ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 р. Справа № 75048/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Старунського Д.М.
Суддів Багрія В.М. , Богаченка С.І.
при секретарі судового засідання Федунів Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокурора Львівської області про визнання дій неправомірними,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 07.07.2008 року звернувся в суд з адміністративним позовом до прокурора Львівської області, в якому просить визнати неправомірними дії або бездіяльність прокурора Львівської області Баганця О.В. у сфері публічно-правових відносинах, так як його заступники, відділ звернень громадян здійснюють перешкоди, щодо особистого прийому громадян прокурором Львівської області, а також зобов'язати відповідача забезпечити неухильне виконання норм Наказу-Інструкції №9-ГН від 28 грудня 2005 року Генерального прокурора України, особливо в частині виконання всіх вимог ст.ст. 94-99 Кримінально-процесуального кодексу України.
Неодноразово змінюючи, уточнюючи та доповнюючи позовні вимоги –востаннє 14.09.2009 року. (т.2 а.с. 214-215) позивач просить суд визнати неправомірними дії та бездіяльність прокурора області щодо неправомірної організації діяльності його заступників, підлеглих їм підрозділів, відділу звернень, управління представництва прокуратури в судах; неправомірне затвердження прокурором області положення про управління прокуратури представництва в судах; саботування виконання ч.5 ст. 121 Конституції України, ст.ст.6,13 Конвенції захист прав людини та основоположних свобод ,зокрема, не отримання відповіді від прокурора області на його звернення про неправомірну діяльність заступника прокурора області ОСОБА_2 та прокурорів управління представництва в судах і притягнення їх до відповідальності, а також на його звернення про можливе розкрадання коштів в системі житлово-комунального господарства міста .
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року скасувати із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не досліджувались представлені ним докази, зокрема оскарження неправомірних дій або бездіяльності відповідача щодо прийому, реєстрації, належного розгляду його заяв, скарг, повідомлень про порушення, корупцію, злочинні дії .
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав і доповнив, що відповіді на поставлені в зверненнях питання про неправомірну діяльність заступника прокурора області ОСОБА_2 та прокурорів управління представництва в судах і притягнення їх до відповідальності, а також на його звернення про можливе розкрадання коштів в органах житлово-комунального господарства міста не отримав до даного часу.
Представник прокурора Львівської області вимоги апеляційної скарги заперечив з підстав, зазначених в поясненні по суті апеляційної скарги від 28.04.2010 року № 05/-266 вих-10, вважає рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, так як відповіді на всі звернення позивач отримав. При апеляційному розгляді не спростував вимоги апеляційної скарги щодо не отримання відповіді на поставлене позивачем питання щодо можливого розкрадання бюджетних коштів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити частково з таких підстав.
Згідно ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» рішення, дії (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності можуть бути оскаржені, якщо: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Громадянин при розгляді своєї заяви чи скарги має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги, а органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та дати відповідь у передбачені законом строки ( ст.ст.18-20 Закону України «Про звернення громадян»)
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того. що вимоги позивача щодо визнання неправомірних дій чи бездіяльноості відповідача в частині саботування вищевказаних статтей Конституції України та Конвенції є безпідставними, так як ним не наведено доказів порушення відповідачем вимог ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч.5 ст. 121 Конституції України.
Згідно п.3 Наказу Генерального прокурора України № 53 від 30.09.2005 року, порядок організації роботи органів прокуратури області, в тому числі й в частині розподілу обов'язків між структурними підрозділами (управліннями, відділами тощо) чи окремими працівниками віднесено до виключної компетенції їх керівників.
Не заперечуючи висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що ним не враховано те, що позивачем не отримано відповіді на поставлене в зверненнях питання щодо можливого розкрадання бюджетних коштів в системі житлово-комунального господарства міста .
Як вбачається з матеріалів справи з 2008 року позивач неодноразово звертався зі зверненнями до прокурора області, що прокурори разом з судами здійснюють саботаж ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч.5 ст. 121 Конституції України. Позбавляють його, ОСОБА_1, права захищати себе від порушень зі сторони влади, відмовляють в розгляді заяв про корупцію та злочини. Крім цього, вважає наказ прокурора № 36 від 21 листопада 2008 року про затвердження положення про управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Львівської області неправомірним, так як ним передбачено координацію дій відділу прокуратури та суду, що означає фактичну корупційну змову прокурорів з іншими органами влади, зокрема судової, для невиконання вимог ч.5 ст. 121 Конституції України.
Твердження апелянта, що ним не отримано жодної відповіді по питанню відповідальності посадових осіб прокуратури області за неналежне виконання своїх обов»язків , на думку колегії суддів, не знайшло підтвердження , так як спростовується відмовним матеріалом по зверненнях ОСОБА_1І, що оглянутий в судовому засіданні та копіями відповідей на його звернення, зокрема: від 06.03.2009 року ( т.2а.с. 8, 190 ); від 18.02.2009 року (т.2 а.с. 84-86), від 04.12.2008 року (т.2 а.с. 11-12 ); від 23.10.2008 року (т.2 а.с. 13 ); від 05.11.2008 року (т.2 а.с. 179 ); від 15.05.2009 року (т.2 а.с. 198-199), а також рішенням про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 - постанова від 24.06.2009 року (т.2 а.с.203-204).
Разом з тим, 11.02.2008 року та 22.02.2008 року позивач звернувся до відповідача з заявами-скаргами, в яких просив не дозволити украсти 48000 грн., що призначені для ремонту даху його будинку №19 по вул..Мирного, м. Львова, не допустити руйнацію його будинку, так як судова тяганина по змові між керівника міста і суду унеможливить проведення такого ремонту, але відповіді не отримав ( т.2 а.с. 144-145).
Покликання представника відповідача на те, що така відповідь дана і навіть прийняті судові рішення не відповідають дійсності, оскільки з досліджених матеріалів справи та пояснень представника при апеляційному розгляді слідує, що процесуальне рішення чи відповідь на дане питання (можливе розкрадання бюджетних коштів) відсутні.
Згідно п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті( вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не надаючи відповіді позивачу на заяви-скарги від 11.02.2008 року та 22.02.2008 року, відповідач діяв з порушенням вищевказаної норми закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду, а тому оскаржувана постанова відповідно до ч.1 п.3 ст.202 КАС України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1, 202 ч.1 п.3, 205 ч.2 , 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі №2а-46/08 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність прокурора Львівської області щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 від 11.02.2008 року та 22.02.2008 року.
Зобов»язати прокурора Львівської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 11.02.2008 року та 22.02.2008 року та надати відповідь у встановленому законом порядку.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Старунський Д.М.
Судді Багрій В.М. , Богаченко С.І.
Постанова у повному обсязі складена 05.05.2010 року.