ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа № 922/2697/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Горгуль Н.В., посвідчення №016182 від 12.04.2013 р.

відповідачів - 1) Бахолдіна М.В., дов. №08-11/1605/2-15 від 09.04.2015 р., 2) Макарова І.О., дов. б/н від 30.06.2015 р., 3) не з"явився

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх.№4067 Х/3) та апеляційну скаргу першого відповідача (вх. №4431 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "07" липня 2015 р. у справі № 922/2697/15

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків,

до 1) Харківської міської ради, м. Харків, 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал", м. Харків, 3) Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, ОК "ЖБК "Тихий квартал", Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, першого, другого та третього відповідачів, про

- визнання незаконним та скасування п. 2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 06.08.2014 №1601/14;

- визнання незаконним та скасування п. 13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2014 №1738/14;

- визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатової Н.Є. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 1,1225 га з кадастровим номером 6310136300:09:001:0060 від 12.02.2015 №19276830;

- зобов'язання Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності №8698994 від 28.01.2015;

- зобов'язання ОК "ЖБК "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 1,1225 га з кадастровим номером 6310136300:09:001:0060, про що скласти акт прийому-передачі. Також просить суд судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2015 року у справі №922/2697/15 (суддя Сальникова Г.І.) позов задовольнити частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення п.2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 06.08.2014 №1601/14.

Визнано недійсним та скасовано п.13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2014 №1738/14.

Зобов'язано Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду - прийняти земельну ділянку площею 1,1225 га з кадастровим номером 6310136300:09:001:0060 у первісному (придатному) для використання стані, про що скласти акт прийому-передачі.

Стягнуто з Харківської міської ради на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 1827,00грн.

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Припинено провадження в частині вимог, звернутих до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Другий відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що оскільки докази щодо скасування державної реєстрації ОК «ЖБК «Тихий квартал» під час прийняття рішення міської ради та оформлення свідоцтва права власності на землю в матеріалах справи відсутні, у Харківської міської ради не було жодних підстав для відмови в передачі у власність спірної земельної ділянки на підставі статті 41 Земельного кодексу України. До того ж, за твердженням другого відповідача, Харківська міська рада не є органом державної реєстрації юридичних осіб та не має права надавати оцінку установчим документам суб'єктів господарювання.

Вказує на те, що на час створення ЖБК «Тихий квартал» діяли Закон України «Про кооперацію» та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», які є спеціальними законами у спірних правовідносинах, і положення даних законодавчих актів не містять вказівок на обов'язкове дотримання другим відповідачем умов, викладених в ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірному статуті, на які посилається прокурор і які у даних правовідносинах є загальними нормативно-правовими актами.

Крім того, звертає увагу на те, що відповідно до Закону України "Про кооперацію" ОК ЖБК "Тихий квартал" може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим.

Стверджує, що другого відповідача створено після набуття чинності Законом України "Про кооперацію" від 10 липня 2003 року, а встановлені вказаним законом обмеження стосуються виключно віку осіб, які можуть бути членами ЖБК (16 років), обмежень щодо кількісного складу засновників ЖБК цим Законом не передбачено. При цьому за змістом статей 6, 7, 10 Закону України "Про кооперацію" від 10 липня 2003 року право на створення ЖБК не пов'язано із наявністю потреби у поліпшенні житлових умов засновників/членів ЖБК і не встановлено обмежень стосовно права на створення ЖБК наявністю такої потреби.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року апеляційну скаргу другого відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 14.09.2015 року на 12:00 год.

Перший відповідач також не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що процедура організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів у порядку, передбаченому у ст. 137 ЖК та Примірним статутом, на які посилається прокурор у позові, неможлива у зв'язку із відсутністю відповідних органів державної влади та громадських організацій за часів СРСР, на які покладені питання організації та узгодження процедури створення житлово-будівельних кооперативів.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про кооперацію" відповідно до завдань та характеру діяльності кооператив може бути обслуговуючим, а за напрямком діяльності - житлово-будівельними. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію" ОК ЖБК "Тихий квартал" може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим, що не суперечить ані ЖК України, ані Примірному статуту ЖБК.

