Судове рішення #509147
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 

УХВАЛА

 

Від  "27" березня 2007 р.                                             по справі  № 04/13-92

 

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Прокурора м.Луцька в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та Державної служби з питань національної культурної спадщини

до Підприємця ОСОБА_1

    Державного історико-культурного заповідника в м. Луцьку

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення

                                                                                                    Суддя: Філатова С.Т.

 

ПРЕДСТАВНИКИ:

від РВ ФДМУ по Волинській області: Повх О.М.,дов.№1від 18.01.2007р.

від Державної служби з питань національної культурної спадщини: н/з

від Підприємця ОСОБА_1:ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

від Державного історико-культурного заповідника в м. Луцьку: Рабан Т.В. - директор, Сафулько С.Ф., дор. №20/1-6 від 29.01.2007р.

          В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва Волинської обласної прокуратури Манзій П.П.

 

          СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м.Луцька в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та Державної служби з питань національної культурної спадщини звернувся з позовом до Підприємця ОСОБА_1 та Державного історико-культурного заповідника в м. Луцьку про визнання недійсним охоронно-орендного договору на пам'ятку культурної спадщини НОМЕР_1, укладеного між Державним історико-культурним заповідником в м. Луцьку та Підприємцем ОСОБА_1 на частину приміщення пам'ятки культури ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язання підприємця звільнити вказане приміщення.

Позовні вимоги мотивує тим, що об'єкт оренди є пам'яткою архітектури національного значення, знаходиться в загальнодержавній власності та перебуває на балансі Державного історико-культурного заповідника в м.Луцьку. Стверджує, що об'єкт має передаватися в оренду Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області за погодженням із Державною службою з питань національної культурної спадщини, а не Державним історико-культурним заповідником в м.Луцьку.

 

РВ ФДМУ по Волинській області у поясненні №153-1991-2.5.1 від 26.01.2007р. зазначає, що згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 26.03.1985 № 30 комплекс пам'яток історії та культури м. Луцька оголошено історико-культурним заповідником республіканського значення з підпорядкуванням його Волинському облвиконкому (тепер Волинська облдержадміністрація).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 республіканська власність визначена як загальнодержавна.

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу ФДМУ, його регіональних відділень - нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м. Відповідного дозволу РВ ФДМУ по Волинській області не давало.

Згідно з п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується за нерухоме майно державних підприємств, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно. Відповідні кошти за оренду вищезазначеного майна до державного бюджету не надходять, держава втрачає прибуток.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини (Державна служба з питань національної культурної спадщини).

Згідно п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Враховуючи, що договір оренди був укладений без дозволу ФДМУ із порушенням діючого законодавства з питань оренди, керуючись ст. 22 ГПК, ст. 5 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", Регіональне відділення підтримує позовні вимоги прокурора міста Луцька повністю та просить визнати недійсним охоронно-орендний договір частини приміщення пам'ятки культури ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений 01.10.2005 між Державним історико-культурним заповідником міста Луцька та Підприємцем ОСОБА_1 та зобов'язати Підприємця ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення.

У клопотанні НОМЕР_2 стверджує віднесення спірного приміщення до державної власності. В підтвердження надає  Перелік, затверджений рішенням сесії обласної ради від 03.12.2002р.

 

Державна служба з питань національної культурної спадщини у листі НОМЕР_5 повідомляє, що їй не було направлено копію позову, а тому для належної підготовки до участі у судовому засіданні, надання обґрунтованих пояснень по справі, просить зобов'язати заявника надати їй копію позовної заяви та доданих до неї документів.

 

Підприємець ОСОБА_1 відзив на позов не надала, повноважного представника з належно оформленою довіреністю відповідно до вимог ст.28 ГПК України не направила.

 

Державний історико-культурний заповідник в м. Луцьку у відзиві від 06.02.2007р. зазначає, що за відсутності відомостей про те, чи відноситься приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2  до об'єктів права державної власності, надання суду обґрунтованих доводів та заперечень по суті позовних вимог не є можливим.

