ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 р. Справа № 75049/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Старунського Д.М.

Суддів Багрія В.М. , Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання Федунів Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року про відмову в прийнятті додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до прокурора Львівської області про визнання дій неправомірними,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 24.09.2009 року звернувся в суд з заявою про прийняття додаткової постанови у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокурора Львівської області про визнання дій неправомірними.

Заява мотивоване тим, що при прийнятті постанови від 17 вересня 2009 року Львівським окружним адміністративним судом не досліджено і не враховано і його докази про не отримання відповіді прокурора області на його звернення про неправомірну діяльність заступника прокурора області ОСОБА_2 та прокурорів управління представництва в судах і притягнення їх до відповідальності, а також на його звернення про розкрадання коштів в системі житлово-комунального господарства міста.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року в задоволені заяви відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року скасувати.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не досліджувались представлені ним численні докази, щодо не отримання відповіді прокурора області на його звернення про неправомірну діяльність заступника прокурора області ОСОБА_2 та прокурорів управління представництва в судах і притягнення їх до відповідальності, а також на його звернення про розкрадання коштів в системі житлово-комунального господарства міста.

Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав і доповнив, що судом першої інстанції взагалі не досліджувались представлені ним докази про неправомірну діяльність вищевказаних працівників прокуратури області і притягнення їх до відповідальності, а також розкрадання коштів в органах житлово-комунального господарства міста.

Представник прокурора Львівської області вимоги апеляційної скарги заперечив, вважаючи прийняте рішення законним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи з 2008 року позивач неодноразово звертався зі зверненнями до прокурора, області, що прокурори разом з судами здійснюють саботаж ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч.5 ст.121 Конституції України. Позбавляють його, ОСОБА_1, права захищати себе від порушень зі сторони влади, здійснюють, відмовляють в розгляді заяв про корупцію та злочини. Крім цього, вважає, наказ прокурора № 36 від 21 листопада 2008 року про затвердження положення про управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Львівської області неправомірним, так як ним передбачено координацію дій відділу прокуратури та суду, що означає фактичну корупційну змову прокурорів з іншими органами влади, зокрема судової, для невиконання вимог ч.5 ст. 121 Конституції України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року в задоволенні позовної заяви було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 29.04.2010 року вищевказану постанову було скасовано та зобов’язано прокурора Львівської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 11.02.2008 року та 22.02.2008 року та надати відповідь у встановленому законом порядку стосовно розкрадання коштів в органах житлово-комунального господарства міста.

В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши всі докази, прийняла своє рішення, а тому не вбачає підстав, для скасування спірної ухвали.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу – без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року у справі №2а-46/08 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Старунський Д.М.

Судді Багрій В.М. , Богаченко С.І.

Ухвала у повному обсязі складена 05.05.2010 року.