Крім того, зазначає, що особою, яка потребує поліпшення житлових умов в розумінні статті 34 Житлового кодексу України вважається особа, яка має право бути взятою на облік і це не означає, що така особа обов'язково повинна перебувати на такому обліку, як помилково вказує прокурор.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2015 року апеляційну скаргу першого відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 14.09.2015 року на 12:00 год., а також об"єднано апеляційну скаргу другого відповідача та апеляційну скаргу першого відповідача в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.10.2015 року на 12:00 год.

29.09.2015 року другий відповідач електронною поштою (вх.№13558 від 29.09.2015 року) та 30.09.2015 року через канцелярію апеляційного господарського суду (вх.№13578 від 30.09.2015 року) надав додаткові пояснення до апеляційної скарги другого відповідача.

У судовому засіданні 05.10.2015 року представник другого відповідача заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду справи за межі строку, встановленого законодавством та про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року продовжено строк розгляду справи на п"ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 19.10.2015 року на 14:30 год.

Представник першого відповідача в судових засіданнях 05.10.2015 року та 19.10.2015 року підтримав апеляційну скаргу першого відповідача.

Представник другого відповідача в судових засіданнях 05.10.2015 року та 19.10.2015 року підтримав апеляційну скаргу першого відповідача.

Представник позивача у судових засіданнях 05.10.2015 року та 19.10.2015 року проти доводів апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Представники третього відповідача та третої особи в судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102216391577 та №6102216391585 про вручення третьому відповідачу та третій особі копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників третього відповідача та третої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та додаткових поясненнях до апеляційної скарги доводи першого та другого відповідачів, заслухавши пояснення представників позивача, першого та другого відповідачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено господарським судом першої інстанції, п.2. додатку 2 до рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 06.08.2014 № 1601/14 надано дозвіл ОК "ЖБК "Тихий квартал" (код ЄДРПОУ 39194208) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,13 га для будівництва та подальшого обслуговування житлового будинку по просп. Леніна, 25-В).

В подальшому, п. 13 додатку 1 до рішення 36 сесії 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2014 № 1738/14 надано у власність ОК "ЖБК "Тихий квартал" (код ЄДРПОУ 39194208) земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова площею 1,1225 га (кадастровий номер 6310136300:09:001:0060) за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та подальшого обслуговування житлового будинку по просп. Леніна, 25-В. Відповідно до інформації Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 17.03.2015 №1248/0/2-15 нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 7 131 579 грн.

На підставі вказаного рішення державним регістратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатовою Н.Є. видано свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку від 12.02.2015 №33503316.

Згідно із цим свідоцтвом реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 12.02.2015 №19276830, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 28.01.2015 №8698994.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор в обгрунтування позову посилається на те, що статут Обслуговуючого кооператив у "ЖБК "Тихий квартал" суперечить вимогам статей 133, 135, 137 Житлового кодексу України, а також Примірного статуту.

Крім того, п ОК "ЖБК "Тихий квартал" фактично не є житлово-будівельним кооперативом, а є лише обслуговуючим кооперативом, що відображено в пункті 1.1 його Статуту, у зв"язку з чим не має права на отримання земельної ділянки під будівництво житлової забудови.

За висновком прокурора, Харківська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення була зобов'язана з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК "ЖБК "Тихий квартал" відповідно до Житлового кодексу України та Примірного статуту, чого здійснено не було.

Отже, на думку прокурора, спірне рішення міської ради прийнято усупереч вимогами ст. 41 ЗК України, ст.ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлового-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, що є підставою для визнання його незаконним, скасування його окремих пунктів та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, які видані на підставі незаконного рішення.

Місцевий господарський суд частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ОК "ЖБК "Тихий квартал" за своєю метою діяльності не відповідає вимогам ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, оскільки : рішення про створення ОК "ЖБК "Тихий квартал" та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради; зазначений кооператив не створювався при виконавчому комітеті місцевої ради, при підприємстві, установі чи організації, на момент створення кооперативу всі його члени - фізичні особи були у віці понад ЗО років.; члени кооперативу не потребують поліпшення житлових умов.

Також господарський суд першої інстанції зазначив, що за організаційно-правовою формою ОК "ЖБК "Тихий квартал" є обслуговуючим кооперативом, що відображено у п.1.1. статуту кооперативу та у реєстраційній картці форми 1 кооперативу, а також підтверджується тією обставиною, що цей кооператив так і не розпочав будівництво об"єкту нерухомості на спірній земельній ділянці.

За висновком господарського суду першої інстанції, під час прийняття оспорюваного рішення Харківська міська рада повинна була з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до ЖК та Примірного статуту, чого здійснено не було.

Крім того, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції не є юридичною особою, у зв"язку з чим провадження у справі в частині вимог, звернутих до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України .

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Статтею 133 Житлового кодексу УРСР визначено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК) і одержати в ньому квартиру.

Відповідно до ст.135 Житлового кодексу УРСР та абз.1 п.8 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п.25-1 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР , затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 р. N 470, та п.4 Порядку ведення Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2011 №238, громадян вносять в зазначений реєстр після постановки їх на відповідний квартирний облік виконавчим комітетом місцевої ради, на території якої вони проживають.

Оскільки члени кооперативу повинні постійно проживати на території міста Харкова, вони повинні були перебувати на квартирному обліку саме у виконавчому комітеті Харківської міської ради.

Згідно з вимогами ст. 137 Житлового кодексу УРСР житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Частиною 6 ст. 137 Житлового кодексу УРСР та абз. 2 п.4 Примірного статуту передбачено, що рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до абз. 2 п.5 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу.

Пунктом 5 Примірного статуту визначено, що число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва.

Відповідно до абз. 1 п.45 Примірного статуту громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку вступу до новостворюваного кооперативу у зв'язку з потребою у поліпшенні житлових умов.

Крім того, абз. 1 п.74 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, передбачено, що контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, при вирішенні питання, яким нормативно-правовим актом слід керуватись при створенні ЖБК: Законом України "Про кооперацію" або Примірним статутом необхідно врахувати, що зазначені нормативно-правові акти співвідносяться як загальний (Закон України "Про кооперацію") та спеціальний (Примірний статут), а тому слід застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Вищого господарського суду України від 14.03.2013 року у справі №5002-22/1870-2012.

Разом з цим, як вірно встановив місцевий господарський суд, ОК "ЖБК "Тихий квартал" за своєю метою діяльності не відповідає вимогам ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту .

Так, всупереч ч. 6 ст. 137 Житлового кодексу УРСР та абз. 2 п.4 Примірного статуту рішення про створення ОК "ЖБК "Тихий квартал" (протокол загальних зборів засновників №1 від 22.04.2014) та список членів кооперативу від 22.04.2014 не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, при тому що статут кооперативу зареєстровано саме у цій місцевій раді.

Відповідно до статуту ОК "ЖБК "Тихий квартал" та протоколу загальних зборів засновників №1 від 22.04.2014 кооператив не створювався при виконавчому комітеті місцевої ради, при підприємстві, установі чи організації, як це передбачено ст.137 ЖК.

При цьому, твердження першого відповідача у своїй апеляційній скарзі, що процедура організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів у порядку, передбаченому у ст. 137 ЖК та Примірним статутом, на які посилається прокурор у позові, неможлива у зв'язку із відсутністю відповідних органів державної влади та громадських організацій за часів СРСР, на які покладені питання організації та узгодження процедури створення житлово-будівельних кооперативів, є безпідставними.

Колегія суддів вважає, що зміна після набуття державою Україна незалежності назви органу місцевого саомврядування - "виконавчі органи рад народних депутатів" на іншу назву -"виконавчі комітеті місцевих рад" не змінює юридичного статусу такого органу місцевого самоврядування, в тому числі - щодо створення житлово-будівельних кооперативів.

Також всупереч абз. 2 п.7 Примірного статуту, на момент створення ОК "ЖБК "Тихий квартал" всі його члени - фізичні особи були у віці понад ЗО років. Так, Грінько О.В. - 16.09.1967 р.н., Грінько Р.Ф. - 24.06.1941 р.н., Куценко П.О. - 02.04.1969 р.н.