Відповідно до п.17 "Порядку та умов користування Єдиним реєстром об'єктів державної власності", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.03.2005р. №622:1, витяги за окремим об'єктом Реєстру надаються Розпорядником Реєстру лише власнику об'єкта, його спадкоємцям - для фізичних осіб, правонаступникам - для юридичних осіб; органам державної влади, їх посадовим особам у разі, коли запит зроблено у зв'язку із здійснен ням ними повноважень, визначених законодавством.

 

За клопотанням відповідача, згідно ст.65 ГПК України, було надіслано запит до Фонду державного майна України (м.Київ, вул.Кутузова, 18) щодо надання відомостей з Єдиного реєстру об'єктів державної власності про об'єкт нерухомого майна - приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луцьку.

          Фонд державного майна України у відповіді на запит суду НОМЕР_3 повідомив, що приміщення  ІНФОРМАЦІЯ_2 не значиться в Єдиному реєстру об'єктів державної власності.

          Відповідачі у відзиві від 27.03.2007р. проти позову заперечують, мотивуючи тим, що Фонд Державного майна України і його регіональне відділення не є і не може бути орендодавцем спірного об'єкта оренди, оскільки Державний історико - культурний заповідник в м. Луцьку є юридичною особою і орендодавцем майна. Державний історико-культурний заповідник в м. Луцьку внесено до ЄДРПОУ , про що свідчать довідка НОМЕР_4 "Про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України", видана 11.01.2000р., в якій вказано  форму власності - комунальна власність.

Повноваження на укладання договорів оренди майна, належного Державному історико - культурному заповіднику в м. Луцьку від свого імені та на використання коштів від такого, надані "Положенням про історико - культурний заповідник в м. Луцьку".

          Фонд державного майна України, його територіальне відділення, не є орендодавцем майна, яке не є майновим комплексом, що є загальнодержавною власністю, і Фондом державного майна України не здійснювалось приватизації майна, належного Державному історико-культурному заповіднику в м. Луцьку.

Твердження позивача про належність приміщення пам'ятки архітектури  ІНФОРМАЦІЯ_2 до загальнодержавної власності, нічим не обгрунтоване. Передача об'єкта оренди не могла бути проведена з погодженням з Державною службою з питань національної культурної спадщини, оскільки лише 15.03.2006р. постановою Кабінету Міністрів України № 336 "Про державну службу з питань національної спадщини"  створено Державну службу з питань національної культурної спадщини (Держкультурспадщини) та затверджено Положення про неї. Тому Державний історико - культурний заповідник не міг погодити Договір оренди, укладений в 2005 році з Державною службою з питань національної культурної спадщини, яка була створена в 2006році.

Прокурор має право звертатись до суду в інтересах лише громадянина або держави. Права звернення до суду в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності прокурору  не надано.

          Зважаючи на те, що відзив на позов і документи в обгрунтування заперечень надані суду, прокурору та РВ ФДМУ безпосередньо в судовому засіданні, зважаючи на дотримання принципу диспозитивності сторін, господарський суд вважає за необхідне відкласти розгляд спору для належного ознайомлення прокурора та позивачів з поданими 27.03.2007р. доказами та відзивом. 

 

Господарський суд, керуючись п. п. 2,3 ст. 77 ГПК України, -

 

ухвалив:

 

1.  Розгляд справи відкласти на 12.04.2007 року на 11:00 год.

2. Представити суду:

2.1. Прокурору: матеріали перевірки, зазначені в позовній заяві, обгрунтовані пояснення по суті заперечень по відзиву.

2.2. Державній службі з питань національної культурної спадщини: довідку про включення до ЄДРПОУ, Положення, пояснення по суті спору.

2.4. Підприємцю ОСОБА_1: відзив (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

2.5. Державному історико-культурному заповіднику в м.Луцьку: докази віднесення Державного культурного заповідника до пам'яток республіканського або місцевого значення; докази в підтвердження віднесення будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 до комунальної власності.

 

Суд попереджає сторони, що в силу ст.4-5 ГПК України невиконання вимог ухвали суду тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Ухвала надсилається сторонам рекомендованим листом. У разі неподання витребуваних судом документів спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України.

 

 

 

          Суддя                                                            Філатова С.Т.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація