ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2010 р. Справа № 25583/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Попка Я.С.
Суддів Онишкевича Т.В. , Сапіги В.П.
при секретарі судового засідання Наконечна М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь відповідача: № 0000291742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 673075,77 грн.; № 0000311742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 339,15 грн.; № 0000301742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 262404,71 грн. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що валові витрати та податковий кредит за період, що перевірявся, підтверджується документально. На момент виписування податкових накладних ТзОВ «Будпостачторг», як на підставу для неврахування податкових накладних, виписаних останнім, товариство було зареєстроване платником податку на додану вартість і відомості про дане товариство знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. А твердження посадових осіб Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області щодо неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб по доходах, виплачених громадянину ОСОБА_2, спростовуються відсутністю документального підтвердження факту наявності трудових відносин з останнім та виплати йому таких доходів. Крім того, позивач зазначає, що під час оскарження Здолбунівською ОДПІ при розгляді первинної
___________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інст. суддя Друзенко Н.В. ряд. ст. зв. № 2.11.4 суддя-доповідач ОСОБА_3 справа № 2-а-6987/09/1770 справа № 25583/10/9104.doc
скарги було пропущено строки направлення рішення про результати розгляду первинної скарги, що в силу пп. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року подана скарга вважається повністю задоволеною.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено.
Податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000291742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого суб’єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 673075,77 грн.; № 0000311742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 339,15 грн.; № 0000301742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 262404,71 грн. визнано протиправними та скасовано.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що висновок посадових осіб Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 673075,77 грн. спростовується накладними на отримання товарів та актами отриманих послуг згідно переліку, тобто посадовими особами Здолбунівської ОДПІ визнався факт отримання під час проведення перевірки первинних докуметів на підтвердження понесених витрат за вказані періоди. Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000311742/3 від 26.10.2009 року посадові особи Здолбунівської ОДПІ посилалися виключно на письмові пояснення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, згідно яких в період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року у підприємницькій діяльності останнього приймав участь менеджер ОСОБА_4 з окладом 120 грн. в місяць, однак зазначені пояснення не підтвержуються жодними первинними документами та іншими доказами. Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000301742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 262404,71 грн., то з долучених до матеріалів справи копій первинних документів вбачається, що податковий кредит фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сформований по господарських операціях з ПП «Велсі», ПП «В’єдко», ПОГ «Інвабуд» та ТзОВ «Будпостачторг». Господарьскі операції підтвержуються податковими накладними, факт оплати отриманих товарів, робіт, послуг підтверджується копіями платіжних доручень. З акту перевірки не вбачається, що придбані товари, роботи та послуги були використані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 поза межами господарської діяльності. На момент виписування податкових накладних ПП «Велсі», ПП «В’єдко», ПОГ «Інвабуд» та ТзОВ «Будпостачторг» були платниками податку на додану вартість, тобто позивачем під час формування податкового кредиту на підставі податкових накладних було дотримано вимог Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року. Твердження Здолбунівської ОДПІ про заниження податкового зобов’язання за листопад 2007 року на суму 624,03 грн. та завищення податкового кредиту через відсутність податкових накладних на суму 7536,46 грн. не підтверджується актом перевірки та документально. Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000291742/3 від 26.10.2009 року про не підтвердження документально валових витрат за 4-ий квартал 2007 року, 1-4-ий квартали 2008 року суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні копії первинних документів на підтвердження понесених витрат фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за вказаний період. Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на рішення Рівненського міського суду від 24.10.2008 року, яким припинено підприємницьку діяльність ТзОВ «Будпостачторг», позаяк на момент вчинення фінансово-господарських операцій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 даного судового рішення не існувало і останнє не може бути застосоване до правовідносин, що були вчинені до його прийняття. Крім того, вказане рішення було скасовано ухвалою Рівненського міського суду від 31.03.2009 року у зв’язку з переглядом за нововиявленими обставинами. Судом відхилено доводи позивача про те, що під час рогляду первинної скарги було пропущено строки направлення рішення про результати розгляду первинної скарги з огляду на те, що саме в останній день призначеного строку рішення про результати розгляду скарги позивача було направлено на його адресу.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач – Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області оскаржила її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, мало місце порушення норм матеріального права. Зокрема, валові доходи визначені позивачем самостійно і були взяті при перевірці до оподаткування згідно поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкової звітності. Позивачем під час проведення перевірки не були представлені первинні документи, що підтверджували б проведення господарських операцій. Що стосується донарахування податку з доходів фізичних осіб з робітників та службовців, то донарахування були проведені згідно наданого позивачем поясненням при проведенні документальної перевірки.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0000311742/3 від 26.10.2009 року є протиправним, так як не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, грунтується виключно на письмовому поясненні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000301742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 262404,71 грн., то з долучених до матеріалів справи копій первинних документів вбачається, що податковий кредит фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сформований по господарських операціях з ПП «Велсі», ПП «В’єдко», ПОГ «Інвабуд» та ТзОВ «Будпостачторг». Господарскі операції позивача із суб’єктами господарювання підтвержуються податковими накладними, факт оплати отриманих товарів, робіт, послуг підтверджується копіями платіжних доручень. На момент виписування податкових накладних ПП «Велсі», ПП «В’єдко», ПОГ «Інвабуд» та ТзОВ «Будпостачторг» були платниками податку на додану вартість, тобто позивачем під час формування податкового кредиту на підставі податкових накладних було дотримано вимог Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року. Твердження Здолбунівської ОДПІ про заниження податкового зобов’язання за листопад 2007 року на суму 624,03 грн. та завищення податкового кредиту через відсутність податкових накладних на суму 7536,46 грн. не підтверджується актом перевірки та документально. Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000291742/3 від 26.10.2009 року про непідтвердження документально валових витрат за 4-ий квартал 2007 року, 1-4-ий квартали 2008 року суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні копії первинних документів на підтвердження понесених витрат фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за вказаний період. Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на рішення Рівненського міського суду від 24.10.2008 року, яким припинено підприємницьку діяльність ТзОВ «Будпостачторг», позаяк на момент вчинення фінансово-господарських операцій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 даного судового рішення не існувало і останнє не може бути застосоване до правовідносин, що були вчинені до його прийняття. Крім того, вказане рішення було скасовано ухвалою Рівненського міського суду від 31.03.2009 року у зв’язку з переглядом за нововиявленими обставинами.
