Справа № 3- 191/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року                             селище Верховина

    Суддя Верховинського районного суду Атаманюк Р.І. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в Івано-Франківській області проти ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, директора ПСП «Надія», за ч.1 ст. 41 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

що ОСОБА_1 будучи директором ПСП «Надія», допустив порушення вимог законодавства про працю.

Правопорушення вчинив при наступних обставинах: 24 березня 2009 року при перевірці ПСП «Надія», яке знаходиться за адресою с. Яблуниця Верховинського району Івано-Франківської області державним інспектором праці виявлено, виявлено порушення вимог трудового законодавства, а саме:

Постанови КМУ № 648 від 11.08.95р.  – всім 29 працівникам підприємства не виплачується гірські в розмірі 25% заробітної плати (нараховується тільки заробітна плата з розрахунку мінімальної).

ст. 115 КЗпП України  – заробітна плата виплачується нерегулярно, один раз в місяць (так заробітну плату за січень 2009 року всім працівникам підприємства виплачено 13.02.09р., в сумі 4657 грн., за лютий 2009 року виплачено 13.03.2009 р., в сумі 2100 грн., станом на 20 березня 2009 року не нараховано та не виплачується аванс за березень 2009 року).

ст. 116 КЗпП України – не проводиться повний розрахунок у день звільнення працівників, зокрема ОСОБА_2 звільнений 11.02.2009 року, а повний розрахунок з ним станом на 20.03.2009 року не проведено.

ст. 96 КЗпП  – так як не дотримується міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці, так всім працівника підприємства (директору, бухгалтеру, механіку, водію лісорубу, підсобному робітнику) встановлено однакову заробітну плату в розмірі мінімальної.

Допитай в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, суду пояснив, що у зв’язку з тяжким фінансово-економічним становищем підприємства, яке почалося після стихійного лиха, що мало місце на території району в липні 2008 року та з метою недопущення скорочення працівників, не зміг забезпечити регулярну виплату заробітної плати, скорочення працівників, не зміг забезпечити регулярну виплату заробітної плати, гірських в розмірі 25 відсотків та дотримання міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці працівників. Просить звільнити його від адміністративної відповідальності.

Факт порушення законодавства про працю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 09-07-046/14 від 24 березня 2009 року, актом перевірки № 09-07-046/14 від 24 березня 2009 року та іншими матеріалами у справі.

За таких обставин, суд вважає за доведену вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 41 КУпАП.

Вирішуючи питання накладення адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини справи, пом’якшуючу, що у вчиненому щиро розкаюється, і вважає, що вчинене ОСОБА_3 правопорушення є мало зазначеним і до нього слід застосувати ст. 22 КУпАП.

    Керуючись ст. ст. 22, 221, 283, 284, 287, 288, 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41, обмежившись усним зауваженням і провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 діб з дня її винесення.

Суддя:                                     Р.І. Атаманюк