Крім того, всупереч ст. 135 Житлового кодексу УРСР та абз. 1 п.8 Примірного статуту члени кооперативу, а саме Грінько Олександр Іванович, Грінько Раїса Федорівна, Куценко Петро Олексійович не потребують поліпшення житлових умов. На момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради вказані особи на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебували, що підтверджується статутом ОК "ЖБК "Тихий квартал", і не спростовується другим відповідачем.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень Харківської міської ради, у тому числі, віднесено розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається із матеріалів справи , спірна земельна ділянка була безоплатно передана у власність ОК "ЖБК "Тихий квартал" на підставі положень ст .41 Земельного кодексу України., якою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив.

Отже, при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до ст.94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно зі статтями 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів встановлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Пунктом 1 розділу I Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.85 р. № 186 передбачено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Відповідно до ст.137 Житлового кодексу УРСР, житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 6 ст.137 Житлового кодексу УРСР та абз.2 п.4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу.

Пунктом 3 Примірного статуту встановлено, що число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир в житловому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в міста Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Згідно з абзацем абз.2 п.7 Примірного статуту до членів ЖБК приймаються особи віком до 30 років.

Пунктом 45 Примірного статуту передбачено, що громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку вступу до новостворюваного кооперативу у зв'язку з потребою у поліпшенні житлових умов.

Відповідно до абзацу 1 п. 74 Примірного статуту контроль за діяльністю житлово- будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів.

Разом з цим, ОК "ЖБК "Тихий квартал" створено без врахування вищевказаних норм.

Крім того, в порушення ст.137 Житлового кодексу УРСР, статут ОК "ЖБК "Тихий квартал" не відповідає вимогам абз. 2 п.5 Примірного статуту.

Так, п.5.1. статуту кооперативу всупереч ст.ст.133, 135 Житлового кодексу УРСР та абз. 1 п.8 Примірного статуту передбачає можливість юридичних осіб бути членами кооперативу, п.5.2. статуту кооперативу всупереч п. 45 Примірного статуту передбачає можливість членів кооперативу бути членами кількох кооперативів. До того ж, в статуті ОК "ЖБК "Тихий квартал" всупереч ст.135 Житлового кодексу УРСР та абз. 1 п.8 Примірного статуту не зазначено, що члени кооперативу повинні постійно проживати у місті Харкові і потребувати поліпшення житлових умов (перебувати на відповідному обліку).

Також слід зазначити, що за організаційно-правовою формою ОК "ЖБК "Тихий квартал" є обслуговуючим кооперативом, що відображено у п.1.1. статуту кооперативу та у реєстраційній картці форми 1 кооперативу.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Тобто метою створення обслуговуючого кооперативу не може бути будівництво житлових будівель.

Факт того, що ОК "ЖБК "Тихий квартал" не є житлово-будівельним кооперативом підтверджується тим, що відповідно до листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 18.03.2015 №1020-1564 кооператив так і не розпочав будівництво, декларація про початок будівництва об'єкту нерухомого майна за адресою м. Харків, вул. Леніна, 25-В у відповідному Департаменті зареєстрована не була.

Поряд з цим, у статуті ОК "ЖБК "Тихий квартал" не визначено кількості квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що суперечить його меті.

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, ОК "ЖБК "Тихий квартал" фактично не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 ЖК та ст.41 ЗК України. Вказаний кооператив є обслуговуючим, його фактична мета створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу. Члени кооперативу не мають права на поліпшення житлових умов.

Отже, місцевий господарський суд в повній мірі встановив обставини порушення при створенні ОК "ЖБК "Тихий квартал" норм ст.ст.133, 135, 137 ЖК та Примірного статуту: невідповідність ОК "ЖБК "Тихий квартал" ознакам житлово-будівельного кооперативу; невідповідність чисельності членів кооперативу вимогам Примірного статуту; невизначеність кількості квартир кількості членів кооперативу; відсутність у членів кооперативу статусу осіб, що потребують поліпшення житлових умов; встановлення у статуті кооперативу можливості юридичних осіб бути його членами та можливості для членів кооперативу бути членами кількох кооперативів; відсутність у статуті кооперативу вимог для його членів щодо постійного проживання у місті Харкові і наявності потреби у поліпшенні житлових умов (перебувати на відповідному обліку).