Такі висновки суду, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи.
Встановлено, що на підставі акту документальної перевірки Здолбунівської ОДПІ № 229/11742-2667115456 від 20.03.2009 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000291742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 673075,77 грн.; № 0000311742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 339,15 грн.; № 0000301742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 262404,71 грн..
Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000291742/3 від 26.10.2009 року, згідно якого позивачу визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 673075,77 грн., посадові особи Здолбунівської ОДПІ в його основу поклали висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-1V від 22.05.2003 року та ст. 13, абз.б п.1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року, посилаючись на відсутність документального підтвердження понесених позивачем під час здійснення діяльності витрат.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
До матеріалів справи долучено копії первинних документів на підтвердження понесених позивачем витрат за 4-ий квартал 2007 року, 1-4-ий квартали 2008 року, перелік яких повністю узгоджується з переліком визначеним в акті приймання-передачі від 20.03.2009 року. Факт подальшого використання придбаних товарів, робіт і послуг у власній господарській діяльності позивачем документально підтверджено, а факт оплати отриманих товарів, робіт, послуг підтверджується копіями платіжних доручень.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що висновки посадових осіб Здолбунівської ОДПІ про відсутність документального підтвердження валових витрат позивачем за 4-ий квартал 2007 року, 1-4-ий квартали 2008 року не грунтуються на фактичних обставинах справи.
В основу податкового повідомлення-рішення № 0000311742/3 від 26.10.2009 року посадовими особами Здолбунівської ОДПІ покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог п.8.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року.
Однак, приймаючи вказане податкове повідомлення-рішення, посадові особи Здолбунівської ОДПІ посилалися виключно на письмові пояснення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, згідно яких в період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року у підприємницькій діяльності останнього приймав участь менеджер ОСОБА_4 з окладом 120 грн. в місяць, однак зазначені пояснення не підтвержуються жодними первинними документами та іншими доказами.
Згідно п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, затвердженого наказом ДПА № 326 від 11.06.2004 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 року за № 803/9402, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються платником податків у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені в ході перевірки на підставі первинних документів обліку платника податків у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи з обліку, а у разі відсутності такого – інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000311742/3 від 26.10.2009 року є протиправним, так як не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
В основу податкового повідомлення-рішення № 0000301742/3 від 26.10.2009 року покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на дадану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, згідно якого позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 262404,71 грн. Як вбачається з акту перевірки, позивачем завищено податковий кредит, зокрема по господарських операціях з ПП «Велсі», ПОГ «Інвабуд», ТзОВ «Будпостачторг». Однак з долучених до матеріалів справи копій первинних документів вбачається, що господарські операції позивача із суб’єктами господарювання підтвержуються податковими накладними, факт оплати отриманих товарів, робіт, послуг підтверджується копіями платіжних доручень. На момент виписування податкових накладних ПП «Велсі», ПП «В’єдко», ПОГ «Інвабуд» та ТзОВ «Будпостачторг» були платниками податку на додану вартість, тобто позивачем під час формування податкового кредиту на підставі податкових накладних було дотримано вимог Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в зв’язку з чим вищенаведене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
На думку колегії суддів, не заслуговують на увагу посилання відповідача на рішення Рівненського міського суду від 24.10.2008 року, яким припинено підприємницьку діяльність ТзОВ «Будпостачторг», оскільки на момент вчинення фінансово-господарських операцій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 даного судового рішення не існувало і останнє не може бути застосоване до правовідносин, що були вчинені до його прийняття. Крім того, вказане рішення було скасовано ухвалою Рівненського міського суду від 31.03.2009 року у звязку з переглядом за нововиявленими обставинами.
Що стосується підстав для висновку про порушення відповідачем строків направлення рішення про результати первинної скарги, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що зазначений строк розгляду первинних скарг позивача продовжувався рішення начальника Здолбунівської ОДПІ і в останній день призначеного строку рішення про результати розгляду скарги позивача було направлено на його адресу.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі № 2а-6987/09 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Попко Я.С.
Судді Онишкевич Т.В. , Сапіга В.П.
Ухвала виготовлена та підписана у повному обсязі 16.08.2010 року.