Судове рішення 22-а-17709\08 від 18.06.2009

Судове рішення #5091120

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-17709|08 р. Головуючий у першій інстанції: Бондаренко І.А.,

Доповідач: Мамчур Я.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

при секретарі: Медовниці Ю.О.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - військової частини А-2215 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2215 про нарахування та виплати грошової компенсації замість продовольчого забезпечення та грошової компенсації замість недоотриманого речового майна, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2007 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А-2215 про нарахування та виплати грошової компенсації замість продовольчого забезпечення та грошової компенсації замість недоотриманого речового майна задоволено:

- визнано дії командування військової частини А-2215 м. Бориспіль, щодо відмови виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно та видати продовольчий пайок або грошову компенсацію замість нього, за період проходження військової служби з 11.03.2000р. по 31.12.2006р. неправомірними;

- стягнуто з військової частини А-2215 м. Бориспіль на користь позивача грошову компенсацію замість продовольчого пайка з урахуванням компенсації у зв'язку з інфляцією через несвоєчасну виплату грошових коштів у сумі 31178 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, - заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції від 12 березня 2007 року була винесена за відсутності представника відповідача. Крім того, копія постанови суду першої інстанції взагалі не направлялась на адресу відповідача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2007 року, відповідачем - не було пропущено.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Однак, з таким висновком суду не можна погодитися.

Судом першої інстанції встановлено, що обмеження права позивача на отримання грошової компенсації, здійснене Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» №1459-III від 17.02.2000 року, є незаконним.

З таким висновком не можливо погодитись, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що позивач з 09.11.1996 року проходить дійсну військову службу у Бориспільсько-Баришівському ОМВК на посаді військового комісара, який знаходиться на продовольчому забезпеченні у військовій частині А-2215.

Приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до довідки - розрахунку позивач за період з березня 2000 року по грудень 2006 року продовольчим пайком не забезпечувався, компенсацію замість пайка не отримував, а всього на загальну суму 31178 грн. 50 коп.

Судова колегія вважає, що дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за продовольчі пайки після 10.03.2000 року не порушують вимог чинного законодавства, враховуючи наступне.

Так, судом першої інстанції не враховано, що дію ч. 2 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно із Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

А тому до спірних правовідносин не могла бути застосована норма ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка, власне, і передбачала можливість отримання грошової компенсації замість продовольчих пайків, оскільки у зазначений період вона не діяла.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про стягнення грошової компенсації замість продовольчих пайків за період після 10.03.2000 року діяв в супереч наведеній нормі закону, дія якої була зупинена.

Оскільки, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача в повному обсязі керувався нормами закону, який втратив чинність в момент виникнення спірних правовідносин після 10.03.2000 року, то колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача - військової частини А-2215 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2007 року - задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2007 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_1 про нарахування та виплати грошової компенсації замість продовольчого забезпечення та грошової компенсації замість недоотриманого речового майна - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: М.П. Зайцев

В.Г. Усенко