Разом з цим, місцевий господарський суд правильно визначив спеціальний нормативно-правовий акт, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин -Житловий кодекс України та Примірний статут.

Оскільки відповідно до ст. 137 Житлового кодексу УРСР та умов Примірного статуту житлово-будівельні кооперативи створюються при виконавчх комітетах і кількість членів такого кооперативу визначається саме цим органом, то Харківська міська рада при вирішенні питання про надання ОК "ЖБК "Тихий квартал" безоплатно земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:001:0060 повинна була з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до ЖК та Примірного статуту, тобто чи мав кооператив достатньо правових підстав для отримання земельної ділянки в порядку статті 41 Земельного кодексу України.

Крім того, Харківська міська рада мала можливість з'ясувати вказані обставини, у зв'язку з тим, що рішення про створення ОК "ЖБК "Тихий квартал" та список його членів у разі створення саме ЖБК повинен був затвердити виконавчий комітет саме Харківської міської ради; відповідно до абз. 1 п.8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, облік таких громадян здійснюється виконавчим комітетом Харківської міської ради; статут ОК "ЖБК "Тихий квартал" зареєстрований саме в цьому виконавчому комітеті під номером 14801020000062781 від 24.04.2014.

Враховуючи викладене, п.13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.12.2014 №1738/14 суперечить діючому законодавству, оскільки вказане рішення прийнято в порушення вимог ст.41 Земельного кодексу України, ст.ст.133, 135, 137 ЖК та Примірного статуту.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення в постанові Верховного Суду України від 17.04.2014 у справі №21-195а14.

Відповідно до ч.1 ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Отже, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання незаконним та скасування п. 2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 06.08.2014 №1601/14, а також п. 13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2014 №1738/14;

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 317, ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В силу приписів ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, вимоги щодо зобов'язання ОК "ЖБК "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 1,1225 га з кадастровим номером 6310136300:09:001:0060, про що скласти акт прийому-передачі, підлягають задоволенню.

Разом з цим, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року, серед іншого, було запропоновано ОК ЖБК "Тихий квартал" надати докази виконання рішення органу місцевого самоврядування щодо початку будівництва.

На виконання цієї ухвали другий відповідач надав пояснення та докази на підтвердження того, що будівництво об"єкту нерухомості на спірній земельній ділянці не розпочато, а лише здійснюється оформлення проектної документації (а.с. 92-112).

А тому передача Харківській міській раді земельної ділянки не порушує прав власника нерухомості, у зв"язку із відсутністю на цій земельній ділянці об"єктів нерухомого майна, належних другому позивачу.

Щодо вимог про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатової Н.Є. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 1,1225 га з кадастровим номером 6310136300:09:001:0060 від 12.02.2015 №19276830 та про зобов'язання Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності №8698994 від 28.01.2015 слід зазначити таке.

При здійсненні функцій з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, керується Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-1V від 01.07.2004р., Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013р., Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1141, іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

У відповідності до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно зі ст. 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

У п.1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України 06.04.2011 р. N401/2011, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до п.1.1 Положення про реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції, затвердженого наказом Харківського міського управління юстиції 26.01.2012р. №29/02 та погодженого головою Державної реєстраційної служби України, реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції підпорядковується Державній реєстраційній службі України і безпосередньо реєстраційній службі Головного управління юстиції у Харківській області та є структурним підрозділом територіального органу Міністерства юстиції України.

Вказаним Положенням визначено права, завдання та функції реєстраційної служби, з яких не вбачається наділення Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції правами юридичної особи чи правом на представництво інтересів юридичної особи в суді (господарському суді).

За приписами п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За приписами п.4.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Отже, оскільки Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції не є юридичною особою, то місцевий господарський суд обгрунтовано припинив провадження у справі в частині вимог, звернутих до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній Вищим господарським судом України у постанові від 09.07.2014 року у справі за № 922/3287/13.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанцйії, у зв"язку з чим підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від "07" липня 2015 р. у справі № 922/2697/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26.10.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.