ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 р. Справа № 16835/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 10.12.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області, в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача щодо нарахування пенсії по інвалідності, зобов’язати відповідача зробити перерахунок та надалі виплачувати призначену пенсію по інвалідності відповідно до ст.50, ст.54, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мін. пенсій за віком – основного розміру, та 75 % мінімальної пенсії – додаткової пенсії. Зобов»язати Управління з 01.10.2006 року здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум державної та додаткової пенсії в розмірі визначеному вказаним Законом.
В обґрунтування заявлених вимог посилається та те, що він є інвалідом ІІ групи, віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач нараховує пенсію позивачу за рахунок коштів державного бюджету виходячи з постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року, постанови Кабінету Міністрів України №894 від 13.07.2004 року, постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, якими встановлено базову величину для обчислення відповідних пенсій та поетапне збільшення їх розміру, що на думку позивача суперечить чинному законодавству, оскільки такий розмір пенсій є значно меншим, ніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 10.12.2009 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 10 грудня 2009 року. Зобов’язано УПФУ у Володимирецькому районі Рівненської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії в період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 10 грудня 2009 року виходячи із розрахунку 8 мін. пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мін. пенсії за віком, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити позивачу недоотримані ним за вказані періоди суми пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області подало апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права при винесенні судом постанови.
Сторони в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач – ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Його віднесено до категорії 1, що підтверджується копією посвідчення серії А №094236 від 08.04.1999 року та вкладки до посвідчення №626700с від 11.04.2008 року. З копії довідки МСЕК №127925 від 25.03.2008 року вбачається, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності /з 18.03.2008 року/ на захворювання, що пов’язано з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст.72 ч.3 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що пенсія позивача у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліда ІІ групи не може бути нижчою від 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, цією ж нормою передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України та не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІ групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 року, постанова Кабінету Міністрів України №894 від 13.07.2004 року, постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно з ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Вищенаведене також підтверджується тим, що положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким були внесені зміни до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були визнані неконституційними з 22.05.2008 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 – рп від 22.05.2008 року.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано, що позивач звернувся з означеним позовом лише 10.11.2009 року /а.с.1/, тобто з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст.99 КАС України в редакції до 07.07.2010 року, а відповідачем заявлено відповідне клопотання про його застосування /а.с.24/.
Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно ненарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати річний строк звернення до адміністративного суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову та зобов’язання здійснювати перерахунок та виплату недоотриманої державної та додаткової пенсії позивачу із врахуванням дати його звернення до суду першої інстанції, а саме зобов’язати відповідача здійснювати відповідний перерахунок пенсії по інвалідності починаючи з 10 листопада 2008 року.
За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст. ст.207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року у справі № 2а-2021/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 10 листопада 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
Судді І.Я. Олендер
ОСОБА_2