Судове рішення #50898201


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


08 листопада 2010 р. Справа № 79999/09



           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :


Головуючого судді                                         Каралюса В.М.,

суддів                                                    Олендера І.Я., Улицького В.З.,


розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-

В С Т А Н О В И Л А :


В травні 2009 року позивачі звернулись до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці (далі УПФУ) в якому просили визнати неправомірними дії відповідача у вигляді невиплати підвищення до пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача нарахувати підвищення до пенсії як дітям війни за період з січня 2006 року по грудень 2008 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначають, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач зобов’язаний нараховувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дітям війни, однак, не зважаючи на рішення Конституційного суду України, позивачам таке підвищення у 2006-2008 роках не виплачувалось.

Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13.10.2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з урахуванням підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивачів є законними, а тому судом першої інстанції із врахуванням річного строку звернення позивачів до адміністративного суду відновлено порушене право останніх.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачам в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних міркувань.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачі пропустили строк звернення до адміністративного суду, оскільки звернулись з позовом лише в травні 2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до адміністративного суду. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України в редакції до 07.07.2010 року та відмови у задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дітям війни за 2007 рік.

Що стосується нарахування підвищення до пенсії за 2006 рік, то слід зазначити, що п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 02.04.2006 року, п.17 ст.77 виключено. Однак ст. 110 даного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню, то на думку колегії суддів відсутні підстави для нарахування та виплати позивачам підвищення до пенсії за 2006 рік.

На думку колегії суддів суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивачів, правомірно виходив з того, що останній має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У зв»язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, то суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що відмова управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці у проведенні нарахування і виплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є протиправною.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, тому доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивачів в частині зобов»язання управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці провести нарахування та виплату на їх користь підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці, обов’язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачів у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивачі належать до вказаної групи осіб і мають право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-


У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13.10.2009р. у справі № 2а-419/09 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

          


Головуючий суддя                                В.М. Каралюс


суддя           І.Я. Олендер


суддя                                                   В.З. Улицький



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація