуха
Ухвала у повному обсязі складена 05.10.2010 року.